Намалювати:

• Схему патогенезу СЧВ.

Вміти:

• Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з СЧВ (системної склеродермії, дерматоміозиту) сформулювати попередній діагноз і визначити тактику лікування.

Звернути увагу на використання лабораторних методів дослідження імунної системи, важливість дотримання принципів лікування та підтримуючої терапії. План проведення практичного заняття

№	Елементи практичних занять	Час (хвилин)
	Перевірка присутніх	2
	Вхідний контроль та його аналіз	30
	Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)	3
	Огляд хворого або вивчення учбової історії хвороби	60
	Самостійна робота студента у палаті, учбовому класі, лабораторії	45
	Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування	90
	Підсумкова оцінка знань та умінь студентів	30
	Підсумки, підпис щоденників та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття	10

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

1. Як розуміється термін “дифузні хвороби сполученої тканини”.

2. У чому складаються основні порушення імуногенезу при дифузних хворобах сполученої тканини.

3. Основні типи патологічних імунних реакцій при аутоімунних захворюваннях.

4. Етіологія, патогенез СЧВ, системної склеродермії, дерматоміозиту.

5. Клінічні прояви системних захворювань сполученої тканини.

6. Які лабораторні показники характерні для СЧВ, системної склеродермії, дерматоміозиту.

7. Які існують діагностичні критерії для встановлення діагнозу СЧВ, системної склеродермії, дерматоміозиту.

8. Сучасні принципи терапії системних захворювань сполученої тканини, нові лікарські препарати.

Методика проведення заняття

(На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента)

* Студенти відповідають письмово на тести вхідного контролю базових знань. Потім викладач розподіляє студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
1.	Провести курацію хворого з діагнозом системний червоний вовчак	У ході обстеження виявити: Ознаки системного червоного вовчака Ступень активності СЧВ Характерні для системного червоного вовчака лабораторні зміни	Звернути особливу увагу на визначення ступенів активності СЧВ

Викладач працює згідно з планом організації заняття. Наприкінці заняття проводитися вихідний контроль засвоєння знань та практичних навичок з оцінкою шкірного студента.

Форми і методи самоконтролю Тестові завдання

1. Для лікування першої атаки СЧВ II ступеня активності найбільш показані:

1. Амінохолінові препарати.

2. Антибіотики.

3. Глюкокортикоїди.

4. Нестероїдні протизапальні засоби.

5. Цитостатики.

2. Найбільш достовірним параклінічним критерієм системного червоного вовчаку є:

1. Анемія.

2. Антинуклеарні антитіла.

3. С-реактивний протеїн.

4. LE-клітки.

5. Прискорена ШОЕ.