Вихідний рівень знань та вмінь Студент повинен знати:

1. Етіологія, патогенез, класифікація синдрому легеневого серця.

2. Клінічні прояви синдрому легеневого серця.

3. Діагностичні прояви синдрому легеневого серця та диференційну діагностику.

4. Сучасні принципи лікування синдрому легеневого серця.

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати діагноз.

2. Написати план обстеження та лікування хворого.

Форми і методи самоконтролю Тестові завдання

1. Причиною розвитку гострого легеневого серця є:

1. Хвороба Бехтерева.

2. Хронічний бронхіт.

3. Тромбоемболія легеневої артерії.

4. Емфізема легень.

5. Синдром Піквіка.

2. При лікуванні хронічного обструктивного бронхіту, який призвів до хронічного легеневого серця і серцевої недостатності протипоказані призначення:

1. Діуретиків.

2. Антикоагулянтів.

3. Тривалої оксигенотерапії.

4. Антагоністів кальцію.

5. -адреноблокаторів.

3. Яке порушення гемодинаміки характерно для легеневого серця

1. Гіпертензія в малому колі.

2. Гіпотензія в судинах малого кола.

3. Збільшення ОЦК.

4. Збільшення швидкості кровотока.

5. Зменшення переднавантаження.

Ситуаційні задачі

1. Чоловік 50 років надійшов у стаціонар з жалобами на виражену задишку в спокої, утруднений подих, кашель із мокротинням, підвищення температури тіла до 37,4-37,7 ⁰С, слабість, схуднення. Робота хворого була зв'язана з переохолодженням, останні 2 роки знаходиться на інвалідності по даному захворюванню. Курить протягом 40 років. Кашель турбує давно. В останні роки мокротиння стало виділятися більше, воно набуло жовтувато-зеленуватий відтінок. Близько 8 років тому з'явилася задишка при фізичному навантаженні, 5 років тому – у спокої. Навесні і восени відбувалося загострення захворювання: підвищувалася температура тіла, утруднялося відходження мокротиння. Три роки тому з'явилися набряки на ногах, не міг справляться з трудовими обов'язками і був переведений на інвалідність. Постійно одержує еуфілін, користується атровентом, періодично приймає гідрохлортиазид. Об'єктивно: Стан середньої ваги. Хворий почуває себе краще в сидячому положенні, мобілізуючи для акта подиху м'язи плечового пояса. Дифузний ціаноз. Набряків і пастозності нижніх кінцівок немає. Нігті пальців рук мають форму годинникового скла. Дихання з утрудненим видихом. ЧДР – 22 у 1 хв. у спокої. Грудна клітка бочковидної форми з утягненими міжреберними проміжками. При перкусії – тимпанічний звук чергується з ділянками укороченого перкусійного звуку, на цих же ділянках вислухуються сухі свистячі хрипи. Відзначається набрякання шийних вен і виражена пульсація в епігастральній області. Тони серця різко приглушені, посилення 2-го тону над легеневою артерією. Ps 108 у 1 хв., ритмічний. АТ – 130/80 мм. рт. ст. Живіт м'який, безболісний, збільшена печінка, виступаюча з-під краю реберної дуги на 4 см. На ЭКГ – відхилення електричної осі вправо, ознаки гіпертрофії правого шлуночка і правого передсердя. На спірограмі – загальний легеневий обсяг 138%, залишковий 176%, обсяг форсованого видиху за 1 с 28%, ФЖЕЛ1/ФЖЕЛ 34%. В ан. крові – підвищення кількості еритроцитів, гемоглобіну і гематокриту, лейкоцитоз зі зрушенням вліво, збільшення-1 і-2 глобулінів. При дослідженні мокротиння: лейкоцити до 100 у п/зору, елементи бронхіальної астми відсутні. Встановите клінічний діагноз. Які необхідно провести додаткові методи дослідження? План лікування хворого.