20.2. Умови і порядок заочного розгляду справи
Заочний розгляд і вирішення справи можливі за наявності умов, визначених в законі. Стаття 224 нового ЦПК України відносить до них неявку у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини його неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, ініціатива заочного розгляду справи може належати як позивачеві, так і суду. Про заочний розгляд справи суд постановлює ухвалу.
Головні вимоги, які закон передбачає при заочному розгляді справи:
-
відповідач повинен бути належним чином повідомлений про час і місце судового засідання;
-
відповідач не з'явився до суду без поважних причин або від нього не надійшло повідомлення про причини неявки;
-
позивач згоден на заочний розгляд і вирішення справи;
-
позивачем не змінені предмет, підстави позову та розмір позовних вимог.
Неявкою відповідача визнається фактична відсутність сторони в залі судового засідання при розгляді і вирішенні справи. Мовчазна присутність сторони в судовому засіданні неявкою не вважається, а розцінюється як ухилення від участі в наданні та дослідженні доказів.
261
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
До
неявки відповідача
п.5
ст.
169
нового
ЦПК України
прирівнює
залишення стороною
залу судового засідання.
Варто також враховувати, що заочний розгляд справи і ухвалення заочного рішення можливі за відсутності як сторони, так і її представника. У випадку явки представника заочне провадження не допускається.
Належним повідомленням відповідача визнається повідомлення, проведене способами й у порядку, зазначеному в главі 7 розділу І нового ЦПК України.
Визнання причин неявки відповідача неповажними. Обов'язок повідомити суд про причини неявки і надати докази поважності цих причин покладається на сторони. У випадку визнання причин неявки відповідача поважними суд відкладає розгляд справи. При неявці відповідача, який був належним чином повідомлений, з неповажних причин стає можливим як загальний, так і заочний розгляд справи. Остаточне рішення поважності чи неповажності причин відсутності заздалегідь повідомленого відповідача приймає суд.
У випадку визнання причин неповажними суд за згоди позивача має право розглядати справу заочно. Коли ж такої згоди немає, справа розглядається за загальними правилами із ухваленням звичайного рішення.
Згода позивача. Дана умова передбачена ч. 1 ст. 224 ЦПК.
Суддя в кожному випадку неявки в судове засідання без поважних причин відповідача, який був належним чином повідомлений, повинен роз'яснити позивачу його право на заочний розгляд справи і які правові наслідки тягне за собою ухвалення заочного рішення.
Згода позивача на заочний розгляд справи повинна бути виражена чітко і ясно. Новий ЦПК не встановлює способів вираження і фіксації даної згоди. На практиці усна згода позивача, зроблена в підготовчій частині судового розгляду, фіксується в протоколі судового засідання. В разі відсутності згоди позивача на заочний розгляд справи суд зобов'язаний відкласти розгляд справи і роз'яснити позивачу його право на
262
розгляд справи у загальному порядку відповідно до ст. 169 ЦПК України. При цьому суд повинен вказати особливості того або іншого провадження, які наслідки спричиняє ухвалення звичайного і заочного рішення.
Позивач, який не згоден на заочний розгляд справи, має право подавати клопотання про розгляд справи в звичайному порядку, а суд таке клопотання повинен задовольнити.
Частина 2 ст. 224 ЦПК передбачає можливість заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення у разі участі у справі кількох відповідачів і неявці в судове засідання всіх відповідачів. Тому при явці хоча б одного з відповідачів розгляд справи повинен проходити в загальному порядку.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Закон не встановлює обов'язкову форму такої ухвали. У практиці одних країн такі ухвали постановлюються у вигляді окремого документа в нарадчій кімнаті; інших - заносяться до протоколу судового засідання. З метою процесуальної економії доцільним вважаємо постановления ухвали про заочний розгляд справи без виходу суду до нарадчої кімнати і включення його до протоколу судового засідання.
Порядок заочного розгляду і вирішення справи в цілому підпорядковується загальним правилам судового розгляду, встановленим главою 4 „ Судовий розгляд" розділу III „Позовне провадження" ЦПК України з деякими особливостями, закріпленими главою 8 „Заочний розгляд справи" розділу III нового ЦПК України.
Це означає, що при заочному розгляді справи суд може не обмежуватися поданими доказами, а в разі необхідності призначати експертизи в справі, витребувати докази від інших осіб, в тому числі і тих, які не беруть участі у справі, коли без цього неможливе повне і всебічне дослідження обставин справи.
Суд досліджує докази, представлені не тільки сторонами, а й іншими особами, які беруть участь у справі. Так, у випадку участі в справі третіх осіб, прокурора, державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій і громадян, що захищають порушені або оспорювані права чи охоронювані
263
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
законом інтереси інших осіб, суд досліджує також докази, надані цими особами, оскільки без цього ухвалення законного й обґрунтованого рішення неможливе.
Якщо відповідач не надав письмових пояснень і доказів, суд може ухвалити заочне рішення на підставі доказів, наданих позивачем та іншими особами, які беруть участь у справі.
Розгляд справи в порядку заочного провадження обмежує межі здійснення наданих позивачеві процесуальних прав. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. Таким чином в разі будь-якої зміни позовних вимог (збільшення або зменшення позовних вимог), зміни предмета позову суд позбавлений права проводити заочний розгляд справи в даному судовому засіданні. Отже, суд повинен відкласти розгляд справи.
Заочний розгляд справи завершується ухваленням заочного рішення.