4.7.2. Спеціальні засоби редагування

Ці засоби редагування представлені кнопками на панелі інструментів Ри­сование. Вони дозволяють:

• створювати тіньові ефекти;

• створювати тривимірні ефекти.

Створення написів у полі малюнка. Написи можуть розташовуватися як у полі самого малюнка, так і поза малюнком. Написами можуть бути заголо­вки, буквені або цифрові позначення елементів малюнка. Для створення текс­тових елементів, приєднаних до автофігур або малюнків, служить спеціа­льний засіб Надпись, у меню Вставка або значок Надпись на панелі Рисование. Створивши автофігуру, поруч створюють елемент Надпись. У полі напису вво­дять необхідний текст, після чого напис можна редагувати. Її розмір підганяють під розмір тексту, що втримується в ній, перетаскуванням маркерів. Інші властивості напису задають у діалоговому вікні Формат надписи (рис.4.26), що для виділеного напису відкривають командою Формат ► Надпись.

Рисунок 4.26. Діалогове вікно для форматування напису

Елементи керування, представлені на вкладках цього вікна, дозволяють настроїти:

• фоновий колір;

• колір + тип і товщину ліній (якщо при виборі кольору задати параметр бі­лий, тоді лінії, що обрамляють надпис, не будуть видні);

• розмір рамки напису;

• положення зовнішньої рамки напису по горизонталі й вертикалі на сторі­нці;

• обтікання зовнішнім текстом зовнішньої рамки напису;

розміри внутрішніх полів між текстом і зовнішньою рамкою поля Надпись (призначаються на вкладці Надпись).

Створивши напис її можна згрупувати з малюнком, і тоді вони будуть представляти цілу композицію, через контекстне меню виділених елементів ма­люнка й напису (рис. 4.27).

Рисунок 4.27. Контекстне меню виділених об'єктів

Для автофігур, є особливий засіб створення текстового оформлення, коли текст розміщатися в поле автофігури. Це виконують командою Добавить текст у контекстному меню автофігури (рис. 4.28).

Рисунок 4.28. Контекстне меню автофігури

Якщо текст великий, можна або змінити розмір автофігури шляхом пере­таскування її маркерів, або змінити формат тексту, зменшивши розмір шрифту засобами панелі Форматирование. Цей прийом використовують при створенні структурних і функціональних схем.

Робота з композиціями малюнків. Композиція малюнків виконується із простих малюнків, для створення складних малюнків. Тому при створенні складних малюнків необхідно враховувати взаємодію простих малюнків між собою. При створенні композиції малюнків необхідно дотримуватися наступної послідовності:

1. Вирівняти об'єкти. Для вирівнювання декількох об'єктів між собою їх ва­рто виділити, а потім дати команду Рисование ►Выровнять / распределить, панелі Рисование. У списку, що розкрився, необхідно вибрати команду вирів­нювання. Варто звернути увагу на особливість дії команд вирівнювання. Так, наприклад, якщо два об'єкти вирівнюються по нижньому краї, виходить, вони вирівнюються по нижньому краї самого нижнього об'єкта. Вирівнювання по правому краї – це вирівнювання по правому краї самого правого об'єкта із чи­сла виділених об'єктів і так далі. Операція розподілу виконується, тільки якщо група складається більш ніж із двох об'єктів. Між об'єктами можна автоматично встановити рівні інтервали. При установці рівних інтервалів між об'єктами по горизонталі необхідно виконати команду Выровнять / распределить ► Расп­ределить по горизонтали, і відповідно по вертикалі виконується команда Рас­пределить по вертикали. Якщо необхідно виконати вирівнювання відно­сно полів сторінки, варто виконати команду Выровнять / распределить ► отно­сительно страницы, і тоді відстань між об'єктами вирівнюється відносно полів сторінки (відстань між об'єктами збільшується).

2. Якщо об'єкти, що становлять композицію, перекривають один одного, то для зміни їхнього взаємного положення використовують команду Порядок, контекстного меню виділених об'єктів.

3. Після виконання перших двох пунктів виконують угруповання композицій­ного малюнка, щоб вони являли собою як один об'єкт. Для цього необхідно виконати команду Группировка ► Группировать контекстного меню (мал. 4.27) виділених об'єктів. Якщо необхідно композиційні малюнки редагувати, тоді їх потрібно розгрупувати командою Группировка ► Разгру­ппировать.

