2. Організація комп’ютерної безпеки та захисту інформації

Поняття безпеки є досить широким. Воно має на увазі й надійність ро­боти комп'ютера, і збереження коштовних даних, захист інформації від вне­сення в неї змін не повноваженими особами й збереження таємниці листу­вання в електронному зв'язку. На стражі безпеки громадян стоять закони, але в сфері обчислювальної техніки правозастосовна практика поки розвинена недо­стат­ньо, а законотворчий процес не встигає за розвитком технологій, тому надій­ність роботи комп'ютерних систем багато в чому опирається на міри само­захи­сту. Найбільш небезпечним для комп’ютера є комп'ютерний вірус.

Комп'ютерний вірус - це програмний код, вбудований в іншу програму, або в документ, або в певні області носія даних і призначений для виконання несанкціонованих дій на комп'ютері.

Основними типами комп'ютерних вірусів є:

• програмні віруси;

• завантажувальні віруси;

• макровіруси.

Програмні віруси. Програмні віруси – це блоки програмного коду, ціле­спрямовано впроваджені усередину інших прикладних програм. При запуску програми, що несе вірус, відбувається запуск імплантованого в неї вірусного коду. Робота цього коду викликає сховані від користувача зміни у файловій си­стемі жорстких дисків і/або в змісті інших програм. Якщо вірус перебуває усе­редині інших програм, то він починає розмножуватися. При створенні дос­тат­ньої кількості копій програмного коду вірус переходить до руйнівних дій: по­рушенню роботи програм і операційної системи, видаленню інформації, що зберігається на жорсткому диску. Цей процес називається вірусною атакою.

Самі руйнівні віруси можуть ініціювати форматування жорстких дисків. Оскільки форматування жорстких дисків досить тривалий процес то він не про­ходить непоміченим з боку користувача. Більшість вірусів знищують дані тільки системних секторів жорсткого диска. Що еквівалентно втраті таблиць файлової системи. У цьому випадку дані на диску залишаються недоторканими. Але скористатися ними без застосування спеціальних засобів не можна, оскі­льки невідомо, які сектори диска яким файлам належать. Теоретично відновити дані в цьому випадку можна, але трудомісткість цих робіт може виявитися ви­нятково високою. Якщо вірус ушкодив програми в BIOS то необхідно, як пра­вило, міняти мікросхему. Звичайно віруси попадають через зовнішні носії (гнучкий диск, компакт - диск, і т.п.) або через Інтернет. Тому всі дані прийняті з Інтернету повинні проходити обов'язкову перевірку на безпеку. А якщо отри­мані не викликані дані з Інтернету їх необхідно знищувати (це як правило «тро­янські» програми наприклад, додаток до електронного листа).

Завантажувальні віруси. Ці віруси вражають системні області магніт­ного диска. При запуску комп'ютера, наприклад із гнучкого диска вірус прони­кає в ОЗП (оперативно запам’ятовуючий пристрій). Далі цей комп'ютер стає джерелом поширення завантажувального вірусу.

Макровіруси. Ці віруси вражають документи деяких прикладних про­грам, що мають макрокоманди. Зараження відбувається при відкритті файлу документа у вікні програми, якщо в ній не відключена можливість виконання макрокоманд.