8.. Відділ Голонасінні.Класифікація. Клас хвойні Поширення, основні риси геологічної історії. Будова і розмноження Значення в природі і народному господарстві, шляхи еволюції, охорони.

Pinophita - голонасінні біля 800 видів, на Україні - 67 видів. Ознаки;

Щільність популяції - середня кількість особин на одиницю площі або одиницю об'єму (густота популяції).

Чисельність популяції - загальна кількість особин на даній території або одиниці об'єму, що належать до однієї популяції.

Народжуваність - кількість нових особин; які являються протягам певного часу внаслідок розмноження.

Смертність - кількість загиблих особин за проміжок певного часу.

Приріст популяції - різниця між народжуваністю і смертністю.

Темп росту - середній приріст за одиницю часу на певний площі або одиниці об'єму.

Генофонд популяції - вікова і генетична різноманітність особин популяцій.

19. Динаміка популяцій, типи динаміки популяції. Механізми регуляції чисельності популяції.

Динаміка популяцій - це розділ популяційної екології, який займається вивченням закономірностей надорганізмених системах.

Динаміка популяцій займається дослідженням таких показників як: швидкість росту популяцій; сповільненість росту популяцій; спад чисельності популяцій; показники стабільності популяцій. Швидкість росту чисельності - це кількість організмів, на яку вона збільшується за певний проміжок часу.

Середню швидкість зміни популяцій виражають: , де М - величина популяції; t - час (дата, місяць, рік)

Ріст популяцій характеризується: народжуваністю і смертністю, еміграцією і міграцією, рух чисельності, який являє собою функцію часу, характеризується як ростом, так і спадом, а в цілому рівновагою.

Фаза росту популяцій характеризується приростом загальної чисельності популяції в часових межах.

Фаза спаду популяцій характеризується зниженням чисельності особин в досліджуваних часових межах.

Фаза рівності популяцій обіймає часові межі, коли середня чисельність популяцій залишається на одному рівні.

17. Вікова структура популяцій. Вікові піраміди.

Важливим аспектом структури популяції є віковий розподіл, тобто співвідношення чисельності особин різних вікових класів і поколінь. Такі популяції називають полі циклічними (деревні рослини, багаторічні трави, хребетні та безхребетні, життя яких триває понад один рік). Популяції, які складаються з особин одного віку, називають моноциклічними (більшість трав'яних рослин, комах).

Вікова структура стосується не лише унітарних організмів (в основному організми тварин, будова яких значною мірою зумовлена генетично, але й медулярних, (в основному організми, в яких із зиготи розвивається якась одиниця будови (модуль): коріння, пагони, крона листя). Загальна будова тіла рослинного організму визначається по суті, кутами між суміжними модулями і довжиною з'єднуючих їх стебел чи міжвузел. Кожен із модулів, розвиваючись, молодшає чи старішає, причому це може відбуватися одночасно, що ускладнює встановлення вікової структури популяції. Характер життєдіяльності модуля, подібного до листка чи кореня і з віком змінюється. При цьому часом змінюється і його поживна цінність і ступінь придатності для фітофагів. Листя чи коріння стають жорсткими, вміст в них волокнистих речовин підвищується, а білка - падає, що зменшує відсоток засвоюваності їжі. Вікова структура популяції характеризує її здатність до розмноження.

Три вікові стадії популяції за А. Боденхеймером: передрепродуктивний, репродуктивний і пострепродуктивний. Тривалість цих періодів у різних організмів коливається. Особливо тривалим буває передрепродуктивний період. Якщо умови сприятливі, в популяції присутні всі вікові групи, які забезпечу відносно стабільний рівень її чисельності. Облік і аналіз вікової структури має велике значення для раціонального введення мисливського господарства і прогнозування популяційно-екологічної ситуації.