- •1.3. Поняття, предмет і метод цивільного процесуального права
- •1.4. Джерела цивільного процесуального права
- •1.5. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права та їх дія
- •1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
- •Звернення судового рішення до виконання.
- •1.7. Система цивільного процесуального права
- •1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Контрольні запитання
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація
- •3.3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •4.4. Неналежна сторона в процесі, умови і порядок її
- •Контрольні запитання
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •5.4. Інші учасники цивільного процесу
- •Контрольні запитання
- •6.2. Форми і підстави участі прокурора в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •7.2. Форми участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •8.2. Види представництва та повноваження представника в суді
- •Контрольні запитання
- •9.2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Контрольні запитання
- •10.2. Загальні правила визначення підвідомчості
- •Контрольні запитання
- •11.2. Порядок передачі справи до іншого суду
- •Контрольні запитання
- •12.2. Державне мито
- •12.3 Витрати, пов'язані з розглядом справи в суді
- •12.4. Санкції цивільного процесуального права
- •Контрольні запитання
- •13.3. Видача судового наказу
- •13.4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу
- •Контрольні запитання
- •14.2. Факти, що не підлягають доказуванню
- •14.3. Розподіл обов'язків по доказуванню
- •14.4. Належність доказів і допустимість засобів доказування
- •14.5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення
- •15.1. Поняття позову
- •15.2. Елементи позову
- •15.3. Види позовів
- •15.4. Право на позов
- •15.5. Захист інтересів відповідача
- •Контрольні запитання
- •16.2. Реалізація права на пред'явлення позову та
- •Контрольні запитання
- •17.3. Об'єднання та роз'єднання позовів
- •17.5. Забезпечення позову
- •Контрольні запитання
- •18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ
- •18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •18.4. Протокол судового засідання
- •16" Розділ 19. Судові рішення
- •19.3. Зміст судового рішення
- •19.4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •19.5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
- •19.6. Законна сила судового рішення
- •19.7. Ухвали суду
- •Контрольні запитання
- •Глава 8 нового цпк України "Заочний розгляд справи" розділу „Позовне провадження" встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.
- •20.2. Умови і порядок заочного розгляду справи
- •20.3. Зміст заочного рішення
- •20.4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду
- •20.5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення
- •21.2. Розгляд скарг на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі
- •21.3. Розгляд скарг на рішення і дії територіальної,
- •21.5. Розгляд скарг, заяв на рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України
- •21.6. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
- •21.7. Розгляд заяв про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі
- •21.9. Розгляд скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- •21.10. Розгляд скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій
- •21.11. Розгляд заяв прокурора про визнання
- •21.12. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність
- •Контрольні запитання
- •22.3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим
- •22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- •22.7. Відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника
- •22.8. Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- •23.3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •23.4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •23.6. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Контрольні запитання
- •24.2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •24.3. Порушення касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду справи і порядок її розгляду
- •24.4. Порядок розгляду касаційних скарг і касаційних подань прокурора складом судової палати
- •24.5. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку
- •Контрольні запитання
- •25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •Контрольні запитання
- •26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й обов'язки
- •26.4. Поворот виконання
- •26.5. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Контрольні запитання
- •27.3. Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет
- •27.4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •27.5. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі
- •27.6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Контрольні запитання
4.3. Процесуальна співучасть
Процесуальна співучасть - це участь в одному і тому ж процесі кількох позивачів або кількох відповідачів, права, вимоги та обов'язки яких не виключають одне одного.
Співучасть можна класифікувати на види за двома критеріями. За формою співучасть буває: 1) активна співучасть - коли кілька співпозивачів пред'являють позов до одного відповідача; 2) пасивна співучасть - коли один позивач пред'являє позов до кількох відповідачів; 3) змішана співучасть - коли кілька співпозивачів пред'являють позов до кількох співвідповідачів.
В залежності від характеру матеріально-правових зв'язків між суб'єктами спірних правовідносин та обов'язковості участі в процесі розрізняють два види процесуальної співучасті -необхідну (обов'язкову) і факультативну (можливу).
Необхідна (обов'язкова) співучасть має місце у випадку, коли характер спірних матеріальних правовідносин не дозволяє вирішити питання щодо прав чи обов'язків одного з учасників процесу без залучення до процесу інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин. Підставою даного виду співучасті є загальне право та загальний обов'язок. Наприклад, вимога про виселення з квартири не може бути вирішена без залучення всіх повнолітніх членів сім'ї.
Можлива (факультативна) співучасть не носить обов'язкового характеру, тому що характер спірних матеріальних правовідносин дозволяє розглядати справи відносно кожного із суб'єктів в окремому процесі. Підставою факультативної співучасті є однорідність вимог, взаємозв'язок підстав позовів, пред'явлення їх до того ж самого відповідача. Наприклад, у разі подання позову щодо одного з повнолітніх дітей щодо
58
утримання недієздатних батьків суд на підставі закону може залучити як співвідповідачів інших повнолітніх дітей.
Усі процесуальні співучасники мають однакові права і несуть однакові обов'язки. Вони рівні в правах і обов'язках як відносно один одного (внутрішня рівність), так і стосовно іншої сторони (зовнішня рівність). Кожен з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в процесі самостійно (ст.104 ЦПК). Вони вправі виступати самостійно і стосовно інших процесуальних співучасників на своїй стороні.
Новим ЦПК чітко визначені підстави участі у справі кількох позивачів або відповідачів: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки (ст. 32).
Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 32 ЦПК України).
У багатьох випадках процесуальних співучасників поєднують спільні інтереси, наявність яких дозволяє мати одного представника в суді. Стаття 104 ЦПК при цьому встановлює, що процесуальний співучасник не може бути представником інших осіб, якщо він не досяг повноліття чи над ним встановлена опіка або піклування.
Процесуальна співучасть настає за ініціативою позивача і позивачів (ст.104 ЦПК) і на клопотання осіб, які беруть участь у справі (п.З СТ.143, ст.99 ЦПК). На їх заяву суд постановляє мотивовану ухвалу. За своєю ініціативою суд має право залучати до процесу співвідповідачів (ст. 105 ЦПК), а не співпозивачів, оскільки це суперечить принципу диспозитивності.