- •1.3. Поняття, предмет і метод цивільного процесуального права
- •1.4. Джерела цивільного процесуального права
- •1.5. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права та їх дія
- •1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
- •Звернення судового рішення до виконання.
- •1.7. Система цивільного процесуального права
- •1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Контрольні запитання
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація
- •3.3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •4.4. Неналежна сторона в процесі, умови і порядок її
- •Контрольні запитання
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •5.4. Інші учасники цивільного процесу
- •Контрольні запитання
- •6.2. Форми і підстави участі прокурора в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •7.2. Форми участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •8.2. Види представництва та повноваження представника в суді
- •Контрольні запитання
- •9.2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Контрольні запитання
- •10.2. Загальні правила визначення підвідомчості
- •Контрольні запитання
- •11.2. Порядок передачі справи до іншого суду
- •Контрольні запитання
- •12.2. Державне мито
- •12.3 Витрати, пов'язані з розглядом справи в суді
- •12.4. Санкції цивільного процесуального права
- •Контрольні запитання
- •13.3. Видача судового наказу
- •13.4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу
- •Контрольні запитання
- •14.2. Факти, що не підлягають доказуванню
- •14.3. Розподіл обов'язків по доказуванню
- •14.4. Належність доказів і допустимість засобів доказування
- •14.5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення
- •15.1. Поняття позову
- •15.2. Елементи позову
- •15.3. Види позовів
- •15.4. Право на позов
- •15.5. Захист інтересів відповідача
- •Контрольні запитання
- •16.2. Реалізація права на пред'явлення позову та
- •Контрольні запитання
- •17.3. Об'єднання та роз'єднання позовів
- •17.5. Забезпечення позову
- •Контрольні запитання
- •18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ
- •18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •18.4. Протокол судового засідання
- •16" Розділ 19. Судові рішення
- •19.3. Зміст судового рішення
- •19.4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •19.5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
- •19.6. Законна сила судового рішення
- •19.7. Ухвали суду
- •Контрольні запитання
- •Глава 8 нового цпк України "Заочний розгляд справи" розділу „Позовне провадження" встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.
- •20.2. Умови і порядок заочного розгляду справи
- •20.3. Зміст заочного рішення
- •20.4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду
- •20.5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення
- •21.2. Розгляд скарг на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі
- •21.3. Розгляд скарг на рішення і дії територіальної,
- •21.5. Розгляд скарг, заяв на рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України
- •21.6. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
- •21.7. Розгляд заяв про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі
- •21.9. Розгляд скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- •21.10. Розгляд скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій
- •21.11. Розгляд заяв прокурора про визнання
- •21.12. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність
- •Контрольні запитання
- •22.3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим
- •22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- •22.7. Відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника
- •22.8. Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- •23.3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •23.4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •23.6. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Контрольні запитання
- •24.2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •24.3. Порушення касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду справи і порядок її розгляду
- •24.4. Порядок розгляду касаційних скарг і касаційних подань прокурора складом судової палати
- •24.5. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку
- •Контрольні запитання
- •25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •Контрольні запитання
- •26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й обов'язки
- •26.4. Поворот виконання
- •26.5. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Контрольні запитання
- •27.3. Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет
- •27.4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •27.5. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі
- •27.6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Контрольні запитання
15.3. Види позовів
Розподіл позовів на види може бути класифікований за різними підставами. В основі процесуально-правової класифікації лежить процесуально-правова ознака: спосіб процесуального захисту. За способом процесуального захисту, який відображається в змісті позову, вони класифікуються на: 1) позови про присудження (виконавчі); 2) позови про визнання (установчі); 3) перетворювальні позови (конститутивні). Процесуально-правова класифікація охоплює усі види судового захисту і має найбільше значення в теорії цивільного процесу.
Першу групу позовів складають позови, спрямовані на примусове здійснення вимог позивача до відповідача зробити визначену дію чи утриматися від її здійснення. Вони називаються позовами про присудження. Прикладами позовів про присудження є позови про стягнення боргу за договором позики, про стягнення аліментів тощо.
Предметом позову про присудження є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, спрямована на те, щоб відповідач зробив визначені дії (утримався від них), не порушуючи тим самим право позивача.
Підстава позову про присудження складається з ираво-створюючих фактів, з якими пов'язане виникнення суб'єктивного цивільного права, і фактів, з якими пов'язане виникнення права вимоги.
180
Цивільний процес
Зміст позову про присудження виражається у вимозі позивача до суду, про примус відповідача до здійснення визначених дій або стримування від них.
