18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ

Судове засідання проводиться в приміщенні суду, а у найбільш актуальних справах та справах, що мають широкий громадський інтерес, - безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях (ст. 159 ЦПК).

Згідно зі ст. 158 нового ЦПК України судове засідання може проводитися лише в спеціальному обладнаному для цього приміщенні суду - в залі засідань.

Головуючий у судовому засіданні, якщо справа розгля­дається колегіально, а коли одноособово - суддя, повинні спрямовувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для справи, а також забезпечує належний виховний

216

рівень судового процесу (ст. 162 ЦПК), спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.

Всі присутні в залі судового засідання, а також сторони, інші особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі мають додержуватись встановленого порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого: при вході до нього суддів присутні повинні встати, рішення суду заслуховують стоячи, учасники процесу звертаються до суду та дають свої показання і пояснення стоячи. Згідно зі ст. 161 нового ЦПК України особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти та спеціалісти звертаються до суду словами „Ваша честь" .

Цим виховується повага до суду, який здійснює право­суддя ім'ям України. До осіб, які порушують порядок під час розгляду справи, головуючий застосовує засоби впливу, передбачені ст. 164 ЦПК України. Новацією цивільно-процесуального законодавства України стало закріплення статусу судових розпорядників, на яких покладено обов'язок забезпечення належного порядку при розгляді судових справ.

Розгляд справи проводиться шляхом послідовного вчи­нення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст.

Судове засідання по розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин: 1) підготовча; 2) розгляд справи по суті -дослідження обставин справи і перевірка доказів; 3) судові дебати; 4) постановления і оголошення рішення.

Перша частина має підготовчий характер. В ній суд вирішує питання щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному складі суду, секретареві судового засідання, при наявних особах, які беруть участь у справі, інших учасниках процесу (свідки, експерти, перекладачі) та наявних доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу, встановлених ст.ст. 165-177 ЦПК процесуальних дій:

217

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

1. головуючий (суддя) відкриває судове засідання і ого­ лошує, яка справа розглядатиметься, хто позивач і відповідач, заявник і заінтересована особа (у справах з адміністративно- правових відносин і окремого провадження) і пропонує їм та представникам зайняти встановлені для них місця;

2. перевіряється явка учасників процесу, встановлюються особи тих, хто з'явився, перевіряються повноваження посадових осіб та процесуальних представників, вирішується питання про участь у справі інших заінтересованих осіб, які не викликалися, але з'явилися в судове засідання;

3. головуючий роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки і попереджує про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України за завідомо неправильний переклад. Новим ЦПК України передбачено приведення перекладача до присяги. Текст присяги підписується пере­ кладачем і разом з розпискою про кримінальну відпо­ відальність за завідомо неправильний переклад приєднується до справи (ст. 164 ЦПК);

4. з зали судового засідання видаляються свідки. Згідно зі ст. 165 нового ЦПК України судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав;

5. головуючим оголошується склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, прокурора, експерта, пере­ кладача і роз'яснюється особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи. Згідно зі ст. 163 нового ЦПК секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних осіб з'явився до суду, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився.

Заявлений відвід судді має бути мотивований нормативно визначеними для цього підставами (ст.18 ЦПК). Підстави для відводу прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання встановлені ст.19 ЦПК.

Заявлений відвід вирішується у порядку, встановленому ст.22 ЦПК. Суд повинен заслухати пояснення особи, якій заявлено

218

відвід, якщо вона бажає їх дати, а також думку про це осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується судом, який розглядає справу в нарадчій кімнаті з постановлениям ухвали.

Заяву при відвід судді вирішують інші судді у відсутності того, кому заявлено відвід, і він вважається відведеним при рівній кількості голосів, поданих за і проти. Заява про відвід кільком суддям або всьому складові суду вирішується тим же судом у повному складі простою більшістю голосів.

Право на подачу заяви про відвід судді при одноособовому розгляді справи може бути реалізовано не менше як за три дні до початку її розгляду. Заява про відвід, подана після закінчення зазначеного процесуального строку, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку (ст.85 ЦПК). Допускається прийняття заяви у судовому засіданні, якщо відвід судді заявлено з підстав, про які особа, що його заявила, дізналася в процесі розгляду справи. У цьому випадку суддя відкладає розгляд справи до вирішення заяви про його відвід у встановленому порядку;

6) якщо заява про відвід була відхилена або відвід не був заявлений, головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права і обов'язки, визначені ст. 99 ЦПК, а для сторін - також ст.103 ЦПК, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Головуючий повинен запитати у осіб, які беруть участь у справі, чи є у них клопотання, пов'язані з розглядом справи. Якщо такі будуть заявлені, — вирішити їх негайно, заслухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, постановивши про це ухвалу;

7) вирішується питання про можливість розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, свідків або експертів. Воно вирішується після заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання па її розгляд;

219

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

8) за відсутності обставин, які роблять неможливим розгляд справи, головуючий роз'яснює експертові його права і обов'язки та попереджає про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 384 КК України за дачу завідомо непра­вильного висновку.

