Ілюстративний матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікаціями некоронарогенних захворювань серця, міокардитів, кардіоміопатій.

2. Аудіокасета з записом порушень ритму.

3. Відеокасета з ехокардіографічними дослідженнями серця при некоронарогенних захворюваннях серця.

4. Набір ЕКГ, рентгенограм та аналізів.

5. Набір контрольних тестів і ситуаційних задач з еталонами відповідей.

Джерела інформації

Основні:

1. Внутрішні хвороби: Підручник / за ред.І.М.Ганджи, В.М.Коваленко. – К.; Здоров`я, 2002. – 992 с.

2. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

3. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

Додаткові

1. Наказ № 436 від 03.07.2006МОЗ України

2. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 1. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

3. Л. И. Васильева. Некоронарогенные заболевания сердца. Таблицы и схемы. Днепропетровск, 2000.

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

• Уявлення про некоронарогенні захворювання серця та їх класифікація.

• Найбільш поширені варіанти ураження міокарду (дистрофія, запалення, первинні кардіопатії).

• Етіологія та патогенез різних варіантів уражень міокарда, поняття кардіопатії як нозологічної одиниці та як патофізіологічної форми.

• Міокардити: класифікація та діагностичні критерії. Принципи лікування.

• Клінічні прояви та додаткові методи обстежень при специфічних (клімактеричної, алкогольної та тиреотоксичної) кардіоміопатіях.

• Основні принципи лікування специфічних кардіопатій.

• Схема лікування хворих з клімактеричною кардіопатією.

• Клініка дилятаційної та гіпертрофічної кардіопатії.

• Додаткові методи дослідження при дилятаційної та гіпертрофічної кардіопатії.

• Лікування дилятаційної та гіпертрофічної кардіопатій.

Намалювати:

• Ехокардіографічну картину при первинних кардіопатіях.

Вміти:

• Встановити діагноз міокардиту, провести диференційний діагноз, призначити необхідне обстеження та лікування.

• Встановити попередній діагноз клімактеричної, дилатаційної і гіпертрофічної кардіоміопатії, призначити необхідне обстеження, та визначити тактику лікування при цих захворюваннях.

Звернути увагуна використання сучасних методів інструментального обстеження при некоронарогенної патології міокарда.

7. Перикардити

(4 години)

Місце проведення:

Навчальна кімната, палати кардіологічного відділення, кардіологічні ліжка терапевтичних відділень, кардіологічний кабінет поліклініці, ПІТ кардіологічного відділення.

Мета:

Оволодіти методикою становлення діагнозу «перикардит», вміти провести диференційну діагностику, лікування, профілактику та оказання невідкладної допомоги при тампонаді серця.

Професійна орієнтація студентів:

Перикардити є однією з причин розвитку серцевої недостатності в кардіологічної практиці, вони реєструються в 0,1% випадків, частота їх за даними автопсії складає приблизно 5%, чоловіки хворіють у 1,5 рази частіше, ніж жінки. Своєчасне виявлення перикардитів створює умови для проведення активних лікувально-профілактичних заходів, що попереджають розвиток декомпенсації та формування тампонади серця і сприяють збереженню працездатності хворих.

Базовий рівень знань і вмінь.

Студент повинен знати:

1. Анатомічну будову серця та його зовнішньої оболонки.

2. Фізіологічні механізми кардіогемодинаміки.

3. Основи етіології та патогенезу перикардитів.

4. Семіотику порушень функції серця та загально клінічні прояви захворювання.

5. Лабораторні та інструментальні дослідження при перикардитах.

6. Методологію встановлення основного клінічного діагнозу та його ускладнень.

7. Принципи терапії захворювання та надання невідкладної допомоги.

Студент повинен вміти:

1. Оцінювати дані об`активного обстеження хворого.

2. Інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень.

3. Провести диференційну діагностику.

4. Сформулювати клінічний діагноз.

5. Призначити індивідуалізоване лікування хворим на перикардит.

6. Виконати пункцію перикарда (перикардиоцентез) при тампонаді серця.

Програма самопідготовки студентів:

1. Визначення поняття перикардит.

2. Етіологія, патогенез, фактори ризику перикардитів.

3. Класифікація захворювання.

4. Клінічна картина перебігу перикардитів.

5. Діагностичні критерії перикардитів.

6. Лікування та профілактика перикардитів.

7. Надання невідкладної допомоги при виникненні тампонади серця.

