Контрольні запитання

1. Визначте коло осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції.

2. Назвіть, хто має право принести апеляційне подання.

3. Визначити особливості апеляційної скарги.

4. Які мають права сторони в апеляційному провадженні?

5. Визначте об'єкт оскарження в апеляційному порядку.

6. Охарактеризуйте повноваження суду апеляційної інстанції при розгляді справи.

7. Назвіть підстави для скасування рішення в апеля­ ційному порядку і передачі справи на судовий розгляд.

8. Які ухвали можна оскаржити окремо від рішення суду першої інстанції?

9. Визначте особливості рішення, ухвали апеляційного суду.

362

Розділ 24. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

24.1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної

інстанції

Касація - це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Процесуально-правовий інститут касаційного провадження у суді передбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених судом першої інстанції лише у зв'язку з по­рушеннями матеріального чи процесуального закону та які не були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішеннь і ухвал суду апеляційної інстанції. Основною функцією касаційного суду є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону.

Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву „ревізійний порядок"). Така система є додатковою гарантією захисту суб'єктивних прав та охоро-нюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

Завдання суду касаційної інстанції полягають в перевірці законності судових рішень, які набрали чинності, та виправленні судових помилок. Особливе значення має пов'язана з розглядом конкретних справ діяльність Верховного Суду України як суду касаційної інстанції щодо узагальнення та спрямування судової практики, забезпечення суворого й неухильного дотримання судами норм матеріального і процесуального права, однакового та правильного застосування законодавства.

363

Чорнооченко C.I.

У формуванні організаційно-правових засад нового для України інституту касації нині є певні проблеми. У прийнятому в лютому 2002 р. Законі України „Про судоустрій" касаційною інстанцією в Україні повинен був стати Касаційний Суд України. Проте, протягом 2002-2003 pp. його створено не було. Згодом своїм рішенням від 11 грудня 2003 р. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення Закону України "Про судоустрій" щодо утворення в системі судів загальної юрис­дикції Касаційного Суду України; складу Касаційного Суду України , його повноважень, повноважень суддів, статусу голови, заступників голови та президії Касаційного Суду України. За таких умов касаційною інстанцією в Україні є палата в цивільних справах Верховного Суду України.

Відмінність апеляції від касації полягає в двох аспектах:

1) апеляція подається на рішення, що не набрали законної сили, а касація - на ті, що набрали законної сили;

2) апеляційна інстанція переглядає рішення з питань факту та права, а касаційна - з питань права.

Одночасне дослідження фактичних обставин справи, доказів, прийняття нових доказів разом з оцінкою правильності застосування норм матеріального і процесуального права забезпечує ефективний захист прав та зменшує можливість судових помилок.

Суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не брали участі в справі, стосовно яких суд вирішив питання щодо їх прав і обов'язків, та за поданням прокурора перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального та процесуального права, котрі не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави.

Зазначена стадія цивільного процесу є екстраординарною (виключною). На цій стадії забезпечується додаткова перевірка

364

Цивільний процес

судових актів, в тому числі і тих, що не підлягають апеляційному оскарженню. Лише в окремих, визначених законом, випадках законом можуть встановлюватись обмеження щодо перегляду судових актів у касаційному порядку. Зокрема, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення, ухвалені судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в порядку діючої раніше процедури, а також судові рішення, ухвалені Верховним Судом як судом першої інстанції.

Як і будь-яка інша стадія, перегляд судових рішень, які набрали чинності, має свої специфічні ознаки, що відрізняють її від інших стадій процесу, в тому числі від провадження в суді апеляційної інстанції.

Перегляд судових рішень у касаційному порядку можливий лише за касаційною скаргою чи касаційним поданням осіб, зазначених у ст. 320 ЦПК. Предметом розгляду в касаційному порядку є судові рішення, які набрали чинності.

Підставами для касаційного перегляду є неправильне засто­сування судом норм матеріального права чи істотне пору­шення норм процесуального права, якщо це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи (ст. 328 ЦПК).

Право на оскарження судових рішень у касаційному порядку не залежить від ціни і підстави позову (заяви), від розміру суми, належної до стягнення відповідно до рішення місцевого чи апеляційного суду.

Прийняті судом касаційної інстанції рішення або ухвали оскарженню не підлягають.