Контрольні запитання

1. Розкрийте основні ознаки інституту третіх осіб.

2. Якими правами користуються у процесі треті особи?

3. Дайте загальну характеристику видів третіх осіб у цивільному процесі.

4. Чим відрізняються треті особи із самостійними ви­ могами від позивачів і співпозивачів?

5. Що є підставою для вступу у процес третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору?

6. Що є підставою для вступу у процес третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?

7. Розкрийте згідно з новим цивільним процесуальним законодавством особливості статусу "інших учасників цивільного процесу".

80

Розділ 6.

УЧАСТЬ ПРОКУРОРА У ЦИВІЛЬНОМУ

ПРОЦЕСІ

6.1. Завдання участі прокурора в цивільному процесі та його цивільно-процесуальна правосуб'єктність

Стаття 121 Конституції України визначає однією з функцій прокуратури представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. У контексті цивільного судочинства дана конституційна норма має чіткий механізм реалізації, оскільки представництво в цивільному судочинстві - це давно сформований і існуючий інститут. Участь прокурора в цивільному процесі полягає в захисті інтересів держави або прав та законних інтересів громадян. Вона здійснюється шляхом порушення цивільних справ або шляхом участі в уже розпочатому провадженні цивільних справ.

Стаття 34 Закону України „Про прокуратуру" визначає, що прокурор, який бере участь у розгляді справ у суді, дотри­муючись принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону по всебічному, повному й об'єктивному розгляду справ і постанові судових рішень, заснованих на законі.

Таким чином, якщо раніше завданням участі прокурора був нагляд за дотриманням законності при розгляді цивільних справ у суді, то нині згідно з чинним законодавством головне його завдання полягає в сприянні суду у виконанні вимог закону в цивільному судочинстві.

Прокурор є самостійним суб'єктом цивільних проце­суальних правовідносин - учасником розгляду цивільних справ. Він не є представником жодної з сторін цивільного процесу, діє самостійно, без повноважень сторони на підставі закону та керуючись тільки законом.

81

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Прокурор виступає як посадова особа державного органу -прокуратури, який на підставі закону реалізує завдання захисту прав і законних інтересів громадян та державних інтересів.

Новим ЦПК України частково змінене процесуальне становище прокурора в порівнянні з ЦПК 1963 р. Однак на відміну від цивільно-процесуального законодавства Росій­ської Федерації, де права прокурора обмежені тільки поданням заяви до суду і вступом до процесу для дачі висновку, новий ЦПК України закріплює досить широкий обсяг повноважень прокурора у цивільному процесі.

6.2. Форми і підстави участі прокурора в цивільному процесі

Закон України „Про прокуратуру" (ст.36) визначає, що представництво в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина чи держави у випадках, передбачених законом.

Формами представницької діяльності прокурора в цивільному процесі є: 1) звернення до суду з позовами і заявами щодо захисту прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів чи дій рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді справ, порушених як прокурором, так і іншими особами; 3) внесення апеляційного, касаційного подання чи заяви по перегляду за нововиявленими обставинами і участь у їх перегляді.

Участь прокурора в цивільному процесі здійснюється у визначених процесуальних формах.

Процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі - це закріплена в процесуальному законі можливість впливу його діяльності на розвиток цивільного судочинства -порушення цивільної справи в суді чи вступ у вже запо­чаткований іншими особами цивільний процес.

82

Законодавством передбачені дві форми участі прокурора в цивільному процесі.

Перша з них полягає в тому, що прокурор, який представляє в суді інтереси громадянина чи держави, може звернутися до суду із заявою на захист прав та інтересів інших осіб (ч.і ст.121 ЦПК), тим самим порушуючи цивільну справу в суді. Про­курор може також вносити апеляційне і касаційне подання на рішення чи ухвалу суду (ст.ст. 290, 320 ЦПК); подавати заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами (ст.347³ ЦПК).

Стаття 121 ЦПК не визначає, у яких випадках настають такі обставини, у зв'язку з якими виникає необхідність порушення прокурором справи в суді першої інстанції з метою захисту прав і законних інтересів громадян і державних інтересів, а надає прокурору право самостійно встановлювати їх у кожному конкретному випадку по будь-якій цивільній справі, підвідомчій суду. Звернення прокурора до суду можливе по справах позовного провадження, справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і окремого провадження у випадках, коли цього вимагає захист прав і законних інтересів громадян та інтересів держави. Таким чином, перша форма участі прокурора в цивільному процесі - порушення справи в суді, характеризується факультативністю.

