Ситуаційні задачі

1. Хвора К., 69 р. скаржиться на біль у колінних суглобах, яка виникає після ходьби. При обстеженні визначена деформація колінних суглобів, зниження обсягу рухів, внаслідок болю, крепітація. На обидвих пальцях верхніх кінцівок – вузлики Гебердена та Бушара. Ваш імовірниї діагноз? Алгоритм обстеження хворої? Тактика лікування?

2. Хворий Р., 80 р. скаржиться на епізодичне непритомлення, 4 роки тому переніс інфаркт міокарду. Об-но: ЧСС=36 за 1 хв. При проведені добового моніторування ЕКГ визначені епізоди АВ блокади Ш ступеню. Ваш імовірний діагноз? Алгоритм обстеження хворого? Тактика лікування?

Тестові завдання (заключний контроль):

1. Хворому В., 76 р. після операції у зв`язку з гострим калькулезним холецистітом та наівністью підвищення температури тіла до 37,8-38,3С, був призначений гентаміцин ( 80 мг кожні 8 годин ). Після 10 діб прийому препарата у хворого підвищівся рівень креатинину до 350 мкмоль/л. АТ=135/80 мм рт.ст. Добова кількість сечі – 1200 мл. Ан. сечі – без патології. УЗД-без особливостей. Яка найбільш імовірна причина ниркової недостатності:

А. гострий гломерулонефрит

*В. нефротоксичність гентаміцину

С.гепаторенальний синдром

D. неадекватна інвузія рідини

E. кортикальний некроз нирок

2. Хворий Ф., 78 р. який має інфаркт міокарда у анамнезі скаржиться на серцебиття, ядуху при помірному фізичному навантажені. Об-но: аритмія, ЧСС=104 за 1 хв., тони серця послаблані, систолічний шум над аортою, ЧД=20 за 1 хв. На Екг-відсутність зубців Р у всіх відведеннях, хвилі типу – f-f, краще спостерігаються у відведенняхV1-V2. Про яке порушення ритму насамперед слід міркувати:

*А. міготлива арітмія

В. неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

С. передсердна екстрасистолія

D. шлунковочка екстрасистолія

E. атриовентрикулярна блокада

3. Хворий П., 72 р. страждає на артеріальну гіпертензію, рік тому переніс інфаркт міокарду, періодично відмічає біль за грудиною та перебої у роботі серця. Об-но: ЧСС=98 за 1 хв., АТ=180/90 мм рт.ст. На ЕКГ-передсердна екстрасистолія, гіпертрофія лівого шлуночка, рубцові пошкодження міокарду. Який найбільш оптимальний гіпотензивний препарат слід призначити хворому:

А. Клофелін

*В. метопролол

С. ніфедіпін

D. празозін

E. триампур

4. Хворий К., 79 р. скаржиться на епізоди втрати пам`яті та запаморочення, 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об-но: ЧСС=40 за 1 хв. На ЕКГ- АВ блокада Ш ступеню. Який повинна бути подальша тактика лікаря:

А. Постійний прийом атропіну

В. курс метаболічної терапії

*С. імплантація ЕКС

D. постійне вживання ізадріну

E. постійне вживання бета-блокаторів

5. Хворий Ц., 75 р. скаржиться на ядуху, сухий кашель, частіше з ранку, ниючий біль у правому підреберьї. В анамнезі хронічний бронхіт протягом 25 років. На ЕКГ-правограма, гіпертрофія правого шлуночку. Який найбільш імовірний діагноз у хворого:

А. псевдоцироз Піквіка

*В. хронічне легеневе серце

С. рак легенів

D. ексудативний плеврит

E. ішемічна хвороба серця

Ілюстративний матеріал:

● набір клінічних, імунологічних та біохімічних аналізів

● набір рентгенограм

● набір ЕКГ

● дані ЕхоКГ

● дані ангіографічних досліджень.

Методика виконання практичної роботи:

Робота: група студентів поділяється на дві підгрупи, які працюють біля ліжка хворих: збирають анамнез хвороби, опитують пацієнтів по органах і системах, здійснюють об`активне обстеження в присутності викладача. У навчальній кімнаті проводять обговорення результатів огляду хворих, ознайомлюються з даними лабораторного та інструментального обстеження хворих та планують алгоритм подальшого лікування.

Завдання:

1. Згрупувати симптоми в синдроми.

2. Виділити провідний синдром, за яким провести диференційну діагностику.

3. Сформулювати основний клінічний діагноз та його ускладнення.

4. Скласти план лікування хворого.

Вихідний рівень знань:

Студент повинен знати:

1. Клінічні прояви різних варіантів патологій внутрішніх органів у літніх людей.

2. Особливості діагностики внутрішніх хвороб у осіб похилого та старечого віку.

3. Особливості медикаментозного лікування в геронтологічнй практиці.

4. Основні ускладнення хвороб внутрішніх органів та супутню патологію у літніх людей.

5. Питання що до подальшої реабілітації хворихї похилого та старечого віку.

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати основний клінічний діагноз та його ускладнення.

2. Провести диференційну діагностику з найбільш поширеними хворобами геронтологічного профілю.

3. Скласти план лікування геронтологічного хворого.

4. Скласти алгоритм що до діагностики та лікування супутньої патології у хворих похилого та старечого віку.

Джерела інформації:Ї

Основні:

Додаткові:

1. Краснова О.В. Социально-психологические аспекты старения /Клиническая геронтология.- 1999.- №2.- С. 43-48.

2. Ворбьёв П.А. Геронтофармакология /Клиническая геронтология.- 2000.- №11.- С. 9-18.

3. Гериатрия в лекциях /Под ред. П.А.Воробьёва.- М.: Ньюдиамед, 2002.- 440 с.