Контрольні запитання

1. Розкрийте поняття позову у матеріальному та проце­ суальному змісті.

2. Охарактеризуйте елементи позову.

3. Дайте визначення предмета і підстави позову.

4. Чим відрізняються позитивні і негативні позови?

5. Дайте класифікацію позовів за способом процесуального характеру.

6. На якій стадії процесу вирішується питання про наявність чи відсутність у позивача права на звернення до суду за захистом своїх суб'єктивних прав?

7. Охарактеризуйте способи захисту відповідача.

8. Визначити правила пред'явлення зустрічного позову.

187

Цивільний процес

Розділ 16.

ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ

16.1. Передумови права на звернення до суду і порядок

його здійснення

Для порушення позовного провадження необхідно, щоб була подана позовна заява і вона була прийнята судом. Для порушення справ, що виникають з адміністративно-правових відносин і справ окремого провадження, подається скарга чи заява і вони повинні бути прийняті судом. Безпідставна відмова в прийнятті заяви є відмовою здійснення правосуддя. Рішення щодо відмови в прийнятті позовної заяви (скарги, заяви) може бути оскаржене в апеляційному порядку (п.1 ст.291 ЦПК).

Зміст і форма позовної заяви повинні відповідати вимогам СТ.137 ЦПК. У позовній заяві повинно бути зазначено: 1) назву суду, до якого подається заява; 2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником; 3) зміст позовних вимог; 4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) зазначення доказів, що стверджують позов; 6) зазначення ціни позову; 7) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкість і ефективність розгляду справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову неюридичними фактами може нега­тивно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

Відповідно до ст. 5, 137 ЦПК в заяві належить зазначити докази, що підтверджують позов, а для забезпечення доказової

188

діяльності позивача надається можливість в цій частині позовної заяви викласти окремі клопотання. Наприклад, виклик свідків, витребування письмових та речових доказів, забезпечення доказів тощо.

Важливе значення має відображення в позовній заяві ціни позову. Вона обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами. Зважаючи на актуальність даної проблеми для українського судочинства, охорони та захисту прав фізичних і юридичних осіб, у ст. 80 нового ЦПК України закріплено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три ро­ки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, -дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент

189

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'яв­лення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до цивільно-процесуального законодавства.

Позовна заява повинна бути підписаною. Розгляд ано­німних позовних заяв не допускається. На заяві повинна бути вказана дата подання її до суду. Час подання свідчить про пред'явлення позову в межах строків давності і забезпечує своєчасний розгляд судової справи.

Позовна заява повинна бути подана з копіями за кількістю відповідачів і оригіналом для суду та оплачена державним митом. Суд чи суддя, з огляду на майнове становище громадян, може за своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат на строк не більш ніж до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції, у всякому разі, не більше ніж на три місяці з дня пред'явлення позову. У випадках, визначених законом, позивачі (з визначених категорій справ) і визначені категорії громадян звільняються від сплати державного мита.

Суддя має право, якщо він визнає за необхідне, у залежності від складності і характеру справи, витребувати від позивача необхідну кількість копій документів відповідно до кількості відповідачів. Це положення не поширюється на вимоги у трудових спорах, справах щодо відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника (ст.138 ЦПК).

Повноваження на ведення справи у представника, який пред'являє заяву від імені позивача, повинні бути стверджені

190

документами, передбаченими ст. 113 ЦПК, при відсутності належно оформлених повноважень суд на підставі п.9 ст. 136 ЦПК зобов'язаний відмовити у прийнятті позовної заяви.

Недотримання особою, що подала позовну заяву, вимог ст.ст. 137 і 138 ЦПК, а також несплата державного мита призводять до певних процесуальних наслідків. Суддя в цьому випадку виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду, повідомляє про це позивача і надає йому строк для ви­правлення недоліків. У випадку, якщо позивач відповідно до вказівки судді у встановлений строк виконає усі вимоги, зазначені в ст.ст. 137, 138 ЦПК, і сплатить державне мито, заява вважається поданою у день, коли її було подано до суду вперше. У противному випадку заява вважається не поданою і повергається заявнику, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу (ст.139 ЦПК). Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку (ст.291 ЦПК).

Положення, передбачені ст.139 ЦПК, застосовуються не тільки до позовних заяв, але і до заяв і скарг у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин і по справах окремого провадження.

Повернення заяви (скарги) особі, яка звернулася до суду, не позбавляє її права після усунення недоліків повторно звернутися до суду з тією ж заявою.