Разом з тим, у ст.ЗЗ Закону України „Про прокуратуру" встановлене імперативне правило про те, що з метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник пред'являє чи підтримує пред'явлений потерпілим цивільний позов про відшко­дування збитку, заподіяного злочином, що є виключенням із загального правила про право прокурора звертатися з заявами про порушення конкретної цивільної справи за своїм розсудом.

Друга форма участі прокурора в процесі полягає в тому, що він може вступити в цивільний процес у справі на будь-якій його стадії з метою дачі висновку в справі (ст.35 Закону України „Про прокуратуру", ст.121 ЦПК).

6* 83

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Вступ прокурора в процес у справі можливий за власною ініціативою, у випадках, передбачених законом, і за ініціативою суду.

Відповідно до 4.2 ст.121 ЦП К прокурор може бути залу­чений судом до участі в справі чи вступити в процес за своєю ініціативою для подання висновків з метою здійснення покладених на нього обов'язків. Участь прокурора в процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

За власною ініціативою прокурор може звертатися до суду із заявами на захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб (п.6 СТ.20 Закону України „Про прокуратуру"). Таким правом прокурор наділений і у відповідності зі ст.121 ЦПК.

Можна сформулювати три основних критерії для про­курора, які він повинен враховувати при вирішенні питання щодо необхідності пред'явлення позову, подачі заяви. Позитивно це питання слід вирішувати: 1) якщо зацікавлена особа не може чи має вкрай скрутний стан для захисту свого права (заява в інтересах неповнолітніх, важкохворих громадян, людей старшого віку); 2) якщо зацікавлена особа не бажає захисту свого права, але державні чи суспільні інтереси, інтереси інших осіб вимагають такого захисту; 3) якщо заява має сприятливу перспективу (прокурор повинен значною мірою передбачати перспективу справи, не пред'являти необґрунтованих позовів).

Прокурор повинен у випадках, передбачених законом брати обов'язкову участь в судовому процесі. Прокурор повинен брати участь у цивільній справі, якщо його участь прямо передбачена законом і якщо він звернувся до суду із заявою щодо захисту інтересів держави чи прав та законних інтересів громадян. Останнє положення підкріплюється, зокрема, і главою 31-В ЦПК.

Стаття 36-1 Закону України „Про прокуратуру" визначає підставою представництва прокурором інтересів громадянина в суді його неспроможність через фізичний або матеріальний

84

стан, або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права, або реалізувати процесуальні повноваження. В першу чергу, як свідчить практика, це відноситься до інвалідів, недієздатних, неповнолітніх, безвісти відсутніх, хоча цим колом осіб перелік не обмежується.

Принципово важливим є положення ч.5 ст.36-1 названого закону, якою прокурору надано право самостійно визначати підстави для представництва в судах. У цих випадках прокурор сам вирішує, чи досить вагомими є підстави для здійснення судового представництва, керуючись при цьому не лише законом, а й нормативними актами Генерального прокурора України. Прийняти правильне рішення прокурору допоможуть його життєвий досвід і відчуття справедливості.

Відповідно до 4.2 ст.36-1 Закону „Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Більш повне роз'яс­нення таких підстав міститься в рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р.

Так, у СТ.248¹⁸ ЦПК зазначено, що заява прокурора розглядається за участю самого прокурора і представника органу чи службової особи, які прийняли рішення про відхилення протесту або не розглянули протест у встанов­лений строк після його надходження. Ця стаття допускає розгляд справи під час відсутності тільки представника органу, посадової особи, але не прокурора.

У ході підготовки цивільної справи до судового розгляду суддя може визнати необхідною допомогу прокурора в розгляді даної справи і за ініціативою суду. Суд постановляє про це ухвалу, якою повідомляє прокурора про час судового засідання. Слід підкреслити, що у зв'язку зі змінами ст. 121 ЦП К дана ініціатива суду для прокурора є обов'язковою. Про неявку в судове засідання прокурора суд, згідно з ч.7 ст.172 ЦПК, повідомляє вищестоящого прокурора.

85

Чорнооченко C.I.

6.3. Особливості участі прокурора у цивільному

процесі

Порушення процесу в справі. Прокурор має право пору­шити цивільний процес у справі, звернувшись до суду із заявою чи позовом на захист прав та інтересів інших осіб -громадян, держави, державних підприємств та організацій.

Порушення прокурором цивільного процесу в суді першої інстанції наступає внаслідок подання до суду відповідного процесуального документа - позову (у справах позовного провадження) чи заяви (у справах з адміністративно-правових відносин чи окремого провадження).

Після прийняття позовної заяви прокурора судом розпо­чинається цивільний процес.

