Контрольні запитання

і. За заявою яких суб'єктів може бути порушено цивільну справу?

2. Які обставини є передумовами права на звернення до суду з позовом?

3. Які обставини визначають порядок реалізації права на звернення до суду з позовом?

4. Що обов'язково повинна містити в собі позовна заява?

5. Які правові наслідки тягне за собою подання позовної заяви, що не відповідає вимогам закону?

6. Для здійснення суддею яких процесуальних дій під­ ставою є відсутність права на звернення до суду?

196

197

Цивільний процес

Розділ 17.

ПІДГОТОВКА ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

17.1. Завдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду

Підготовка справи до судового розгляду є самостійною та обов'язковою стадією цивільного процесу. Метою зазначеної стадії цивільного процесу є забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи (ч.і ст.143 ЦПК).

Підготовка цивільних справ до судового розгляду про­водиться з врахуванням особливостей тієї чи іншої категорії цивільних справ (трудових, житлових, земельних і ін.), а також характеру кожної конкретної справи. Ретельно проведена підготовка справи закладає основу для правильного її вирішення.

Законом встановлено, що до підготовки справи суддя приступає після прийняття заяви.

У ст.143 ЦПК містяться вказівки на найважливіші про цесуальні дії, які повинні бути вчинені суддею на стадії підготовки справи до судового розгляду. Разом з тим цей перелік процесуальних дій не є вичерпним і визначається конкретними особливостями тієї чи іншої цивільної справи.

Отже, обсяг підготовки конкретної справи до судового розгляду визначається особливостями спірних правовід­носин, їх суб'єктним складом, а також фактичними обста­винами, які суду необхідно встановити. При підготовці справи суддя зобов'язаний визначити характер спірних право­відносин і зміст правових вимог; матеріальний закон, що їх регулює, факти, які підлягають встановленню; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених вимог чи заперечень і вжити заходи щодо їх своєчасного подання; визначити коло

198

осіб, які повинні брати участь у процесі; вжити заходів щодо забезпечення своєчасної явки в судове засідання всіх учас­ників процесу.

Підготовка справи до судового розгляду - це сукупність процесуальних дій, вчинюваних одноособово суддею, спря­мованих на забезпечення своєчасного і правильного розгляду і вирішення справи в першому судовому засіданні.

Всі дії судді по підготовці справи до судового розгляду прийнято підрозділяти на такі групи:

1. визначення складу осіб, які беруть участь у справі;

2. визначення предмета доказування;

3. забезпечення судового розгляду цивільної справи доказами;

4. вирішення інших питань.

В першу чергу суддя повинен визначити склад осіб, які беруть участь у справі. З цією метою він вирішує питання щодо участі в справі сторін, третіх осіб, їх представників, прокурора, органів державної влади і місцевого самоврядування та інших осіб, які мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду з заявами на захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.

Питання про сторони в процесі суддя вирішує в момент прийняття позовної заяви. Питання про участь у справі третіх осіб і співучасників вирішується на стадії підготовки справи до судового розгляду.

На стадії підготовки справи до судового розгляду суддя повинен вирішити питання і щодо залучення, у необхідних випадках, відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування для дачі висновку по справі (ст.121 ЦПК). При цьому суддя повинен враховувати думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і чітко сформулювати питання, на які повинні бути дані відповіді у висновку.

Суддя також розв'язує питання щодо участі у справі прокурора, якщо останній звернувся до суду із заявою про

199

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

захист прав і інтересів інших осіб, і залучає його до участі в підготовці справи до судового розгляду.

При пред'явленні позову (заяви) судовим представником суддя зобов'язаний перевірити повноваження цього пред­ставника (ст.113 ЦПК).

Далі суддя розв'язує питання про предмет доказування для того, щоб визначити межі доказової діяльності.

Аналіз фактів, що входять до предмету доказування, надає судді можливість точно визначити коло доказів, необхідних для правильного вирішення справи.

Суддя повинен роз'яснити сторонам правила про те, що кожна з них повинна подати докази щодо тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. У випадках, коли щодо витребування доказів для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є труднощі, суд за їх клопотаннями сприяє у витребуванні таких доказів (ст.ЗО ЦПК).

У необхідних випадках суддя повинен звернути увагу сторін та інших осіб, що беруть участь у справі, на факти, які не підлягають доказуванню (ст.32 ЦПК). В окремих випадках суд, який розглядає справу, у разі необхідності збирання доказів у іншому місті або районі доручає відповідному судові провести певні процесуальні дії (ст.ЗЗ ЦПК). При цьому важливим є якість і чіткість визначення судді про судове доручення по збиранню доказів.

На прохання осіб, які беруть участь у справі, суддя може застосовувати заходи по забезпеченню доказів (ст.ст. 35-39 ЦПК). Так, згідно зі ст.35 ЦПК особи, які мають підстави побоюватись, що подача потрібних для них доказів стане згодом неможливою або утрудненою, мають право просити суд під час розгляду справи або суддю як до, так і після подачі заяви забезпечити ці докази.

Суддя забезпечує докази, зокрема: допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням і оглядом письмо-

200

вих і речових доказів. Про забезпечення доказів суд або суддя постановляє ухвалу, в якій вказує порядок і спосіб його виконання.

Протоколи і всі зібрані в порядку забезпечення доказів матеріали надсилаються до суду, який розглядає справу (ст.36 ЦПК).

При вирішенні клопотань сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків у судове засідання судді необхідно, насамперед, з'ясувати питання про обставини, відносно яких може дати показання свідок. При вирішенні питання щодо виклику свідків суддя повинен керуватися СТ.42 ЦПК, що визначає коло тих осіб, які не можуть бути свідками взагалі або по даній конкретній справі.

