Форми і методи самоконтролю Тестові завдання

1. Укажіть найбільш характерні для систолічної дисфункції зміни, що виявляють при ЕхоКГ:

1. Недостатність мітрального клапану.

2. Зменшення фракції викиду.

3. Збільшення порожнин серця.

4. Стовщення стінок міокарду.

5. Зменшення порожнин серця.

2. Укажіть найбільш характерні для лівошлуночкової недостатності зміни, що виявляють при рентген дослідженні ОГП:

1. Кардіомегалія.

2. Посилення судинного рисунка.

3. Збільшення лівого шлуночку.

4. Збільшення правого шлуночку.

5. Розширення аорти.

3. Якій препарат дозволяє найбільш ефективно знизити ступінь вторинної гіперальдостеронемії при ХСН.

1. Атенолол.

2. Верошпірон.

3. Еналаприл.

4. Дігоксин.

5. Фуросемід.

Ситуаційні задачі

1. Хворий, віком 53 роки, інженер, скаржиться на задишку при найменшому напруженні, набряк гомілок, тяжкість у правому підребер'ї, приступ задухи вночі. У 50 років переніс інфаркт міокарду, через 3 місяці почав помічати задишку, а через рік – набряки. Об-но: загальний стан – середньої тяжкості. Ціаноз губ, набряк гомілок. Верхівковий поштовх поширений, визначається патологічна пульсація у 5-6-му міжребер’ях на 2 см ззовні від середньоключичної лінії. Тони серця глухі. ЧСС – 100 за хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. Печінка на 4 см нижче правого підребер'я. Рентгенологічно: серце поширено вліво та вниз, визначається парадоксальна пульсація. ЕКГ: – вогнищеві рубцеві зміни по передній стінці лівого шлуночка. Сформулюйте діагноз. Визначте тактику і обсяг лікування. Який прогноз хворого?

2. Жінка 45 років 15 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. АТ в межах 200-180/105-110 мм рт. ст. Звернулася зі скаргами на появу набряків нижніх кінцівок, слабкість, сильну задишку під час навантаження, нічний кашель. У крові креатинін – 160 мкг/л, альбумін – 55 г/л. У сечі: добова протеїнурія – 0, 9 г/л. При ЕхоКГ фракція викиду (ФВ) – 35%. Укажіть найбільш імовірний діагноз. Чи є необхідність у диференційної діагностиці? Ваша тактика у веденні хворої.

Ілюстративній матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікацією ХСН.

2. Відеокасета з ехокардіографічними дослідженнями серця при ХСН.

3. Набори рентгенограм, ЕКГ.

4. Тести, ситуаційні задачі.

Джерела інформації

Основні:

1. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

2. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

3. Приказ №436. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю«Кардіологія»

Додаткові:

1. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 1. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

2. Актуальні питання діагностики та лікування серцевої недостатності. Під редакцією В. З. Нетяженка. – Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. – 1997. – № 3

10. Порушення серцевого ритму та провідностіЧ. I. Класифікація порушень серцевого ритму та провідності. Механізми. Екстрасистолія. Пароксизмальна тахікардія (передсердна, вузлова, шлуночкова)

(2 години)

Місце

Навчальна кімната, відділення кардіології.

Мета

Знати:

• Класифікацію порушень ритму та провідності.

• Електрофізіологічні механізми виникнення ектопічних аритмій (зворотний вхід хвилі збудження, підвищення автоматизму) та можливості їх розпізнавання в клініці.

• Особливості порушень гемодинаміки, клініки, перебігу, ЕКГ діагностика та диференціальна діагностика ектопічних аритмій (різних варіантів екстрасистолій, пароксизмальних тахікардій).

• Класифікацію антиаритмічних препаратів.

• Принципи лікування і профілактиці, особливості лікування різних клінічних варіантів.

Вміти:

• Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з порушенням серцевого ритму сформулювати заключний клінічний діагноз і призначити лікування.