Беручи участь у цивільному провадженні, прокурор наділений широким комплексом процесуальних прав. Так, згідно зі СТ.98 ЦПК у випадку порушення цивільної справи за власною ініціативою прокурор відноситься до осіб, які беруть участь у справі, а тому має процесуальні права і несе обов'язки, передбачені СТ.99 ЦПК. Отже, прокурор вправі знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, отримувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, які є в справі, брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання і відводи, давати усні і письмові пояснення суду, представляти свої доводи, розуміння і заперечення, оскаржувати рішення і ухвали суду, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими йому законом.

Крім того, прокурор користується процесуальними пра­вами і несе процесуальні обов'язки сторони, окрім права на укладення мирової угоди (ч.і ст.122 ЦПК).

Відмова прокурора від поданої ним заяви чи зміна заяв­лених вимог не позбавляє особу, на захист прав і свобод якої подана заява, права вимагати від суду розгляду справи для вирішення вимог у первісному обсязі (ч.2 ст.122 ЦПК).

86

Цивільний процес

Ця обставина засвідчує, що прокурор не є суб'єктом спірних матеріально-правових відносин і не може розпо­ряджатися матеріальним правом, його відмова від поданої заяви не є підставою для зупинення провадження в справі. Позивач вправі вимагати розгляду справи по суті.

У випадку, коли дієздатна особа, в інтересах якої порушено справу (позивач), не підтримує заявлені прокурором вимоги, суд залишає заяву без розгляду (ч.З ст.122 ЦПК). Оскільки прокурор не є учасником визначених спірних матеріально-правових правовідносин, то до нього не можна подавати зустрічний позов.

Прокурор не може закінчити справу мировою угодою, але вправі сприяти сторонам у її підготовці і відмовитися від підтримки позову, якщо дана угода не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів.

Прокурор, який пред'явив позов, дає в судовому засіданні свої пояснення першим і першим виступає в дебатах (ст.194 ЦПК).

Вступ у цивільний процес для подання висновків у справі.

Прокурор може бути з.алучений судом у випадках, перед­бачених законом, чи за власною ініціативою до участі у справі для надання висновків. У даному випадку прокурор фактично виступає в ролі експерта.

Якщо прокурор вступає в цивільний процес з метою дачі висновку по справі, він користується такими ж процесуальними правами, як і при порушенні ним процесу в справі, за винятком прав на розпорядження предметом спору (змінювати підстави чи предмет позову, збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог чи відмовитися від позову тощо).

Прокурору надане право внесення апеляційного подання (ст.290 ЦПК) і касаційного подання (ст.320 ЦПК). Право внесення апеляційного, касаційного подання на рішення, ухвали і постанови судів, у силу ст.37 Закону України „Про прокуратуру", надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції незалежно від їх участі в розгляді справи

87

₁

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і приватні подання тільки по справах, у розгляді яких вони брали участь.

Участь прокурора в апеляційному провадженні викликана необхідністю повторного розгляду цивільних справ, вирішених судами першої інстанції, з метою перевірки законності і обґрунтованості поставлених по них рішень та ухвал й захисту прав, свобод сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене прокурором повністю або частково. Для цього до суду подається апеляційне подання в письмовій формі за встанов­леним ст. 293 ЦП К змістом.

Прокурор, який подав апеляційне подання, може його доповнити, змінити, відкликати. Доповнити, змінити апеля­ційне подання може також прокурор вищого рівня.

Прокурор має право брати участь у судовому засіданні апеляційного суду, залучати спеціалістів і експертів, подавати докази, давати пояснення, виступати в дебатах тощо.

Законодавством не виключена і участь прокурора в апеляційному суді для дачі висновків.

Участь прокурора в касаційній інстанції, в процесі пере­вірки законності судових рішень апеляційної інстанції, спрямована на захист прав, свобод та законних інтересів громадян і державних інтересів, всебічний, повний і об'єк­тивний розгляд справ.

На порушення касаційного провадження прокурор вно­сить касаційне подання в письмовій формі, підставою якого є незаконність рішення і ухвали суду.

Прокурор, який вніс касаційне подання, вправі відмо­витися, доповнити або змінити подання.

Для підтримання подання прокурор обов'язково бере участь у судовому засіданні. Коло його прав аналогічне участі в судових засіданнях апеляційної інстанції.

Прокурор може порушити провадження у справі про перегляд рішень, ухвал і постанов суду в зв'язку з ново-виявленими та винятковими обставинами незалежно від того, чи брав він участь у розгляді справ (ст. 347³ ЦПК).

Заява подається у письмовій формі з дотриманням змісту, визначеного ст. 347⁵ ЦПК до суду, який постановив рішення, ухвалу, котрі переглядаються цим способом, а за винятковими обставинами - до Верховного Суду України.