19.4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання

Негайне виконання судового рішення є виключенням з загального правила і полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу

249

Чорнооченко C.I.

набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно - з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави. Негайне виконання рішень буває обов'язкове і факуль­тативне. Стаття 217 ЦП К зобов'язує суд допустити негайне виконання рішення в справах:

1. про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;

2. про присудження робітникові або службовцеві заро­ бітної плати, але не більше як за один місяць;

3. про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліц­ твом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, — у межах суми стягнення за один місяць;

4. про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника тощо.

Новим ЦПК допускається негайне виконання рішень суду у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала, та у справах про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізич­них осіб (ст. 367 нового ЦПК).

Стаття 218 ЦПК надає право суду допустити негайне виконання рішень у справах: про присудження винагороди авторам за використання творів у галузі літератури, науки або мистецтва, за відкриття, винахід, на які видано авторське свідоцтво, за раціоналізаторську пропозицію та за промис­ловий зразок (п.1); якщо від затримання виконання рішення може статися значна шкода для сторони, на користь якої постановлено рішення (п.2); коли є підстави вважати, що виконання рішення згодом може стати неможливим або утрудненим (п.З).

Допускаючи негайне виконання з підстав (п.2,3), суд може поставити позивачеві вимогу забезпечити поворот виконання рішення на випадок його скасування.

250

Цивільний процес

Стаття 219 ЦПК не допускає негайного виконання:

• коли негайне виконання може викликати такі зміни у майні, після яких повернути його до попереднього стану в разі скасування рішення буде неможливим або дуже утрудненим;

• у справах про виселення громадян з жилих приміщень. Негайне виконання рішень підпорядковане загальним

правилам виконання судових рішень, а тому, виносячи рішення щодо негайного виконання, суд повинен одночасно виписати виконавчого листа та здійснити заходи щодо його виконання. Одночасно в рішенні суду може бути передбачена відстрочка та розстрочка негайного виконання.

Суд, який постановив рішення, може також визначити порядок і строки виконання рішення (ст.204 ЦПК), виходячи з вимог закону і обставин справи. Так, присуджуючи майно в натурі, суд повинен вказати в рішенні його вартість, яку належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна не буде в наявності (ст.206 ЦПК).

Відповідно до СТ.207 ЦПК суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій, не зв'язаних з передачею майна або грошових сум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконає рішення протягом встановленого строку, позивач вправі виконати цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати.