Базовий рівень знань та вмінь

№	Дисципліна	Знати	Уміти
	Анатомія	Анатомічна будова нирок та сечовивідних шляхів
	Гістологія	Будова та функціонування нефрону
	Біохімія	Основи азотистого обміну
	Патофізіологія	Механізми утворення та виведення сечі
	Пропедевтика внутрішніх хвороб	Семіотику захворювань нирок та сечовивідних шляхів	Проводити оцінку клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень

Програма самопідготовки студентів до теми Вивчити:

• Основні причини гострого та хронічного гломерунефриту (ХГН). Клінічний перебіг ГГН та ХГН.

• Класифікація ГГН та ХГН.

• Особливості клінічного перебігу залежно від варіанту та стадії ГН.

• Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

• Диференціальна діагностика (первинного та вторинного, в ангіпертензивній стадії з амілоїдозом нирок, діабетичним гломерулосклерозом, спадковим нефритом, з гіпертонічною хворобою, феохромоцитомою, синдромом Кона).

• Ускладнення.

• Лікування залежно від форми та етіології.

• Скласти перелік можливих ускладнень при ХГН.

Вміти:

• Провести диференційний діагноз, обґрунтувати та сформулювати діагноз ГГН та ХГН, призначити необхідне обстеження та лікування.

Звернути увагу на використання сучасних методів лікування гломерулонефритів та нефротичного синдрому, необхідність тривалої терапії та диспансерного нагляду за хворими.

План проведення практичного заняття

№	Елементи практичних занять	Час (хвилин)
	Перевірка присутніх	2
	Вхідний контроль та його аналіз	30
	Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)	3
	Огляд хворих або вивчення учбової історії хвороби	60
	Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування	45
	Ознайомлення з проведенням хронічного гемодіалізу	90
	Вихідний контроль знань та його оцінка	30
	Підсумки та підсумкова оцінка знань та умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття	10

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

1. Основні причини ГГН та ХГН.

2. Патогенез ГГН та ХГН, нефротичного синдрому.

3. Клінічний перебіг ХГН залежно від варіанту та стадії.

4. Класифікація ХГН.

5. Інструментальні і лабораторні методи діагностики ГГН, ХГН відповідно стадії ХНН.

6. Диференціальна діагностика.

7. Ускладнення.

8. Лікування ГГН та ХГН залежно від варіанту та стадії.

Методика проведення практичного заняття *

(* На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента).

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань. Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
1.	Провести курацію хворого з діагнозом ХГН: Згрупувати симптоми в синдроми, виділити провідний синдром та провести диференційну діагностику за ним, сформулювати діагноз, призначити адекватне лікування.	У ході обстеження виявити: Ознаки порушення функції нирок Наявність причини, що викликала розвиток ХГН або сприяла цьому Характерні для ХГН зміни в лабораторних даних, при УЗД, рентгендослідженні	Звернути особливу увагу на: ознаки аутоінтоксикації та компенсаторні зміни з боку інших органів та систем перебіг ХГН, якість лікування наявність змін при лабораторних та УЗ- дослідженнях, відповідність їх стадії та варіанту ХГН визначення тактики і призначення лікування ХГН , нефротичного синдрому

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки заняття з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Визначення, етіологію та патогенез ГГН, ХГН.

2. Класифікацію ГГН, ХГН.

3. Клініко-лабораторні критерії ГГН та ХГН.

4. Основні прояви захворювань, з якими слід диференціювати ХГН.

5. Принципи лікування ГГН та ХГН.

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати клінічний діагноз ГГН та ХГН (на основі опитування, обстеження пацієнта та інтерпретації лабораторно-інструментальних методів обстеження) згідно з сучасною класифікацією.

2. Провести диференційну діагностику ХГН.

3. Призначити диференційовану терапію хворим з ГНН та ХНН згідно стадії.