Позовом про визнання є позов, спрямований на підтвердження судом наявності чи відсутності визначених правовідносин між сторонами (визнання угоди недійсною, встановлення батьківства, встановлення прав авторства тощо).
Позови про визнання можна поділити на два види: позитивні позови щодо визнання, що містять вимогу підтвердити визначені правовідносини, і позови негативні, що характеризуються проханням підтвердити відсутність визначених правовідносин.
Предметом позову про визнання є самі матеріально-правові відносини між сторонами. Закон допускає позови про визнання, де предметом є правовідносини між співвідповідачами. Підставою позитивних позовів про визнання служать правостворюючі факти, підставою негативного позову про визнання є правоприпиняючі факти.
В основу позову про визнання, на відміну від позову про присудження, не входять факти, з якими пов'язується можливість примусового здійснення права, тому що позовом про визнання позивач не вимагає примусового здійснення своєї цивільно-правової вимоги, а просить підтвердити існування чи відсутність правовідносин.
Зміст позову про визнання - це вимога до суду про встановлення в судовому рішенні наявності чи відсутності правовідносин, зазначених позивачем.
Таким чином, позови про присудження і позови про визнання відрізняються один від одного усіма елементами: предметом, підставами, змістом. Загальною рисою для них є те, що обидва позови спрямовані на підтвердження прав і обов'язків у судовому порядку в тому виді і змісті, у якому вони існували до процесу і незалежно від нього. Судове рішення не вносить змін в існуючі правовідносини, які після судового рішення залишаються такими ж, якими вони були до процесу.
181
Чорнооченко C.I.
Перетворювальними називаються позови, спрямовані на припинення, зміну чи створення (формування) нових правовідносин. Виносячи рішення за перетворювальним позовом, суд додає щось нове існуючим між сторонами правовідносинам, у зв'язку з чим даний вид позовів називають ще конститутивним.
Перетворення судом правовідносин може здійснюватися трьома способами, відповідно можна виділити три підвиди перетворювальних позовів: про встановлення, зміну і припинення правовідносин.
Позови щодо встановлення нових правовідносин. У даному випадку позивач просить, щоб суд на основі правовідносин, які існували раніше, встановив нові правовідносини. Так, наприклад, згідно зі ст.114 ЦК при продажі частки в спільній власності з порушенням права привілейованої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов'язків покупця.
Позови про зміну правовідносин. У даному випадку позивач просить суд змінити існуюче між ним і відповідачем матеріальне правовідношення. Так, наприклад, якщо між учасниками спільної дольової власності не досягнуто згоди щодо способу виділення частки кожного, а майно не можна розділити без значних збитків для його господарського призна-чення, суд за позовом власника, який виділяється, призначає йому грошову компенсацію (ст.115 ЦК).
Позови про припинення правовідносин. Вказані позови містять прохання до суду припинити існуючі між позивачем і відповідачем правовідносини. Так, наприклад, виносячи рішення про розірвання шлюбу, суд припиняє шлюбно-сімейні правовідносини між подружжям.
Предметом перетворювального позову є ті матеріально-правові відносини, що підлягають судовому перетворенню, зміні за рішенням суду.
182
Цивільний процес
Підставою перетворювальних позовів, спрямованих на створення прав, є правоутворюючі факти, підставою право-змінюючих позовів є правозмінюючі та правоприпиняючі факти, підставою позовів щодо припинення прав є право-припиняючі факти.
Змістом перетворювального позову є вимога до суду про припинення, зміну чи встановлення нових правовідносин.
Деякі автори заперечують можливість виділення перетворювальних позовів, посилаючись на те, що суд не вправі змінити, припинити правовідносини, а має право тільки захищати права й охоронювані законом інтереси. Це твердження уявляється необгрунтованим, адже існування перетворювальних позовів підтверджується законом (ст.6 ЦК). Крім того, законодавство встановлює конкретні випадки захисту прав шляхом зміни, припинення і форму-вання нових правовідносин.
Як справедливо вказує професор М.А. Гурвич у своїй відомій роботі „Право на иск", яка вийшла ще в 1949 р. і з якою можна ознайомитися через комп'ютерну мережу Інтер-нет (адреса: www.law.ru), виносячи перетворювальне рішення, суд не створює нових прав, а захищає право позивача на зміну чи припинення існуючих правовідносин.
Матеріально-правова класифікація позовів заснована на матеріально-правовій ознаці - за матеріально-правовою належністю правовідносин. Ґрунтуючись на зазначеній ознаці, позови поділяють на цивільні, трудові, сімейні тощо. Такий поділ з врахуванням особливостей їх розгляду в судовому процесі має практичне значення при узагальненні судової практики. На цій основі побудовані постанови Пленуму Верховного Суду України.