При необхідності допиту в судовому розгляді непов­нолітніх свідків суддя повинен вжити заходів до того, щоб у судове засідання були викликані педагоги або батьки, усиновителі, опікуни і попечителі (ст.184 ЦПК).

Якщо надійшли клопотання сторін і третіх осіб щодо залучення до справи письмових доказів, то суддя, розглядаючи їх, повинен керуватися вимогами ст.ст. 46-51 ЦПК.

У необхідних випадках суддя може витребувати до справи речові докази, керуючись ст.ст.52-56 ЦПК, хоча частіше виникає необхідність їх огляду на місці (у справах про розподіл житлових приміщень).

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, суддя або суд під час розгляду справи може призначити експертизу відповідно до правил, викладених у СТ.57 ЦПК.

Після встановлення кола осіб, які беруть участь у справі, і вирішення питання щодо предмету доказування і необхідних доказів суддя під час підготовки справи до судового розгляду може вирішувати й інші питання.

У процесі підготовки справи до судового розгляду, суддя може запросити позивача і відповідача для спільної бесіди з

201

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

тією метою, щоб уточнити вимоги позивача і можливі запе­речення відповідача проти позову і, якщо це необхідно, пропонує їм надати додаткові докази, а також роз'яснює їм їх процесуальні права та обов'язки. Для розгляду складних справ суддя може запропонувати відповідачу подати письмові пояснення по справі.

На стадії підготовки справи до судового розгляду може бути пред'явлений і зустрічний позов відповідачем. Так, згідно зі СТ.140 ЦПК відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового засідання пред'явити зустрічний позов. При вирі­шенні питання щодо прийняття зустрічного позову суддя повинен встановити взаємну зв'язаність обох позовів і доцільність їх спільного розгляду.

Перераховані процесуальні дії судді в стадії підготовки справи до судового розгляду є загальними для всіх цивільних справ. Разом з тим, для окремих категорій цивільних справ характерні свої особливості, що слід враховувати в практичній діяльності.

Законом (ст.146 ЦПК) встановлені строки підготовки справи до судового розгляду. За загальним правилом підго­товка справи повинна бути проведена не більше як у 7-денний строк, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до 20 днів з дня прийняття заяви.

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює час розгляду справи (ст.147 ЦПК). Призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такі строки: трудові справи - у 7-денний термін; справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника - у 10-денний строк; всі інші справи - у 15-денний строк. Цей строк обчислюється з дня закінчення підготовки справи.

202

17.2. Попереднє судове засідання

На етапі підготовки справи до судового розгляду суддя згідно з новим ЦПК України зобов'язаний призначити попереднє судове засідання. Таке засідання не пов'язане з розглядом і вирішенням справи по суті, тобто в ньому не повинні досліджуватися докази, встановлюватися факти матеріально-правового значення, взаємне становище суб'єктів спору та інші питання, що відносяться до суті правового конфлікту. Тому і порядок проведення регулюється загальними правилами проведення судового засідання, але відрізняється від засідання, призначеного для розгляду і вирішення справи по суті.

Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття прова­дження у справі. Воно проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Попереднє засідання проводиться одноосібно суддею, що здійснює підготовку справи до судового розгляду. Таке засідання проводиться за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

У попередньому засіданні сторони можуть заявляти кло­потання, представляти судові докази, копії матеріалів справи відповідачеві, викладати свої доводи по усіх виникаючих питаннях, що виникають. При цьому сторони вправі обґрун-

203

Чорнооченко C.I.

товувати свою позицію посиланням на представлені ними докази і на нормативні акти. Зазначені дії, на відміну від дій у судовому розгляді, не обов'язково повинні здійснюватися в строгій послідовності, закріпленій законом, вони спрямовані на уточнення позицій сторін і визначення перспектив справи.

Проведення попереднього судового засідання на етапі підготовки покликано сприяти оперативності процесу, а також гарантувати законність при здійсненні процесуальних прав сторонами. Це забезпечується процесуальною формою судового засідання. Попереднє засідання проводиться з метою здійснення підготовчих дій (визначення обставин, які мають значення для правильного розгляду і вирішення справи; визначення достатності доказів) та здійснення дій, що не відносяться до підготовки справи для подальшого розгляду і спрямовані на процесуальне закріплення розпорядницьких дій сторін, щодо вирішення справи та дослідження обставин, що мають значення для подальшого руху справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають дока­зуванню; з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витре­бування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів; у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду; визначає час і місце судового розгляду.

204

Цивільний процес

Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 174, 175 нового ЦПК України.

Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Попереднє судове засідання важливе в першу чергу для складних справ, при виникненні труднощів з визначенням предмета доведення в справі, для контролю суду над обсягом доказів, вирішення питання про витребування доказів.

Якщо при підготовці справи виявлена помилковість її порушення (коли в заявника відсутнє право на пред'явлення позову), або заявник не виконав умови реалізації цього права, тобто наявність обставини, які можуть слугувати підставою для припинення справи або залишення заяви без розгляду, а також для призупинення провадження, суддя призначає попереднє судове засідання для встановлення цих обставин на підставі наявних доказів. Сторони повинні бути інформовані про ці обставини і попереджені про наслідки припинення провадження в справі або залишення заяви без розгляду. Суддя зобов'язаний проконтролювати правомірність здійснення таких розпо­рядницьких дій, як відмова позивача від позову, укладення сторонами мирової угоди, роз'яснити процесуальні наслідки цих дій. Заяви про відмову позивача від позову або заява сторін про підписання мирової угоди долучаються до справи.

Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому законом порядку.