Тести вхідного контролю (приклади):

1. Ведучими факторами ризику гострого перикардиту є:

   1. наявність інфекції

   2. гострий інфаркт міокарду

   3. метаболічні порушення

   4. аутоімунні захворювання

   5. всі перелічені причини*

2. Яке положення хворого найбільш характерне при ексудативному перикардиті:

   1. горизонтальне

   2. вертикальне

   3. горизонтальне з підвищенням головного кінця

   4. сидячи, з фіксацією плечового поясу

   5. сидячи, з ухилом тулуба уперед*

3. Найбільш типова скарга хворих на гострий перикардит є:

   1. експіраторна ядуха

   2. частий непродуктивний кашель

   3. інтенсивний біль в ділянці серця*

   4. інспіраторна ядуха

   5. кашель з виділенням харкотіння

4. При проведені перкусії ділянці серця у хворого на ексудативний перикардит відмічається:

   1. розширення абсолютної тупості серця

   2. розширення відносної тупості серця

   3. совпадіння як абсолютної так і відносної тупості серця*

   4. зменшення абсолютної тупості серця

   5. зменшення відносної тупості серця

5. Найбільш повною аускультативною картиною при гострому перикардиті є:

   1. приглушення тонів серця

   2. шум тертя перикарду*

   3. систолічний шум на верхівці серця

   4. діастолічний шум на верхівці серця

   5. систолічний шум в точці Боткіна-Ерба

6. Яка конфігурація серцевої тіні при рентгенологічному обстежені є найбільш типовою при ексудативному перикардиті:

   1. шаровидна (трапецевидна)*

   2. мітральна

   3. аортальна

   4. трикуспідальна

   5. типу «пісочного годинника»

7. Яку мінімальну кількість рідини в перикардіальній порожнині можливо виявити при ЕхоКГ дослідженні:

   1. 20-30 мл

   2. 50-100 мл*

   3. 150-200 мл

   4. 250-300 мл

   5. більш ніж 300 мл

8. Які клінічні ознаки найбільш характерні при тампонаді серця:

   1. поширений ціаноз

   2. різка ядуха

   3. набряк шийних вен

   4. більшення та болючість печінки

   5. всі перелічені причини*

9. Рентгенологічний феномен «панцирне серце» характерно при:

   1. гострим перикардиті

   2. ексудативним перикардиті

   3. хронічним адгезивним перикардиті

   4. *D. хронічним констриктивним перикардиті*

   5. ідіопатичним перикардиті

10. Який спосіб лікування є найбільш ефективним при констриктивному перикардиті:

    1. призначення антибіотиків

    2. призначення нестероїдних протизапальних засобів

    3. призначення глюкокортикостероїдів

    4. проведення перикардиоцентезу

    5. проведення перикардектомії*

Ситуаційні задачі

1. Після тривалого субфібрелитетухворий помітив посилення ядухи, біль у правому підреберьї, набряки ніг. Об-но: набряк шийних він, ЧСС=PS=112 за 1 хв., іноді зникає у фазі вдоху, ЧД=26 за 1 хв. Тони серця різко послаблені. На ЕКГ-зниження вольтажу зубців, на рентгенограмі-тінь серця розширена, округлої форми. Який найбільш вирогідний діагноз? Які додаткові дослідження треба призначити? Ваша тактика лікування хворого?

2. Хвора М., 35 р., скаржиться на постійний біль в ділянці серця, підвищення tдо 37,3С, захворіла 10 діб тому після перенесеного грипу. Об-но: ЧСС=PS=88 за 1 хв. ЧД=18 за 1 хв. АТ-130/80 мм рт.ст. Кордони серця без суттевих змін, тони звучні в період систоли та діастоли вислуховується “скребучий” шум. В ан. крові: лейк.- 10,610 9/л, ШОЄ-32 мм/год. Який найбільш вирогідний діагноз? Які додаткові дослідження треба призначити? Ваша тактика лікування хворої?

Тестові завдання

1. Хворий А., 28 р., скаржиться на ядуху, біль в ділянці серця, слабкість, підвищення tдо 38,8С. Своє захворювання пов`язує з перенесеною 10 діб назад пневмонією. Об-но: шкіряні покрови блідні, ціаноз губ. АТ-110/70 мм рт.ст., ЧД-24 за 1 хв. У легенях-дихання везикулярне. Кордони серця не поширені, тони приглушені, уIII-IV м/р зліва біля краю грудини – систоло-діастолічний шум, м`якого тембру. ЧСС=PS= 98 за 1 хв. Печінка + 1 см. В ан. крові: лейк.-11.510 9/л, ШОЄ-38 мм/год., Вкажить на найбільш вирогідний діагноз?