Новацією цивільно-процесуального законодавства Укра­їни стало роз'яснення на підготовчій частині головуючим в суді прав та обов'язків експерта та спеціаліста, при цьому експерт зобов'язаний скласти присягу (ст.ст. 171-172 нового ЦПК України).

Виконанням всіх перерахованих дій завершується підго­товча частина судового засідання.

Після цього суд переходить до другої частини судового засідання - з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослідження на підставі передбачених ЦПК засобів доказування наявності чи відсутності юридичних фактів, що складають предмет доказування сторін. Ця частина судового засідання має виключно важливе значення, оскільки присвячена безпо­середньому розгляду справи по суті (ст.ст. 173-192 нового ЦПК).

Розгляд справи по суті починається доповіддю судді про обставини справи. В ній зазначається: яка справа розгля­дається, хто позивач, відповідач, предмет вимоги, розмір, чим обґрунтовується вимога, докази; заперечення відповідача, їх обґрунтування, докази. Якщо справа розглядалася, але була відкладена, то причини відкладення і чи усунені вони. Коли ж справа вже була вирішена, однак рішення було скасоване і справа надійшла на новий розгляд від суду апеляційної чи касаційної інстанції, то необхідно про це сказати і зазначити на ті вказівки, які зроблено в постанові суду, який заново розглядав справу. Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спору до третейського суду (ст.178 ЦПК). Заявлені відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін розглядаються судом у

220

порядку, встановленому ст.179 ЦПК. Зазначені волеви­явлення сторін заносяться до протоколу судового засідання і підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.

Про неприйняття судом відмови від позову, визнання позову відповідачем чи незатвердження мирової угоди сторін суд постановляє мотивовану ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.

Для цього заслуховуються пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також пояснення інших осіб, які беруть участь у справі. Суд може встановити інший порядок дачі пояснень сторонами та надати їм право на додаткові пояснення, якщо це викликано особливостями конкретних обставин справи. В процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть ставити одна одній запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у порядку виконання окремих доручень (ст.ЗЗ ЦПК), чи пояснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, суддя оголошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок допиту свідків, допиту експертів та дослідження інших доказів. Свідки допитуються за правилами, встановленими ст.ст. 182-185 ЦПК.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо непра­вдивих показань і за відмову давати показання. Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджуються про кри­мінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок правдиво розповісти, що їм відомо по справі. Згідно зі ст. 180 нового ЦПК України головуючий повинен привести кожного свідка до присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Кожен свідок допи-

221

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

тується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Новим ЦПК України передбачено, що кожен допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін (п.10 ст. 180 ЦПК).

При допиті свідків, які не досягли п'ятнадцяти років, і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років обов'язкова присутність педагога або близьких осіб для свідка (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), якщо вони не заінтересовані в справі.

Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані в письмовій формі у протоколі судового засідання.

Не можуть бути використані як показання свідків (ст.41 ЦПК) письмові пояснення громадян. У відповідних випадках вони приймаються судом як письмові докази (ст.46 ЦПК).

Письмові докази досліджуються в судовому засіданні за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 ЦПК. Письмові докази, а також протоколи їх огляду, складені у порядку виконання окремих доручень (ст.ЗЗ ЦПК), забезпечення доказів (ст.36 ЦПК), їх огляду на місці (ст.189 ЦПК) ого­лошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам і свідкам. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів. Оголошення особистого листування і телеграфних повідомлень громадян з метою охорони їх таємниці може бути проведено у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, між якими таке листування і повідомлення відбулися, при відсутності згоди таких осіб — тільки в закритому судовому засіданні.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні прова­диться в порядку, встановленому ст. 188 ЦПК. Вони огля-

222

даються судом, а також пред являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках -також експертам і свідкам. У випадку неможливості доставити до суду речові і письмові докази вони оглядаються і дослі­джуються за місцем їх знаходження за правилами, встанов­леними ст.189 ЦПК.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після цього в судовому засіданні досліджується висновок експерта. Спочатку висновок оголошується, а потім для його роз'яс­нення і доповнення експерт за пропозицією суду може дати усне пояснення, яке заноситься до протоколу судового засідання, а для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути задані запитання судом, і особами, які беруть участь у справі (ст.190 ЦПК). Згідно з новим ЦПК України висновок експерта оголошується в судовому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.

Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК).

У деяких справах, що виникають з сімейних, житлових, спадкових правовідносин беруть участь відповідні органи державного управління - опіки і піклування, житлово-комунальні, фінансові - для дачі висновку у справі з метою здійснення покладених на них обов'язків і для захисту прав громадян та законних інтересів інших осіб (ч.2 ст.121 ЦПК). Такий висновок оголошується в судовому засіданні. Суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання

223

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

15"

представникові органу державного управління з метою роз'яснення такого висновку, а також для його доповнення (ст.191 ЦПК). Суд вислуховує також представника громадської організації чи трудового колективу (ст.161 ЦПК).

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслуховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати - третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В таких промовах висловлюються підсумкові висновки щодо дослідження обставин справи з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевірених і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються пропозиції, чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати провадяться у порядку, встановленому СТ.194 ЦПК, з додержанням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. Першому надається слово позивачеві, за ним - його представникові та третій особі на його стороні, потім - відповідачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа з самостійними вимогами. Але якщо цивільна справа була порушена прокурором, органом державного управління, профспілками, іншими організаціями, під­приємствами, установами або окремими громадянами на захист прав інших осіб (позивачів, заявників, третіх осіб з самостійними вимогами) - ст.ст. 118, 121 ЦПК, то вони виступають в судових дебатах першими. Останніми в дебатах виступають представники громадських організацій і трудових колективів, які беруть участь у процесі для доведення суду своєї думки у справі.

Під час судових дебатів може виникнути необхідність додаткового з'ясування обставин, що мають значення для

224

справи (їх наявності, уточнення змісту тощо), або дослідження нових доказів. У таких випадках суд поновлює розгляд справи по суті, постановляючи про це ухвалу. Відповідно до нового ЦПК України суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (п. 7 ст. 193 нового ЦПК України). Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку (ст. 194 нового ЦПК України).

Заключною частиною (четвертою) розгляду справи є вихід суду після судових дебатів до нарадчої кімнати для постановления рішення (ст.197 ЦПК). Якщо при постановленні рішення виявиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не постановляючи рішення, відновлює розгляд справи, про що постановляє ухвалу. Такий розгляд провадиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Залежно від його результатів суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і після їх закінчення йде до нарадчої кімнати для постановления рішення. Але якщо з'ясування цих обставин у судовому засіданні виявилося неможливим, виносить ухвалу про відкладення розгляду справи.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву (ч. 4 ст. 195 нового ЦПК України).

225

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати - ніхто не має права бути присутнім в нарадчій кімнаті, крім складу суду в даній справі; судді не мають права роз­голошувати міркувань, що були висловлені в нарадчій кімнаті (ст.210 ЦПК). Рішення ухвалюють більшістю голосів судді, які входять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи - суддя, який розглядав справу. Ухвалене рішення викладається в письмовій формі за встановленим СТ.203 ЦПК змістом головуючим або одним з суддів при колегіальному розглядові справи і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення. Як виняток, в особливо складних справах, складання мотивувальної частини рішення може бути відкладено на строк не більше трьох днів. У таких випадках суд оголошує день, в який особи, які брали участь у справі, можуть ознайомитися з мотивованим рішенням. Резолютивну частину рішення суд повинен оголосити в тому ж засіданні, в якому закінчено розгляд справи. Вона підписується всім складом суду і приєднується до справи.

Постановлене судове рішення проголошується прилюдно. Всі присутні в залі судового засідання вислуховують його стоячи в знак поваги до авторитету суду і його акта, який постановляється ім'ям України. Потім головуючий роз'яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк оскарження (ст.212 ЦПК) та оголошує судове засідання у даній справі закритим.

18.3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ

У процесі судового розгляду цивільних справ можуть виникати обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкоджають суду розглянути справу по суті і постановити рішення в першому судовому засіданні або роблять не­можливим його постановления взагалі у даній справі. За наявності одних обставин переноситься розгляд судом справи

226

на інший точно визначений строк, при виникненні інших -тимчасово припиняється провадження на невизначений строк до усунення таких обставин, за наявності третіх - провадження в справі закінчується без постановления по ній рішення.

Отже, ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ можливі в процесуальних формах тимчасового припи­нення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження в ній без постановления судового рішення. Тимчасове припинення здійснення процесуальних дій настає внаслідок відкладення розгляду справи (ст.ст. 171-176 ЦПК) і зупинення провадження в справі (ст.ст. 221-226 ЦПК).

