Займенники Присвійні займенники

Ці займенники служать для вираження категорії належності і відповідають на питання wessen? (чий? чия? чиє? чиї?).

mein Bezirksarzt - мій дільничний лікар

meine Poliklinik - моя поліклініка

deine Universität – твій університет

unser Krankenhaus - наша лікарня

Кожному особовому займеннику відповідає свій присвійний займенник.

Запам 'ятайте цю таблицю!

ich	mein (мій, моє)	wir	unser (наш, наше)
	meine (моя, мої)		unsere (наша, наші)
du	dein (твій, твоє)	ihr	euer (ваш, ваше)
	deine (твоя, твої)		eure (ваша, ваші)
er, es	sein (його)	Sie	Ihr (Ваш, Ваше)
	seine (його)		Ihr (Ваша, ваші)
sie	ihr (її)	sie	ihr (їхній, їхнє)
	ihre (її)		ihre (їхня, їхні)

Присвійний займенник стоїть перед іменником і узгоджується з ним у роді, числі та відмінку:

meine Studenten - мої студенти

deine Freundin - твоя подруга

sein Lehrer - його вчитель

В однині присвійні займенники відмінюються як неозначений артикль.

Ich gratuliere meine Schwester zu ihrem Geburtstag. Я вітаю свою сестру з її днем народження.

Der Kranke besuchte seinen Revierarzt. Хворий відвідав свого дільничного лікаря.

Вказівні займенники

Найуживаніші вказівні займенники:

dieser, diese, dieses, diese - цей, ця, це, ці;

jener, jene, jenes, jene - той, та, те, ті;

solcher, solche, solches, solche - такий, така, таке, такі

es - це,

der, die, das, die - цей, ця, це, ці

das – те

Всі форми займенника dieser утворюються за типом означеного артикля.

der - dieser, die - diese, das — dieses

Dieses Land ist sehr schön. – Ця країна дуже гарна.

Dieses Auto ist nicht mehr neu. – Цей автомобіль вже не новий.

Зверніть увагу! При перекладі з української мови на німецьку не плутайте вказівні займенники dieses та das. Обидва перекладаються словом „це".

Das ist ein Lehrbuch. - Це - підручник.

Dieses Wort ist neu. - Це слово - нове.

Das - відіграє роль підмета і вживається самостійно, a dieses завжди означає іменник (підмет, доповнення та ін.).

Das ist eine Stadt. - Це місто (підмет)

Diese Stadt ist gross. - Це велике місто (означення)

Займенники man та es

Займенник man належить до неозначено-особових займенників. Він означає тільки особи (одну або декілька) і не має аналога в українській мові:

Man fragt, dich. - Тебе питають.

Man sagt. - Кажуть.

Man kann hier gut verdienen. - Тут можна добре заробити.

Man spricht hier Deutsch. - Тут розмовляють німецькою.

Займенник man не змінюється. В реченні він виконує завжди функцію підмета. Дієслово з із займенником man завжди стоїть в 3-тій особі однини і перекладається у 3-тій особі множини:

Man raucht hier nicht -Тут не курять.

Man wird bald operieren. - Незабаром будуть оперувати.

Man besucht den Kranken im Krankenhaus. – Хворих відвідують в лікарні.

Займенник es замінює іменник середнього роду і відіграє роль підмета предикатива або доповнення:

Wo ist das Telefon? Es steht auf dem Tisch. (підмет)

Wann bekommen wir das Geld? Wir brauchen es. (доповнення)

Mein Vater ist Arzt und ich werde es auch. (предикатив)

Безособовий займенник es відіграє роль:

а) формального підмета з безособовими дієсловами і не перекладається (найчастіше це явища природи):

Es schneit. - Йде сніг.

Es donnert. - Гримить грім.

Es regnet. - Йде дощ.

б) формального підмета в безособових конструкціях:

Es geht ihm gut. - В нього все добре.

Es geht um meine Krankheit. - Йдеться про мою хворобу.

в) у багатьох фразеологічних виразах:

Wie spät ist es? - Котра година?

Es stimmt. - Правильно.

Es geht. - Нормально.