   1. Гострий фібринозний перикардит*

   2. Інфекційно-алергічний міокардит

   3. Ревматична вада серця

   4. Гострий плеврит

   5. Ексудативний перикардит

      2. Хворий Б., 35 р., скржиться на ядуху при незначному фізичному навантаженні. Ревматизмом та ангінами не хворів. Об-но: набряк він шиї, кордони відносної тупості серця у нормі. В легенях: відмічаються застійні хрипи, ЧД-26 за 1 хв., ЧСС=PS=96 за 1 хв.. Печінка + 3 см. Периферичних набряків немає. Ан. крові у нормі. ЕКГ-ритм синусовий, знижений вольтаж зубців у всіх відведеннях. На рентгенограмі-трапецевидна тінь серця. Який найбільш вирогідний діагноз у хворого?

1. Миксома серця

2. Констриктивний перикардит*

3. Ексудативний перикардит

4. Гіпертрофічна кардіоміопатія

5. Ділятаційна кардіоміопатія

   3. Хвора С., 39 р., скаржиться на виражену ядуху, біль в ділянці серця. Своє захворювання пов`язує з перенесеним 2 тиждня тому грипом. Об-но: положення сидячи, з наклоном тулуба уперед.Обличчя набрякше, цианотичне, відмічаються набряки вен шиї. Кордони серця поширені в обидві сторони, тони глухі. ЧСС=PS=118 за 1 хв. АТ-90/60 мм рт.ст., печінка + 4 см. В ан. крові: ШОЄ-45 мм/год. На ЕКГ-низький вольтаж зубців во всіх відвіденнях. На рентгенограмі-трапецевидна тінь серця. Який найбільш вирогідний діагноз у хворої?

1. вірусний міокардит

2. ІХС

3. ексудативний перикардит*

4. ділятаційна кардіоміопатія

5. ревматична недостатність клапанів серця

   4. Хворий Д., 42 р., скаржиться на постійний біль в ділянці серця, підвищення t до 37,5С кожен вечір. Захворів тиждень тому після перенесеной простуди. Об-но: ЧСС=PS=92за 1 хв., АТ-120/80 мм рт.ст. Кордони серця в нормі, тони серця звучні, в систолі та діастолі вислуховується “скребучий шум”. В ан. крові: лейк.- 9,610 9/л, ШОЄ-25 мм/год. На ЕКГ-елевація сегментуST в стандартних відвіденнях. Вкажить на найбільш вирогідний діагноз?

1. Субепікардіальний інфаркт міокарду

2. Міокардит

3. Бактеріальний ендокардит

4. Сухий перикардит*

5. Ревматичний ендоміокардит

   5. Хвора К., 50 р., скаржиться на тупий біль в ділянці серця, ядуху, підвищення t до 38,3С. Два тиждні тому перенесла гостру пневмонію. Об-но: ЧСС=PS=104 за 1 хв., АТ-90/60 ммрт.ст., ЧД=24 за 1 хв. Тони серця глухі. На ЕКГ-знижен вольтаж, сегментST піднят над ізолінією у всіх відведеннях. На рентгенограмі-тінь серця розширена у всі сторони, пульсація серця малой амплітуди. Який найбільш вирогідний діагноз у хворої?

1. Стенокардія

2. Інфекційний міокардит

3. Ділятаційна кардіоміопатія

4. Ревматична вада серця

5. Ексудативний перикардит*

Ілюстративний матеріал:

● набір клінічних та біохімічних аналізів

● набір рентгенограм

● набір ЕКГ

● дані ЕхоКГ досліджень

● дані КТ або МРТ.

Методика виконання практичної роботи:

Робота: група студентів поділяється на дві підгрупи, які працюють біля ліжка хворих: збирають анамнез хвороби, опитують пацієнтів по органах і системах, здійснюють об`активне обстеження в присутності викладача. У навчальній кімнаті проводять обговорення результатів огляду хворих, ознайомлюються з даними лабораторного та інструментального обстеження хворих та планують алгоритм подальшого лікування.

Завдання:

1. Згрупувати симптоми в синдроми.

2. Виділити провідний синдром, за яким провести диференційну діагностику.

3. Сформулювати основний клінічний діагноз та його ускладнення.

4. Скласти план лікування хворого.

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Клінічні прояви різних варіантів перикардитів.

2. Критерії діагностики перикардитів.

3. Лабораторні та інструментальні прояви захворювання.

4. Основні прояви захворювань з якими слід диференціювати перикардит.

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати основний клінічний діагноз та його ускладнення.

2. Провести диференційну діагностику з міокардітом, кардіоміопатією та інш.

3. Скласти план лікування хворого.

4. Надати невідкладну допомогу при тампонаді серця.

Джерела інформації

Основні:

Додаткові:

1. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца. Практическое руководство.- Киев «МОРИОН»., 2001.- С. 87-106.

2. Наказ МОЗ України від 03.07.2006. № 436. “Протокол надання медичної допомоги хворим на гострий та хронічний констриктивний перикардит”.