Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання (вхідний контроль):

1. Які фактори ризику не характерні для первиних системних васкулітів:

   1. наявність бактеріальної інфекції

   2. наявність вірусної інфекції

   3. метаболічні порушення*

   4. гіперчутливість до лікарських препаратів

   5. генетичні фактори

2. Які патогенетичні механізми характерні для системних васкулітів:

1. аутоімунні*

2. загально запальні

3. загально імунологічні

4. онкогенні

5. інфекційні

3. Яка ланка судиной системи найбільш вразлива при системних васкулітах:

1. вени

2. капіляри

3. венули

4. артерії великого калібру

5. артерії середнього та дрібного калібру*

   4. Яка ланка судиної системи найбільш уражена при геморагічному васкуліті:

      1. артерії великого калібру

      2. артерії дрібного калібру*

      3. артерії середнього калібру

      4. капіляри

      5. вени середнього калібру

5. Найбільш характерною температурою реакціею для гранулематозу Вегенера є:

   1. гипотермія

   2. нормотермія

   3. низький субфібрелітет

   4. високий субфібрилітет

   5. виражений фебрилітет*

6. При системних васкультах характерна наявність:

   1. вираженої астенізації на фоні прогресуючего схудання*

   2. вираженої астенізації на фоні збільшення маси тіла

   3. виражена астенізація на фоні стабільної ваги хворого

   4. відсутність астенізації на фоні збільшення маси тіла

   5. відсутність астенізації на фоні стабільної ваги хворого

7. Які лабораторні тести є характрними при системних васкулітах:

1. нейтрофільний лейкоцітоз зі зміщенням формули ліворуч

2. підвищення рівня ЦРП, серомукоїдів, гексоз

3. гіпо- та диспротеїнемія

4. підвищення концентрації ЦІК та рівня імуноглобулінів

5. усе вищеперелічене*

8. В якій ділянці шкіри на тілі хворого вперше виникають геморагічні елементи пи геморагічному васкуліті:

   1. на тулобі

   2. на животі

   3. на обличчі

   4. на голенях*

   5. на верхніх кінцівках

8. До базисних фармакологічних препаратів при лікуванні системних васкультів відносять:

   1. глюкокортикостероїди*

   2. НПЗП

   3. антикоагулянти

   4. метаболіти

   5. полівітаміни

10. Які нефармакологічні методи лікування використовуються у хворих на системні васкуліти:

1. лімфоцітоферез

2. екстракорпоральна імуносорбція

3. плазмоферез

4. гіпербарична оксигенація

5. усе вищеперелічене*

Ситуаційні задачі

1. Хворий М., 40 р., скаржиться на експіраторну ядуху, підвищенняtдо 38,3С, зниження ваги. Хворіє на протязі 6 міс. Піяля призначення преднізолону приступи експіраторної ядухи зникали, нормалізовалася температура. Через 1 міс. Після відміни преднізолону, загальний стан знову погіршився, з`явилась геморагічна сип на животі та тулобі, підвищився АТ до 160/100 мм/рт.ст. В ан. крові: ер.-3,610 12/л, Нв-112 г/л, лейк.-12,210 9/л, ШОЄ-44 мм/год. В ан сечі: протеїнурія-1,4 г/л, лейк-4-6 в п/з, ер.-12-15 в п/з. Ваш діагноз? Алгоритм додаткового дослідження хворого? Тактика лікування хворого?

2. Хвора Б., 23 р., скаржиться на підвищення tдо 37,6С, наявність геморагічного сипу на нижніх кінцівках, біль у попереку., появу сечі червоного кольору. Захворіла 3 доби тому, після переохолодження. Об-но: шкіра блідна, на ногах симетричний геморагічний сип, ЧСС=PS=92 за 1 хв., АТ-115/90 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабопозитивний з обох сторін. В ан. крові: лейк.-9,810 9/л, тромб.-19510 9/л, ШОЄ-36 мм/год. В ан. сечі: протеїнурія-0,33 г/л, ер. змінені-30-40 в п/з.,лейк.-5-6 в п/з. Який імовірний діагноз у хворої? Ваш алгоритм додаткового обстеження? Тактика лікування хворої?

Тестові завдання (заключний контроль):

1. Хвора А., 32 р., скаржиться на підвищення tдо 38,0С, озноб, загальну слабкість, втомлення, біль в ділянці поясниці, м`язах гомілок, наявність сечії рожевого кольору, втрату ваги тіла до 10 кг. Об-но: шкірні покрови блідні. Тони серця приглушені, ЧСС=PS=104 за 1 хв., АТ-160/100 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабкопозитивний з обох сторін. В ан. крові: ер.- 2,810 12/л, Нв-90 г/л, ШОЄ-56 мм/год. Протеїнограма: А/Г=0,82, ан.сечі: протеїн-0,8г/л, лейк.-10-15 в п/з, ер.- до 100 в п/з. Креатинин-0,190 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?

