- •1.3. Поняття, предмет і метод цивільного процесуального права
- •1.4. Джерела цивільного процесуального права
- •1.5. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права та їх дія
- •1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
- •Звернення судового рішення до виконання.
- •1.7. Система цивільного процесуального права
- •1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Контрольні запитання
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація
- •3.3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •4.4. Неналежна сторона в процесі, умови і порядок її
- •Контрольні запитання
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •5.4. Інші учасники цивільного процесу
- •Контрольні запитання
- •6.2. Форми і підстави участі прокурора в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •7.2. Форми участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •8.2. Види представництва та повноваження представника в суді
- •Контрольні запитання
- •9.2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Контрольні запитання
- •10.2. Загальні правила визначення підвідомчості
- •Контрольні запитання
- •11.2. Порядок передачі справи до іншого суду
- •Контрольні запитання
- •12.2. Державне мито
- •12.3 Витрати, пов'язані з розглядом справи в суді
- •12.4. Санкції цивільного процесуального права
- •Контрольні запитання
- •13.3. Видача судового наказу
- •13.4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу
- •Контрольні запитання
- •14.2. Факти, що не підлягають доказуванню
- •14.3. Розподіл обов'язків по доказуванню
- •14.4. Належність доказів і допустимість засобів доказування
- •14.5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення
- •15.1. Поняття позову
- •15.2. Елементи позову
- •15.3. Види позовів
- •15.4. Право на позов
- •15.5. Захист інтересів відповідача
- •Контрольні запитання
- •16.2. Реалізація права на пред'явлення позову та
- •Контрольні запитання
- •17.3. Об'єднання та роз'єднання позовів
- •17.5. Забезпечення позову
- •Контрольні запитання
- •18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ
- •18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •18.4. Протокол судового засідання
- •16" Розділ 19. Судові рішення
- •19.3. Зміст судового рішення
- •19.4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •19.5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
- •19.6. Законна сила судового рішення
- •19.7. Ухвали суду
- •Контрольні запитання
- •Глава 8 нового цпк України "Заочний розгляд справи" розділу „Позовне провадження" встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.
- •20.2. Умови і порядок заочного розгляду справи
- •20.3. Зміст заочного рішення
- •20.4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду
- •20.5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення
- •21.2. Розгляд скарг на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі
- •21.3. Розгляд скарг на рішення і дії територіальної,
- •21.5. Розгляд скарг, заяв на рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України
- •21.6. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
- •21.7. Розгляд заяв про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі
- •21.9. Розгляд скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- •21.10. Розгляд скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій
- •21.11. Розгляд заяв прокурора про визнання
- •21.12. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність
- •Контрольні запитання
- •22.3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим
- •22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- •22.7. Відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника
- •22.8. Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- •23.3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •23.4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •23.6. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Контрольні запитання
- •24.2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •24.3. Порушення касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду справи і порядок її розгляду
- •24.4. Порядок розгляду касаційних скарг і касаційних подань прокурора складом судової палати
- •24.5. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку
- •Контрольні запитання
- •25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •Контрольні запитання
- •26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й обов'язки
- •26.4. Поворот виконання
- •26.5. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Контрольні запитання
- •27.3. Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет
- •27.4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •27.5. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі
- •27.6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Контрольні запитання
4.4. Неналежна сторона в процесі, умови і порядок її
заміни
У момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб'єктом права, чи порушене його право, чи є порушником
59
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача і відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. У зв'язку з цим у судовій практиці виникає питання щодо неналежної сторони в цивільній справі.
Неналежний позивач - це особа, якій не належить право вимоги по пред'явленому в суді позову, а неналежним відповідачем є та особа, що не повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову. Якщо при розгляді цивільної справи суд встановить, що будь-яка сторона є неналежною, виникає необхідність заміни цієї сторони. Стаття 105 ЦП К передбачає, що умовою такої заміни є згода позивача, що цілком обґрунтовано, оскільки ініціатором процесу є позивач і справа порушена в його інтересах. У судовій практиці може виникнути ряд варіантів заміни неналежної сторони.
Заміна неналежного позивача з точки зору відомого дослідника В.І. Тертишникова може бути проведена одним з п'яти варіантів:
Перший варіант. Первісний позивач є неналежним, відомо хто є належним позивачем. Якщо неналежний позивач згоден вибути з процесу, а належний - вступити в нього, суд своєю ухвалою проводить заміну неналежного позивача, не зупиняючи провадження в справі.
Другий варіант. Якщо при тих же вихідних даних неналежний позивач не погоджується вибути з процесу, а належний позивач просить допустити його до участі в справі, то суд допускає останнього як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оскільки місце позивача вже зайнято. Продовжуючи розглядати справу, суд відмовляє в задоволенні позову неналежному позивачу, а вимоги належного позивача вирішує, виходячи з обставин справи.
Третій варіант. Якщо при тих же вихідних даних неналежний позивач згоден вибути з процесу, а належний не згоден вступити в справу, суд приймає відмову позивача від позову і зупиняє провадження по справі. Позовне провадження не
60
може продовжуватися, тому що в процесі залишається тільки відповідач.