Робота із кліпартами. Для створення складних композицій використа­ють готові бібліотеки малюнків (кліпартів). Такі бібліотеки поширюються на окремих компакт – дисках, їх можна знайти в Інтернеті, але базова, найпрос­тіша колекція, може бути встановлена разом з текстовим процесором - вона входить у комплект поставки пакета Microsoft Office. Для вставки кліпартів використають команду Вставка ►Рисунок ► Картинки або відповідну кно­пку на панелі інструментів Рисование, якщо вона встановлена користувачем у процесі настроювання панелі інструментів користувачем. У результаті вико­нання команди відкривається діалогове вікно Коллекция клипов (із правої сторони вікна процесора Word). Це вікно дозволяє знайти потрібний кліп по за­значеному імені й установленим параметрам пошуку. До кліпартів відносять не тільки графічні об'єкти (картинки й фотографії), але й звукові кліпи, відеокліпи (фільми) - їх можна вставляти в документ засобами даного діалогового вікна. При роботі із кліпартами варто мати на увазі, що підібрати саме той кліпарт, що щонайкраще відповідає характеру документа, можна далеко не завжди. Кліпа­рти варто розглядати не як готові засоби оформлення, а як заготівлі для їхнього створення. Деякі кліпарти - це композиційні об'єкти. Їх можна «розбити» на складові, редагувати їхні елементи окремо, створювати композиції з об'єктів, узятих з різних кліпартів. Порядок редагування кліпартів:

• кліпарт виділяють клацанням лівою кнопкою миші;

• відкривають його контекстне меню клацанням правої кнопки миші;

• у контекстному меню вибирають команду Изменить – він відкрива­ється в окремому вікні редагування, у цьому вікні працюють із окре­мими об'єктами, що становлять малюнок.

При роботі із кліпартами використають команди групувати й розгрупу­вати й зміни порядку накладення елементів малюнка.

Спеціальні засоби оформлення. Ці засоби оформлення представлені кно­пками на панелі інструментів Рисование. Вони дозволяють:

• управляти цвітом заливання, цвітом контуру, цвітом тексту;

• управляти товщиною суцільних ліній, параметрами штриха для штрихо­вих ліній;

• перетворювати лінії в стрілки й управляти формою їхніх кінців;

• створювати тіньові ефекти;

• створювати тривимірні ефекти.

Для кожної із кнопок оформлення відкривається палітра, що дозволяє на­строїти результат дії ефекту.

Робота із зображеннями. Під зображенням розуміються растрові графі­чні об'єкти, виконані сторонніми програмними засобами. Вони вставляються в документ методом зв'язування або впровадження. Загальна команда для вста­вки таких об'єктів – Вставка ►Рисунок ►Из файла. По цій команді відкрива­ється стандартне діалогове вікно Добавление рисунка, у якому й про­вадиться вибір файлу, що містить зображення.

Для керування методом взаємодії вільного зображення з текстом служить вкладка Положение в діалоговому вікні Формат рисунка, що відкривають ко­мандою Формат ►Рисунок (для автофігури команда Формат ►Автофигура) або кнопкою Формат рисунка (автофигуры) на панелі інструментів Настойка изображения. Якщо зображення вставлене в документ як вільне, додаткові за­соби настроювання обтікання можна також одержати з меню, що відкривається кнопкою Обтекание текстом, на панелі інструментів.

Прийоми редагування зображення. У текстовому процесорі є два за­соби редагування вбудованого зображення. Перший засіб – внутрішній, а дру­гий зовнішній, що підключається при установці текстового процесора. Вну­трі­шній засіб представлений елементами керування панелі інструментів На­стройка изображения (Вид ►Панели инструментов ►Настройка изоб­ра­жения). Зовнішнім засобом редагування зображень є редактор Microsoft Photo Editor 3.0. Він повинен бути підключений при установці текстового про­цесора, як і редактор формул. На панелі інструментів Настройка изображения засоби настроювання зображення представлені досить «скромно» наступними кноп­ками:

• збільшити контрастність;

• зменшити контрастність;

• збільшити яскравість;

• зменшити яскравість;

• обрізка (нажавши кнопку Обрезка, перетаскують обмежуючий малю­нок маркери, таким чином, здійснюється обрізка);

• установити прозорий колір.

При використанні зовнішнього редактора зображень необхідно знати, що вставку зображення в документ варто виконувати через команду Вставка ► Объект ►Microsoft Photo Editor 3.0. При цьому відкривається вікно ство­рення зображення New (Створити), у якому варто включити перемикач Open an Existing Picture (Відкрити існуюче зображення). По закінченні редагування вікно редактори закривають, і зображення автоматично вбудовується в тексто­вий документ. Зовнішній редактор зображень працює з незв'язаними впрова­дженими зображеннями в документ, тому що розраховано на зміну файлу ори­гіналу.