Контрольні запитання

1. Яким судом вирішується питання про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень та ухвал, що набрали законної сили?

2. Хто може ставити перед судом питання про перегляд постанов за нововиявленими та винятковими обставинами?

3. Охарактеризуйте підстави для перегляду рішень і ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

4. Які рішення і ухвали судів можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами?

5. В які строки сторони можуть подавати заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал з дня встановлення обставин?

6. Охарактеризуйте заяву про перегляд рішень або ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

7. Дайте порівняльну характеристику нововиявлених та виняткових обставин.

396

Розділ 26. ЗВЕРНЕННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

ДО ВИКОНАННЯ ТА ПОВОРОТ ВИКОНАННЯ

26.1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи

Рішення, ухвали, постанови суду в цивільних справах, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк, та ті, по яких допущено негайне виконання, викону­ються примусово органами Державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження".

У примусовому порядку виконуються державним вико­навцем, як правило, рішення суду в цивільних справах, якими задоволені позовні вимоги про присудження боржника до виконання певних дій (про присудження майна, грошових коштів, відібрання дитини, поновлення на роботі, виселення, вселення, примусовий обмін жилого приміщення тощо).

Рішення про відмову в позовах про присудження, про визнання і встановлення фактів й правовідносин та пере­творення правовідносин (знаходження громадянина на утриманні, визнання договору недійсним, розірвання шлюбу, тощо) не потребують примусового виконання, але в частині стягнення судових витрат вони можуть виконуватися в примусовому порядку. В іншій частині рішення про визнання і перетворення правовідносин не потребують примусового виконання внаслідок їх загальної обов'язковості (ст.14 ЦПК), і виступають підставами для їх реалізації іншими способами, зокрема, реєстрацією компетентними органами держави встановлених судом правовідносин (бюро технічної інвен-

397

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

таризації - видачею свідоцтва про право власності на жилий будинок) чи правового статусу громадянина (органи реєстра­ції актів громадянського стану - свідоцтва про розірвання шлюбу, про смерть громадянина тощо).

Підлягають примусовому виконанню й ухвали суду у випадках, передбачених законом, які за змістом характери­зуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема, про забезпечення позову (ст. 156 ЦПК); стягнення цивільних процесуальних штрафів (ст.ст. 44, 48, 53, 153, 164, 172,174 та ін. ЦПК) як заходів (санкцій) цивільної процесуаль­ної відповідальності до осіб, які не виконали покладених на них конкретних процесуальних обов'язків у складі цивільних процесуальних правовідносин у справі; про поворот вико­нання (ст.ст. 420-422 ЦПК), а також ухвали апеляційної та касаційної інстанції (п.4 ст.312, п.4 ст.342 ЦПК).

Питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби.

Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову (ст. 368 нового ЦПК України).

Для примусового виконання рішення, ухвали, постанови суду видається виконавчий лист. Це - письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом загальної

398

юрисдикції, і зобов'язує боржника, інших юридичних та фізичних осіб точно і своєчасно виконати рішення суду і сприяти державному виконавцю у примусовому їх виконанні.

Відповідно до СТ.19 Закону України "Про виконавче прова­дження", яка встановлює вимоги до змісту виконавчого доку­мента, у виконавчому листі має бути зазначено: назва документа, дата видачі та найменування суду, який його видав; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий лист; найменування стягувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника та його місце роботи (громадян), номери рахунків у банківських установах (для юридичних осіб); резолютивна частина рішення; дата набрання законної сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Виконавчий лист повинен бути укладений суддею і скріплений печаткою. Він видається за заявою стягувача або його представника; на вимогу органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, організацій, які в перед­бачених законом випадках порушили цивільну справу на захист прав інших осіб (ст.121 ЦПК) на виконання рішення по ній; на вимогу прокурора, який здійснював захист прав та інтересів (представництво) громадян або держави в суді.

Суд за власною ініціативою може передати виконавчий лист до органу державного виконання для примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів, про відшкодування збитків, завданих злочином; про відшкоду­вання шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника; про стягнення грошових сум з посадових осіб, винних у незаконному звільненні чи переведенні працівників або в невиконанні рішення суду про поновлення на роботі; про конфіскацію майна, а також про стягнення сум до державного бюджету (и.3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Виконавчий лист видається не пізніше наступного дня після набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили, а в справах, у яких допущено негайне виконання, - в день його постановления.

399

26*

Чорнооченко C.I.

Деякі ухвали суду виступають одночасно підставами виконання і виконавчими документами. Так, відповідно до Інструкпії про проведення виконавчих дій виконавчими документами є ухвали судів у випадках, передбачених законом (п.1.3). Такими є, зокрема, ухвали про забезпечення позову шляхом заборони провадити певні дії, накладати арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві й знахо­дяться у нього або в інших осіб тощо (ст.ст. 152,156 ЦПК), а також ухвали суду про зміну способу забезпечення позову (ст.154ЦПК).

Зазначена Інструкція визначає, що виконавчими докумен­тами є також ухвали судів загальної юрисдикції про затвер­дження мирових угод (п.1.3) - ухвала суду першої інстанції про затвердження мирових угод і закриття провадження у справі (ст.179 ЦПК). Ними є ухвала суду апеляційної та касаційної інстанції (ст.ст. 304, 332 ЦПК) про затвердження мирової угоди, скасування постановленого рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Виконавчий лист реєструється в суді, про що одночасно робиться відмітка в самому листі, і видається стягувачу чи іншій уповноваженій особі під розписку на зворотній стороні судового рішення.

Виконавчий лист може бути пред'явлений до примусового виконання органу державної виконавчої служби протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання, а про стягнення періо­дичних платежів - протягом усього періоду, на який прису­джені платежі (ст.21 Закону "Про виконавче впровадження").

Стягувач, який пропустив строк для пред'явлення вико­навчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк (ст.23 Закону „Про виконавче провадження") і за наслідками розгляду поста-

400

Цивільний процес

новляється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Ухвала суду про відмову поновлення строку може бути оскаржена.