Закінчення провадження без постановления судового рішення настає в результаті закриття провадження у справі (ст.ст. 227-228 ЦПК) і залишення заяви без розгляду (ст.ст. 229-230 ЦПК).

Відкладення розгляду справи полягає в тому, що розгляд справи в даному судовому засіданні не провадиться, а переноситься судом на призначений ним день нового судового засідання (ч.2 ст.176 ЦПК). Відкладення розгляду справи викликається різними обставинами: неявкою осіб, які беруть участь у справі та інших учасників процесу; необхідністю залучення до справи додаткового доказового матеріалу, заміни відведеного судді, перекладача тощо. Отже, при відкладенні розгляду справи вчиняються процесуальні дії, спрямовані на усунення обставин, які стали підставою для відкладення. Такі обставини визначені ст.ст. 172-176 ЦПК і не носять вичерп­ного характеру.

Про відкладення розгляду справи суд постановляє ухвалу, зміст якої заносить до протоколу судового засідання. В ухвалі зазначаються мотиви та строк відкладення і які процесуальні дії належить виконати на усунення обставин, що викликали відкладення, які б забезпечили розгляд справи в новому судовому засіданні, про призначений день і час якого також зазначається в цій ухвалі. Про день і час такого засідання суд оголошує під розписку учасникам процесу, які з'явилися, а

15*

227

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

відсутніх та заново притягнених до участі в процесі у справі викликає судовими повістками (ст.176 ЦПК).

Зупинення провадження у справі настає за певних об'єк­тивних обставин, точно визначених нормами цивільного процесуального права. Розгляд справи припиняється тимчасо­во, на невизначений строк. Настання одних обставин породжує обов'язок суду зупинити провадження в справі, настання інших — (факультативне) право зупинити провадження.

Обов'язкове зупинення провадження в справі настає з підстав, передбачених ст.221 ЦПК, у випадках:

1. смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, або припинення існування юридичної особи, які були стороною в справі. Провадження в справі зупиняється до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника;

2. втрати стороною дієздатності. Провадження у справі зупиняється тільки за наявності рішення суду про визнання громадянина недієздатним, яке набрало законної сили (ст.260 ЦПК), і до вступу в справу законного представника - опікуна, призначеного органами опіки і піклування. При частковому обмеженні в дієздатності провадження може бути зупинено у справі, в якій спірні правовідносини стосуються тих прав, щодо яких особа була обмежена в дієздатності;

3. знаходження відповідача в діючій частині Збройних Сил України або прохання позивача, який перебуває в діючій частині Збройних Сил України;

4. неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у цивільному, кримінальному, адміністративному порядку. Провадження зупиняється до набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалою або постановою, від яких залежить вирішення справи. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються в кожному окремому випадку залежно від обставин справи.

Згідно зі ст. 201 нового ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

228

1. смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2. злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3. перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4. неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністра­ тивного судочинства;

5) призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, передбачених цивільно- процесуальним законодавством.

Факультативне зупинення провадження у справі настає з підстав, передбачених ст.222 ЦПК, у випадках:

1. знаходження позивача або відповідача в складі Зброй­ них Сил України на дійсній строковій службі або притя­ гнення цих осіб до виконання будь-якого державного обов'язку (стосується тільки осіб рядового, сержантського та стар­ шинського складу);

2. тяжкого захворювання сторони, підтвердженого доку­ ментами лікувального закладу. Мається на увазі таке тяжке захворювання, що перешкоджає явці в суд, і це підтверджу­ ється довідкою медичної установи. Провадження зупиняється на час хвороби сторони;

3. розшуку відповідача. Якщо місце фактичного знахо­ дження відповідача невідоме, суд може оголосити його розшук як з власної ініціативи, так і за заявою позивача. У справах за позовами про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, суд зобов'язаний оголосити розшук відповідача. Про розшук відповідача суд виносить ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження в справі (ст.97

229

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

ЦПК). Провадження зупиняється до закінчення розшуку відповідача органами внутрішніх справ;

4. знаходження сторони у тривалому службовому відря­ дженні, факт якого повинен бути підтверджений доку­ ментально. В цьому випадку провадження у справі зупиня­ ється на час знаходження сторони у тривалому службовому відрядженні;

5. призначення судом експертизи. Зупинення прова­ дження настає тоді, коли проведення експертизи доручено поза судом експертам відповідних установ і для її виконання потрібний тривалий час. Для вирішення деяких справ передбачено обов'язкове проведення експертизи. Відповідно до ст. 258 ЦПК у справах про визнання громадянина недіє­ здатним для визначення його психічного стану обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза. Поновлення громадянина в дієздатності у разі його видужання або значного поліпшення здоров'я здійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи (ст. 260 ЦПК).

