- •1.3. Поняття, предмет і метод цивільного процесуального права
- •1.4. Джерела цивільного процесуального права
- •1.5. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права та їх дія
- •1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
- •Звернення судового рішення до виконання.
- •1.7. Система цивільного процесуального права
- •1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Контрольні запитання
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація
- •3.3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •4.4. Неналежна сторона в процесі, умови і порядок її
- •Контрольні запитання
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •5.4. Інші учасники цивільного процесу
- •Контрольні запитання
- •6.2. Форми і підстави участі прокурора в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •7.2. Форми участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •8.2. Види представництва та повноваження представника в суді
- •Контрольні запитання
- •9.2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Контрольні запитання
- •10.2. Загальні правила визначення підвідомчості
- •Контрольні запитання
- •11.2. Порядок передачі справи до іншого суду
- •Контрольні запитання
- •12.2. Державне мито
- •12.3 Витрати, пов'язані з розглядом справи в суді
- •12.4. Санкції цивільного процесуального права
- •Контрольні запитання
- •13.3. Видача судового наказу
- •13.4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу
- •Контрольні запитання
- •14.2. Факти, що не підлягають доказуванню
- •14.3. Розподіл обов'язків по доказуванню
- •14.4. Належність доказів і допустимість засобів доказування
- •14.5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення
- •15.1. Поняття позову
- •15.2. Елементи позову
- •15.3. Види позовів
- •15.4. Право на позов
- •15.5. Захист інтересів відповідача
- •Контрольні запитання
- •16.2. Реалізація права на пред'явлення позову та
- •Контрольні запитання
- •17.3. Об'єднання та роз'єднання позовів
- •17.5. Забезпечення позову
- •Контрольні запитання
- •18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ
- •18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •18.4. Протокол судового засідання
- •16" Розділ 19. Судові рішення
- •19.3. Зміст судового рішення
- •19.4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •19.5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
- •19.6. Законна сила судового рішення
- •19.7. Ухвали суду
- •Контрольні запитання
- •Глава 8 нового цпк України "Заочний розгляд справи" розділу „Позовне провадження" встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.
- •20.2. Умови і порядок заочного розгляду справи
- •20.3. Зміст заочного рішення
- •20.4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду
- •20.5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення
- •21.2. Розгляд скарг на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі
- •21.3. Розгляд скарг на рішення і дії територіальної,
- •21.5. Розгляд скарг, заяв на рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України
- •21.6. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
- •21.7. Розгляд заяв про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі
- •21.9. Розгляд скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- •21.10. Розгляд скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій
- •21.11. Розгляд заяв прокурора про визнання
- •21.12. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність
- •Контрольні запитання
- •22.3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим
- •22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- •22.7. Відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника
- •22.8. Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- •23.3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •23.4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •23.6. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Контрольні запитання
- •24.2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •24.3. Порушення касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду справи і порядок її розгляду
- •24.4. Порядок розгляду касаційних скарг і касаційних подань прокурора складом судової палати
- •24.5. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку
- •Контрольні запитання
- •25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •Контрольні запитання
- •26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й обов'язки
- •26.4. Поворот виконання
- •26.5. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Контрольні запитання
- •27.3. Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет
- •27.4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •27.5. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі
- •27.6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Контрольні запитання
15.2. Елементи позову
Позов складається з трьох частин: предмета позову, підстави позову, змісту позову.
Предмет позову складає та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. У позовах,
1294
177
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
спрямованих на присудження відповідача до здійснення ним певних дій, предметом позову буде спірна матеріальна-правова вимога позивача до відповідача; у позовах про визнання в наявності чи відсутності правовідносин предмет складають саме такі правовідносини - визнання їх наявності чи відсутності.
Таким чином, предмет позову повинен мати правовий характер і витікати з матеріально-правових відносин. Предмет позову характеризується певним змістом, а в окремих випадках і окремим об'єктом. А тому при характеристиці предмета позову необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта. Наприклад, предметом позову про виселення громадянина будуть спірні правовідносини, а об'єктом - житлове приміщення.
Протягом усього часу розгляду справи позивач може змінити предмет позову. Він має право у ході розгляду справи заявити нові вимоги в межах спірних правовідносин.
Визначення предмета позову має практичне значення для індивідуалізації позовів, визначення підвідомчості справи; класифікації позовів за матеріально-правовою ознакою; ним визначається суть вимоги, відповідь на яку повинен дати суд.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Ними можуть бути: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини та доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність відповідних прав.
Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач, а також з документами, які є письмовими доказами юридичних фактів, які складають підстави позову чи заперечення проти нього.
Підстава позову являє собою ряд фактів, які можна умовно розділити на 2 групи: активні - тобто ті, які підтверджують, що спірне право належить позивачеві, а на відповідача покладені певні обов'язки; пасивні - у яких вбачається, що
178
відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить.
Підстава позову може бути зміненою протягом розгляду справи. При цьому позивач замість зазначених юридичних фактів може посилатися на інші, що обґрунтовують ту ж вимогу, але не повинні виходити за межі зазначеного матеріально-правового спору.
Як право на зміну предмета позову, так і право на зміну підстави позову надане тільки позивачу, так як лише з його згоди суд може здійснити подібну заміну.
Предмет позову і підстава позову мають значення для його індивідуалізації. Суд відмовляє в прийнятті позовної заяви у випадку тотожності предмета, підстав і сторін спору (ст.136 ЦПК), а виявивши дану обставину в ході судового розгляду, -припиняє провадження по справі (ст.227 ЦПК).
Питання щодо змісту - як третього елемента позову - в юридичній літературі спірне. Ряд дослідників (А. А. Доброволь-ський, С.А. Іванова, Н.І. Масленникова) заперечують існування змісту як елемента позову. На їх думку, зміст — це мета позову, отже, він не може бути його складовою частиною
Однак переважна більшість дослідників (М.А. Гурвич, В.В. Комаров, Н.А. Чечина, М.Й. Штефан, В.І. Тертишников) справедливо вказують, що в змісті позову виражається волевиявлення позивача, без якого немає звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного права, і якщо мета виражена у волевиявленні особи, що робить дію, то вона входить до його змісту.
Таким чином, третім елементом позову - змістом - є зазначена позивачем форма судового захисту. Позивач може просити суд: 1) присудити визначену річ; 2) визнати наявність чи відсутність суб'єктивних прав; 3) змінити, припинити існуючі між сторонами правовідносини (перетворити їх).
Виділення змісту має практичне значення, тому що вказує на дію суду, за здійсненням якої позивач звертається до суду,
12* 179
Чорнооченко C.I.
допомагає встановити межі дослідження справи. Саме за своїм змістом позови класифікують на види.
Елементи позову тісно пов'язані між собою. Підставу позову повинен довести позивач для того, щоб надати суду всі матеріали, необхідні для його захисту. Предмет позову -правова вимога, яку суд повинен розглянути і винести законне та обґрунтоване рішення. Від предмета позову залежить форма (зміст) захисту.