Четвертий варіант. Якщо суд не встановив, хто є належним позивачем у справі, а неналежний позивач згоден вибути з процесу, то провадження по справі повинно бути зупинено, так як позивач відмовився від позову.
П'ятий варіант. При тій же умові, але якщо неналежний позивач не згоден вибути з процесу, суд продовжує розглядати справу і відмовляє неналежному позивачу у задоволенні його позову.
Заміна неналежного відповідача може бути проведена одним з чотирьох варіантів, але при заміні необхідно мати згоду позивача:
Перший варіант. Якщо судом встановлено, що даний відповідач є неналежним і хто є належним. При даній умові, якщо позивач згоден на заміну, суд своєю ухвалою проводить заміну неналежного відповідача.
Другий варіант. При цій же умові, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може притягнути цю особу як другого відповідача до процесу і у позові щодо неналежного відповідача відмовляє, а вимоги щодо належного відповідача вирішує по суті справи.
Третій варіант. Якщо не встановлено судом, хто є належним відповідачем, а позивач згоден на вибуття неналежного відповідача, суд зупиняє провадження по справі, так як позивач відмовляється від позову і в позовному провадженні залишається тільки одна сторона.
Четвертий варіант. При цій же умові, якщо позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача з процесу, суд розглядає справу і відмовляє у задоволенні позову щодо даного відповідача.
Стаття 105 ЦПК не передбачає як умову заміни неналежної сторони згоду неналежного відповідача. Але в судовій практиці думку неналежного відповідача іноді враховують, якщо відповідач домагається від суду певної реабілітації, тобто рішення про відмову в позові стосовно нього.
61
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
У цьому випадку, навіть за згоди позивача на вибуття неналежного відповідача з процесу, суди повинні враховувати думку відповідача і в рішенні вказувати про відмову в позові стосовно нього.
Відповідно до СТ.105 ЦПК після заміни неналежної сторони розгляд справи починається заново, тому що стороні, яка вступила у справу, необхідно ознайомитися з матеріалами справи, зі своїми процесуальними правами та обов'язками, брати участь у дослідженні доказів.
Новий ЦПК України на відміну ЦПК 1963 р. не допускає заміну неналежного позивача. Навіть у випадку коли позивач неналежний, однак наполягає прийняти від нього позов, то суддя повинен прийняти заяву та порушити провадження по справі. При встановленні в результаті розгляду справи неналежності позивача суд ухвалює рішення про відмову йому в задоволенні позову.
Згідно зі ст. 33 нового ЦПК України суд першої інстанції може допустити заміну неналежного відповідача лише за клопо-танням (заявою) позивача.
Наведені нові положення ЦПК засіювані на розширені принципу диспозитивності, однак недопущення заміни неналежного позивача навряд чи можна вважати вдалою новацією.
4.5. Процесуальне правонаступниціво
Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.
Процесуальне правонаступництво - це заміна відповідної сторони, коли її матеріальні права і обов'язки в спірних або встановлених судом правовідносинах переходять до інших осіб у випадку її вибуття з цивільної справи.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони із спірних або встановлених
62
судом правовідносин майнового, але не особистого характеру. Заміна суб'єктів матеріальних правовідносин можлива внаслідок смерті громадянина, який був суб'єктом правовідносин; ліквідації юридичної особи; уступки права чи взяття на себе обов'язку іншої особи. Новий суб'єкт права або обов'язку може прийняти права та обов'язки свого правонаступника цілком або частково. У залежності від цього в науці і судовій практиці розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво.
Універсальне (повне) правонаступництво наступає у випадку смерті сторони, припинення юридичної особи, яка є стороною у справі. У цих випадках спадкоємець громадянина, правонаступник юридичної особи стає стороною в матеріальних правовідносинах, а отже, і процесуальним правонаступником у цивільній справі.
Сингулярне (часткове) правонаступництво настає у випадку уступки вимоги, переведення боргу або прийняття боргу на себе. Тут правонаступництво в матеріальних правовідносинах визначає процесуальне правонаступництво.
У випадку процесуального правонаступництва, на відміну від заміни неналежної сторони, суд повинен зупинити провадження до вступу або притягнення до справи правонаступника (ст.ст. 221, 224 ЦПК).
Відмінність правонаступництва від заміни неналежної сторони полягає і в тому, що в першому випадку розгляд справи розпочинається заново, а в другому - провадження по справі поновлюється. Це обумовлено тим, що у відповідності зі СТ.106 ЦПК усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій же самій мірі, в якій вони були б обов'язкові і для особи, яку він замінив. Правонаступник продовжує участь у справі свого попередника, а тому і процес продовжується, а не розпочинається заново.
Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу й у будь-якому виді провадження. При цьому слід враховувати, що в тих випадках, коли матеріальні
63
Чорнооченко C.I.
правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, право-
наступництва матеріального, а значить, і процесуального, не
може бути. Це стосується тільки тих правовідносин, де
з'ясовується питання щодо можливості правонаступництва
від громадянина до громадянина, оскільки при припиненні
юридичних осіб завжди є правонаступник. Так, наприклад, не
може бути правонаступництва по вимогах про стягнення
аліментів, про поновлення на роботі тощо.
Суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (ст. 37 нового ЦПК України).