Відповідно до нового пивільно-процесуального зако­нодавства суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1. перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2. захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3. перебування сторони у тривалому службовому від­ рядженні;

4. розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5. призначення судом експертизи (ст. 202 нового ЦПК України).

230

Питання про зупинення провадження в справі розгля­дається в судовому засіданні з участю осіб, які беруть участь у справі, про що суд постановляє ухвалу, на яку може бути подана апеляційна скарга або внесено апеляційне подання прокурора (ст.223 ЦПК), тому що ця ухвала ускладнює подальший розгляд справи. Після відновлення провадження справа призначається до розгляду і вирішується за загальними правилами цивільного судочинства.

Закриття провадження у справі провадиться:

• якщо справа не підлягає розглядові в судах (п.1 ст.227 ЦПК). До них відносяться справи, непідвідомчі суду, які виключають можливість їх судового розгляду, але не ви­ ключають захист порушеного чи оспорюваного права іншим уповноваженим органом;

• якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачена (п.2 ст.227 ЦПК).Ця норма втратила дію. Відповідно ч. 2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тому судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян;

• якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін (п.З ст.227 ЦПК);

• якщо позивач відмовився від позову і відмова була прийнята судом (п.4 ст.227 ЦПК);

• якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (п.5 ст.227 ЦПК);

• якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду (п.7 ст.227 ЦПК).

Цивільні справи можуть розглядатися третейськими судами у порядку, передбаченому Законом про третейські суди, СТ.1 якого передбачено, що громадяни можуть передати

231

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

будь-який спір на розгляд третейського суду, за винятком спорів, що виникають з трудових і сімейних відносин;

• якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступ-ництва (п.8 СТ.227 ЦПК). Це має місце стосовно особистих прав і обов'язків, які не можуть переходити до інших осіб у порядку правонаступшіцтва. Так, цивільним законодавством перед­бачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої його участі. Зобов'язання також припиняється смертю кредитора.

Відповідно до нового цивільно-процесуального зако­нодавства (ст. 205 ЦПК) суд своєю ухвалою закриває про­вадження у справі, якщо:

1. справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2. набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3. позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4. сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5. є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третей­ ському суді виявився неможливим;

6. померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступ- ництва;

7. ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

232

Залишення заяви без розгляду здійснюється на підставах, визначених ст.229 ЦПК України. Провадження у справі в суді закінчується без постановления рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Суд залишає заяву без розгляду:

• якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового розгляду справи і можливість застосування цього порядку не втрачена (п.1 ст.229 ЦПК). Ця норма втратила силу як така, що не відповідає ст.ст.8, 124 Конституції України;

• якщо заяву подано недієздатною особою (п.2 ст.229 ЦПК). При встановленні цієї обставини суддя зобов'язаний відмовити в прийнятті заяви до свого провадження (п.8 ст.136 ЦПК), а помилково прийнята заява підлягає залишенню без розгляду;

• якщо заява подана від імені заінтересованої особи іншою особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.З ст.229 ЦПК). За правилом ст.137 ЦПК до позовної заяви, яка подається представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що стверджує його повноваження (факт батьківства, усиновлення, опіки, піклування);

• у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або обох сторін або неповідомлення ними причин неявки на другий виклик (п.4 ст.229 ЦПК).

• якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді (п.5 ст.229 ЦПК). З метою надання більших можливостей доступу до судового захисту ЦПК встановлені альтернативні правила підсудності справ за вибором позивача: за місцем знаходження відповідача чи місцем свого проживання або за місцем заподіяння шкоди, виконання договору (ст.ст. 126, 127 ЦПК). Реалізація права вибору підсудності має разовий характер -

233

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

погашає можливість повторної реалізації цього права у даній справі, тому суд відмовляє в прийнятті заяви, якщо в провадженні суду вже є справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

ЦПК передбачені інші підстави залишення без розгляду заяв, скарг, документів, зауважень. Відповідно до ч.З ст.255 ЦПК підставою для залишення заяви без розгляду є виникнення спору про право цивільне при розгляді справи в порядку окремого провадження. Заінтересовані особи можуть вирішити такий спір за загальними правилами цивільного судочинства. За правилом ст.85 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається з закінченням встановленого процесуального строку. Скарги і документи, подані після закінчення процесу­альних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення строку. Аналогічно з пропуском строку залишаються без розгляду подані зау­важення на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК).

Згідно зі ст. 207 нового ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1. заяву подано особою, яка не має цивільної проце­ суальної дієздатності;

2. заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3. належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4. спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5. позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6. між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7. особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої

234

особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8. провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ЦПК України, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9. позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.