- •1.3. Поняття, предмет і метод цивільного процесуального права
- •1.4. Джерела цивільного процесуального права
- •1.5. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права та їх дія
- •1.6. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
- •Звернення судового рішення до виконання.
- •1.7. Система цивільного процесуального права
- •1.8. Взаємозв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •Контрольні запитання
- •2.2. Система принципів цивільного процесуального права та їх класифікація
- •3.3. Елементи цивільно-процесуальних правовідносин
- •4.3. Процесуальна співучасть
- •4.4. Неналежна сторона в процесі, умови і порядок її
- •Контрольні запитання
- •5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
- •5.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
- •5.4. Інші учасники цивільного процесу
- •Контрольні запитання
- •6.2. Форми і підстави участі прокурора в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •7.2. Форми участі органів державної влади і самоврядування в цивільному процесі
- •Контрольні запитання
- •8.2. Види представництва та повноваження представника в суді
- •Контрольні запитання
- •9.2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •Контрольні запитання
- •10.2. Загальні правила визначення підвідомчості
- •Контрольні запитання
- •11.2. Порядок передачі справи до іншого суду
- •Контрольні запитання
- •12.2. Державне мито
- •12.3 Витрати, пов'язані з розглядом справи в суді
- •12.4. Санкції цивільного процесуального права
- •Контрольні запитання
- •13.3. Видача судового наказу
- •13.4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу
- •Контрольні запитання
- •14.2. Факти, що не підлягають доказуванню
- •14.3. Розподіл обов'язків по доказуванню
- •14.4. Належність доказів і допустимість засобів доказування
- •14.5. Класифікація доказів. Забезпечення доказів. Судове доручення
- •15.1. Поняття позову
- •15.2. Елементи позову
- •15.3. Види позовів
- •15.4. Право на позов
- •15.5. Захист інтересів відповідача
- •Контрольні запитання
- •16.2. Реалізація права на пред'явлення позову та
- •Контрольні запитання
- •17.3. Об'єднання та роз'єднання позовів
- •17.5. Забезпечення позову
- •Контрольні запитання
- •18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ
- •18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ
- •18.4. Протокол судового засідання
- •16" Розділ 19. Судові рішення
- •19.3. Зміст судового рішення
- •19.4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
- •19.5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
- •19.6. Законна сила судового рішення
- •19.7. Ухвали суду
- •Контрольні запитання
- •Глава 8 нового цпк України "Заочний розгляд справи" розділу „Позовне провадження" встановлює умови і порядок розгляду справи в порядку заочного провадження заочного рішення.
- •20.2. Умови і порядок заочного розгляду справи
- •20.3. Зміст заочного рішення
- •20.4. Способи і порядок перегляду заочного рішення. Повноваження суду
- •20.5. Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення
- •21.2. Розгляд скарг на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі
- •21.3. Розгляд скарг на рішення і дії територіальної,
- •21.5. Розгляд скарг, заяв на рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборів народних депутатів України
- •21.6. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
- •21.7. Розгляд заяв про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі
- •21.9. Розгляд скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- •21.10. Розгляд скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій
- •21.11. Розгляд заяв прокурора про визнання
- •21.12. Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність
- •Контрольні запитання
- •22.3. Розгляд справ про визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим
- •22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
- •22.7. Відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника
- •22.8. Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- •23.3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •23.4. Повноваження суду апеляційної інстанції
- •23.6. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
- •Контрольні запитання
- •24.2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
- •24.3. Порушення касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду справи і порядок її розгляду
- •24.4. Порядок розгляду касаційних скарг і касаційних подань прокурора складом судової палати
- •24.5. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування рішення суду в касаційному порядку
- •Контрольні запитання
- •25.2. Процесуальний порядок перегляду справи у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами
- •Контрольні запитання
- •26.2. Учасники виконавчого провадження, їх права й обов'язки
- •26.4. Поворот виконання
- •26.5. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •Контрольні запитання
- •27.3. Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет
- •27.4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
- •27.5. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі
- •27.6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
- •Контрольні запитання
5.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору., - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену справу в суді, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті матеріальні права або охоронювані законом інтереси. Згідно зі СТ.107 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити в справу до постановления судового рішення, подавши позов до однієї чи двох сторін відповідно до загальних правил, які регулюють пред'явлення позову.
