Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Для студентов .doc
Скачиваний:
187
Добавлен:
11.06.2015
Размер:
1.76 Mб
Скачать
  1. Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії

(6 годин)

Місце

Навчальна кімната, пульмонологічне відділення.

Мета

Знати:

  • Класифікацію, особливості клінічних проявів, перебігу, змін даних інструментальних методів дослідження від стадії і етіологічного фактора. Принципи диференційованої терапії.

Вміти:

  • Ґрунтуючись на даних обстеження хворого, сформулювати заключний клінічний діагноз і призначити лікування при легеневому серці.

Професійна орієнтація студентів

Легеневе серце (ЛС) є однієї з причин недостатності кровообігу. У зв`язку з ростом ХНЗЛ зростає і кількість випадків ЛС. Своєчасне виявлення ЛС створює умови для проведення лікувально-профілактичних заходів, що попереджають декомпенсацію і сприяють збереженню працездатності хворих.

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) відноситься до частих невідкладних станів у клінічній практиці, яка супроводжується високою смертністю, тому потребує швидкої діагностики та відповідного лікування. Останні два фактори призводять до значного зниження смертності.

Базовий рівень знань і умінь

Дисципліна

Знати

Уміти

Анатомія

Будова серця, легень. Мале коло кровообігу

Патофізіологія

Механізми регуляції кровообігу по малому колу. Гіпертрофія і дилатація серцевого м`язу

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Семіотику порушень функцій легень і серця

Виявляти гіпертрофію правого шлуночка при фізікальному, ЕКГ- і рентгенівському дослідженні

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

  • Основні положення етіології та патогенезу, клінічні прояви, сучасні методи діагностики і лікування синдрому ЛС та ТЕЛА.

Уміти:

  • Проводити клінічний огляд, складати план обстеження хворих з ЛС та ТЕЛА, виставити діагноз і призначити лікування.

Звернути увагу на методи виявлення гіпертрофії правого шлуночка.

План проведення практичного заняття

Елементи практичних занять

Час (хвилин)

Перевірка присутніх

2

Вхідний контроль та його аналіз

30

Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)

3

Огляд хворих або вивчення учбової історії хвороби

60

Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування

45

Вправи з клінічної рецептури, розв‘язування клінічних ситуаційних завдань

90

Вихідний контроль знань та його оцінка

30

Підсумки та підсумкова оцінка знань та умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття

10

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

  1. Як розуміти термін "легеневе серце".

  2. Легеневе серце: механізм і причини його розвитку.

  3. Класифікація легеневого серця.

  4. Легеневе серце: критерії діагностики.

  5. Сучасні принципи лікування легеневого серця.

Методика проведення практичного заняття *

(* На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента).

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань. Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

Завдання

Вказівки студентам викладача

Примітка викладача для студентів

1.

Провести курацію хворого з діагнозом легеневе серце

У ході обстеження виявити:

  1. Ознаки гіпертрофії правого шлуночку (всіма методами)

  2. Ознаки хронічного порушення кровообігу (клінічні і додаткові)

  3. Наявність причини, що викликала розвиток ЛС

  4. Характерні для ЛС зміни при ЕхоКГ, рентгендослідженні, в лабораторних даних

Звернути особливу увагу на:

  • термін існування виявлених скарг і об'єктивних даних;

  • перебіг захворювання, що привело до ЛС, якість лікування основного захворювання;

  • наявність і тривалість змін при рентгендослідженні та ЕКГ;

  • визначити тактику і обсяг лікування ЛС

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки заняття з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.