21.7. Розгляд заяв про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі

невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності

Відповідно до Закону України від 17 листопада 1992 р. "Про статус народного депутата України" діяльність депутата несумісна з іншими видами діяльності, пов'язаної з одер­жанням матеріальної винагороди, за винятком викладацької і наукової праці, літературної, художньої та подібної діяльності у вільний від роботи час.

Заяви про дострокове припинення повноважень народ­ного депутата України повинні розглядатися по першій інстанції тільки судовою палатою Київського апеляційного суду (ст. 243²¹ ЦПК).

Згідно з законодавством заявою про дострокове припи­нення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності звертається Голова Верховної Ради України особисто або на вимогу не менше 25 народних депутатів України.

Така заява повинна бути оформлена як письмовий доку­мент, адресований Голові Верховної Ради України і підписаний особисто всіма народними депутатами, що висунули вимогу.

Засобом порушення судової діяльності, як було вже зазначено, повинна бути заява Голови Верховної Ради України, в якій необхідно відобразити: найменування суду, в який подається заява, точне найменування заявника, дані про представника заявника, який братиме участь у судовому засіданні, дані про народного депутата, відносно якого

19*

291

Чорнооченко C.I.

порушується справа, обставини, що свідчать про порушення народним депутатом ст. 78 Конституції України, і докази та підтвердження цих обставин, підпис заявника і дата складання заяви.

Заяву про дострокове припинення повноважень народ­ного депутата України суд розглядає у семиденний строк.

Суддя ще при прийнятті заяви та у стадії підготовки справи повинен уточнити обставини, що обґрунтовують заяву, перевірити наявність відповідних доказів і вжити заходів щодо надання додаткових доказів. Це особливо важливо з ураху­ванням скороченого строку розгляду цих справ (ст. 243²³ЦПК).

У судове засідання для участі в розгляді заяви про дострокове припинення повноважень народного депутата України обов'язково викликаються представник заявника і народний депутат України, щодо якого порушено питання про дострокове припинення повноважень.

Судове засідання повинно проводитися за загальними правилами ЦПК. У підготовчій частині необхідно перевірити явку учасників процесу, наявність необхідних у справі засобів доказування, роз'яснити учасникам процесу їх права і обов'язки, вирішити їх клопотання. Друга частина судового засідання складається із заслуховування пояснень пред­ставника заявника і народного депутата, дослідження інших засобів доказування. Після дебатів учасників процесу суд повинен постановити рішення.

Встановивши, що народний депутат України в порушення вимог ст. 78 Конституції України має інший представницький мандат або перебуває на державній службі чи займається іншими видами діяльності, що відповідно до закону є не­сумісними з депутатською діяльністю, суд постановляє рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

Своєрідність цих рішень полягає в тому, що, будучи рішенням у справі, віднесеним до справ, які виникають з адміністративно-правових відносин, воно по суті близьке до

292

Цивільний процес

рішень по позовних справах. У ході розгляду справи по суті суд повинен установити і відобразити в мотивувальній частині рішення такі обставини: у чому полягає порушення вимог ст. 78 Конституції України, якою саме діяльністю займається депутат, у чому її несумісність з депутатською, якими доказами це підтверджується. Якщо суд відмовляє в задоволенні заяви, у рішенні повинно бути обґрунтовано, що діяльність депутата не суперечить ст. 78 Конституції та іншим законам про статус народного депутата України, або те, що заняття діяльністю, несумісною з депутатською, не підтверджується необхідними доказами.

Рішення по даних справах набуває законної сили після закінчення десятиденного строку, якщо воно не було оскар­жено у Верховний Суд України. Якщо рішення було оскарже­но, то воно набуває законної сили після розгляду справи Вер­ховним Судом України, якщо рішення не скасоване. У цьому разі Верховний Суд України виступає як суд апеляційної інстанції. Вступ рішення про задоволення скарги в законну силу тягне за собою з цього моменту припинення повноважень народного депутата України. Копії рішення протягом трьох днів надсилаються народному депутату України і Голові Верховної Ради України (ст.243²⁵ЦПК).

21.8. Розгляд скарг на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень

Відповідно до СТ.244 ЦПК постанова про накладення адміністративного стягнення, інша постанова органу (крім суду) або службової особи у справі про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, може бути оскаржена до суду особою, щодо якої винесено постанову, або по­терпілим.

Скарга подається до районного (міського) суду за місце­знаходженням органу чи місцем роботи службової особи.

293

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Скарга на постанову в справах про адміністративне право­порушення поряд з даними про заявника (особа, до якої застосоване стягнення, потерпілий) повинна містити такі дані: найменування органу (службової особи), дії якого (якої) оскаржуються; дата ухвалення постанови; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої заперечення, і докази, які підтверджують їх.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня ухвалення постанови, а у разі якщо постанова про даний вид адміністративного стягнення підлягала попе­редньому оскарженню до вищестоящого органу (вищестоящої службової особи), - протягом десяти днів з дня прийняття рішення по скарзі останніми. У разі пропуску цього строку з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Суддя, одержавши скаргу, повинен витребувати від відповідного органу чи службової особи справу про накла­дення адміністративного стягнення (ст. 245 ЦПК).

Скарга розглядається судом з викликом заявника і, в разі необхідності, представника органу чи службової особи, якими винесено постанову. Неявка їх у судове засідання не перешко­джає розглядові справи.

Суд повинен розглянути скаргу не пізніш як у десяти­денний строк з дня її надходження (ст.246 ЦПК). Залежно від встановлених обставин суд постановляє одне з наступних рішень: 1) про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною і обґрунтованою; 2) про скасування постанови і направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, якщо органом чи службовою особою, що її по­становили, не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи, та якщо справа закрита всупереч закону, або про направлення справи на розгляд правомочного органу чи службової особи, якщо постанову було винесено неправо-

294

мочними органом чи службовою особою; 3) про скасування постанови і закриття справи про адміністративне право­порушення, якщо встановлено обставини, які відповідно до закону виключають провадження у справах про адміністра­тивні правопорушення; 4) змінює стягнення в межах, перед­бачених законодавчим актом про відповідальність за адміні­стративне правопорушення з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, якщо воно було визначено без додержання цих меж або загальних правил накладення стягнень за адміні­стративне правопорушення.

Рішення районного (міського) суду по скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення є остаточним і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Копію рішення в цих справах суд повинен надіслати органу чи службовій особі, постанова яких оскаржувалась (ст. 248 ЦПК).