Для вступу в справу третя особа із самостійними вимогами повинна мати право на пред'явлення позову і дотримуватися встановленого законом порядку пред'явлення. Підсудність визначається за зв'язком справ. Відмова у прийнятті такої заяви повинна базуватися на правилах ст.136 ЦПК України. Дана процесуальна дія може бути оскаржена третьою особою із самостійними вимогами за загальними правилами.
Третя особа, яка не вступила в процес з самостійними вимогами, не позбавлена права пред'явити самостійний позов окремо.
Таким чином, третя особа із самостійними вимогами може вступити в справу тільки за власною ініціативою, суд не може залучити її до участі в справі. Однак, якщо в процесі підготовки справи до судового розгляду суддя встановлює, що заявлений позов торкається інтересів третьої особи, він повинен повідомити її про справу, яка знаходиться у провадженні суду, про час і місце її розгляду, роз'яснивши право про участь у ньому (п.З СТ.143 ЦПК України).
5* 67
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
Незалежно від моменту вступу третьої особи в справу (до судового розгляду або в ході його) суд повинен забезпечити їй рівні процесуальні можливості з первісними сторонами для захисту суб'єктивного права. Так, при вступі в справу третьої особи із самостійними вимогами в ході судового розгляду суд повинен відкласти розгляд справи і підготувати справу для розгляду за заявленими вимогами третьої особи. Згідно зі ст. 34 4.2 нового ЦП К України після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, в якій поряд з іншими, передбаченими ст.137 ЦПК реквізитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрунтовують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що підтверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін.
Пред'являючи самостійні вимоги на предмет спору, треті особи, як правило, зачіпають права та інтереси як первісного позивача, так і відповідача, тому відповідачами за їх позовом у більшості випадків можуть бути обидві сторони. У деяких випадках позов третьої особи може бути пред'явлений до однієї з сторін: до позивача чи відповідача, у залежності від характеру спірних правовідносин. Наприклад, при розгляді справи про витребування майна третя особа заявляє позов до тієї особи, у якої це майно знаходиться, а при розгляді вимоги щодо визнання права позов заявляється нею до тієї особи, яка стверджує, що спірне право належить їй.
Третя особа може заявити самостійні вимоги як на весь предмет спору, так і на його частину. Самостійність вимог третьої особи визначається насамперед тим, що вона має свій предмет позову і свої підстави позову.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть всі обов'язки позивача. Це означає, що вони володіють всім комплексом
68
процесуальних прав сторін, мають матеріальну і процесуальну зацікавленість у справі, несуть судові витрати, на них поширюються всі матеріальні і процесуальні вимоги виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Участь третіх осіб із самостійними вимогами не обмежує прав сторін. До них може бути пред'явлений зустрічний позов. Зупинення справи чи залишення первісного позову без розгляду не впливає на процесуальну долю вимог третьої особи, справа якої повинна бути вирішена.
Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, варто відрізняти від співпозивачів. Вони заявляють самостійні вимоги, завжди вступають в уже виниклий процес, а співпозивачі можуть одночасно порушити справу. Вимоги, які висуваються співпозивачами, не виключають одна одну. Задоволення чи відмова в задоволенні вимоги одного із співпозивачів не впливає на вирішення інших вимог. Вимоги позивача і третьої особи виключають одна одну цілком чи частково. Вимоги позивача спрямовані протилежній стороні. Що ж стосується третьої особи, то відповідачами за заявленими нею вимогами можуть бути як обидві сторони, так і одна з них.