   1. вузликовий периартрит*

   2. системний червоний вовчак

   3. гострий нефрит

   4. дерматоміозит

   5. січекам`яна хвороба

      2. Хвора Б., 26 р., скаржиться на “летючий” біль в крупних суглобах, підвищення t до 38,2С, озноби, висипання на шкірі рук і ніг, свербління, хворіє 3-ю добу. Об-но: на шкірі рук та ніг симетричний, чітко-відкреслений петехіальний сип, зі слідами розчісів. Крупні сустави набряклі, при пальпації болюзні. Печінка та селезінка не збільшені. В ан. крові: ер.- 3,210 12/л, Нв.- 116 г/л, лейк.- 10,810 9/л, ШОЄ-36 мм/год. Тромб.- 24010 9/л, час кровотечії за Дюже – 4 хв. Який найбільш вирогідний діагноз у хворої?

         1. хвороба Верльгофа

         2. геморагічний васкуліт*

         3. крапивниця

         4. ревматичний поліартрит

         5. хвороба Виниватера-Бюргера

3. Хвора В., 29 р., скаржиться на парастезії і слабкість у верхівцях, зтомлення, порушення зору, періодичну втрату пам`яті. Захворіла кілька років тому, коли вперше з`явились слабкість, у руках, зниження артеріального тиску до 80/50 мм рт.ст., підвищення температури тіла. Об-но: стан задовільний,t- 37,3 C, АТ таPS на верхніх кінцівках не відмічаються. Аускультативно-систолічний шум над соними артеріями, більш справа та над аортою. АТ на нижніх кінцівках – 230/120 мм рт.ст. В крові-анемія, ШОЄ-32 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?

   1. коарктація аорти

   2. облітеручий тромбангіїт

   3. хвороба Такаясу*

   4. сифілітичний аортіт

   5. вузликовий периартериїт

4. Хворий Г., 27 р., відмічає підвищення tдо 38,2С, експіраторну ядуху, швидке зниження ваги, загальну слабкість, втомлення, та біль у нижніх кінцівках. Захворів гостро 1,5 місяця тому. Об-но: ЧД=24 за 1 хв., ЧСС=PS=98 за 1 хв., АТ-170/100 мм рт.ст. В легенях: дихання жостке, разсіяні сухі хрипи при видоху. Тони серця приглушені, м`який систолічний шум на верхівці. В ан. крові: ер.-3,010 12/л, Нв-108 г/л, лейк.-11,510 9/л, ШОЄ-40 мм/год. СРП +++. В ан.сечі: протеїнурія-0,124 г/л, лейк.-5-6 в п/з, ер.-20-25 в п/з. Підберіть найбільш вирогідний діагноз?

А. інфекційний єндокардит

В. дерматоміозит

С. ревматизм

D.хвороба Куссмауля-Майєра*

Е. обструктивний бронхіт

5. У хворого К., 33 р., відмічалось блювання “кофейною гущею”, захворювання з боку органів травлення в анамнезі не було. Об-но: петехіальний сип на шкірі нижніх кінцівок. При проведені ФЄГДС на задній поверхні шлунка на фоні не змінної слизистой оболонки, візуалізується судина, яка кровоточе. Пілорус та 12-перстна кишка без патологічних змін. Кровотеча була зупинена єндоскопічно. В ан. крові: Нв-84 г/л, лейк.-1610 12/л, тромб.-26010 9/л. Яка найбільш імовірна причина кровотечії?

А. синдром Рандю-Ослера

В. рак желудка

С. портальна гіпертензія

D. синдром Меллорі-Вейсса

Е. хвороба Шенляйн-Геноха*

Ілюстративний матеріал:

● набір клінічних, імунологічних та біохімічних аналізів

● набір рентгенограм

● набір ЕКГ

● дані ЕхоКГ-доплер сканування судин

● дані ангіографічних досліджень.

Методика виконання практичної роботи:

Робота: група студентів поділяється на дві підгрупи, які працюють біля ліжка хворих: збирають анамнез хвороби, опитують пацієнтів по органах і системах, здійснюють об`активне обстеження в присутності викладача. У навчальній кімнаті проводять обговорення результатів огляду хворих, ознайомлюються з даними лабораторного та інструментального обстеження хворих та планують алгоритм подальшого лікування.

Завдання:

1. Згрупувати симптоми в синдроми.

2. Виділити провідний синдром, за яким провести диференційну діагностику.

3. Сформулювати основний клінічний діагноз та його ускладнення.

4. Скласти план лікування хворого.

Вихідний рівень знань та вмінь:

Студент повинен знати:

1. Клінічні прояви різних варіантів системних васкулітів.

2. Критерії діагностики системних васкулітів.

3. Лабораторні та інструментальні прояви захворювання.

4. Основні прояви захворювань з якими слід диференціювати системні васкуліти.

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати основний клінічний діагноз та його ускладнення.

2. Провести диференційну діагностику з системними захворюваннями сполученої тканини,

хворобами крові та інш.

3. Скласти план лікування хворого.

4. Надати невідкладну допомогу при масивної кровотечії.

Джерела інформації:

Основні:

Додаткові:

1. Нетяженко В.З. Класифікації внутрішніх хвороб (діагностичні заходи та алгоритми лікування).- Частина 1.- Київ, 2001.- С. 194-211.

2. Наказ МОЗ Украіни № 676 від 12.10.2006. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Ревматологія” (додатки – 2,3,5).