3. Періодизація розвитку інтелекту за ж.Піаже

Стадії інтелектуального розвитку, згідно Ж. Піаже, можна розглядати як стадії психічного розвитку в цілому, тому що розвиток усіх психічних функцій підлеглий інтелекту і визначається ним.

Процес інтелектуального розвитку дитини, згідно Ж. Піаже, складається з чотирьох дискретних стадій.

1) сенсомоторна (від народження до 2 років). На цій стадії в дітей формується здатність зберігати в пам'яті образи предметів навколишнього світу. До завершення цієї стадії дітям здається, що предмети перестають існувати, коли вони на ці предмети не дивляться;

2) доопераційна (від 2 до 7 років). У цей час діти вчаться розрізняти символи і їхні значення;

3) стадія конкретних операцій (від 7 до 11 років). У цей період діти вчаться подумки виконувати дії, які раніш вони виконували тільки руками;

4) стадія формальних операцій (від 12 до 15 років). На цій стадії підлітки опановують навичками вирішення абстрактних математичних і логічних задач, осмислювати моральні проблеми, а також міркувати про майбутнє.

На кожній новій стадії досягається інтеграція раніше сформованих структур; попередня стадія перебудовується на більш високому рівні.

Порядок проходження стадій незмінний, хоча, згідно Ж. Піаже, не містить ніякої спадкової програми. Можна спостерігати зменшення чи збільшення середнього хронологічного віку появи тієї чи іншої стадії залежно від активності самої дитини, досвіду, шкільного чи культурного середовища.

Розглянемо ці стадії докладніше

Сенсомоторна стадія. Вона охоплює перші два роки життя дитини.

На першому підперіоді (0-1 міс.) не розвинені мова й відсутні уявлення, а поведінка будується на основі координації сприймання й рухів. Народившись, дитина має вроджені рефлекси. Деякі з них, наприклад рефлекс смоктання, здатні змінюватися. Після деякої вправи дитина смокче краще, ніж у перший день, потім починає смоктати не тільки під час їжі, але й у проміжках - свої пальці, будь-які предмети. Це стадія вправляння рефлексів. У результаті формуються перші навички.

На другому підперіоді (1-4,5 міс.)- перші навички, дитина повертає голову убік шуму, стежить поглядом за рухом предмета, намагається схопити іграшку. В основі навички лежать первинні кругові реакції - повторювані дії. Дію дитина повторює знову й знову (наприклад, смикає за шнурок) заради самого процесу. Такі дії підкріплюються власною активністю дитини, що приносить їй задоволення.

На третьому підперіоді (4,5--8-9 міс.) – координація погляду і хапання, з'являються вторинні кругові реакції, коли дитина зосереджена вже не на власній активності, а на змінах, викликаних діями. Дія повторюється заради того, щоб продовжити цікаві враження. Наприклад, дитина довго стукає брязкальцем, щоб продовжити його звук, проводить по прутах ліжечка всіма предметами, які виявилися в руках, і т.п.

Четвертому (8-9-11-12 міс.) – диференціація засобів і цілей, початок практичного інтелекту. Схеми дії, утворені на попередній стадії, поєднуються в єдине ціле й використаються для досягнення мети. Коли випадкова зміна дії дає несподіваний ефект - нове враження, - дитина його повторює й закріплює цю нову схему дії.

На п'ятому підперіоді (11-12-18 міс.) – диференціація схеми дій, з'являються третинні кругові реакції: дитина вже спеціально змінює дії, щоб подивитися, до яких результатів це приведе. Вона активно експериментує.

На шостому підперіоді (18-24-міс.) починається інтеріоризація схем дій. Якщо раніше дитина виконувала різні зовнішні дії, щоб досягти мети, пробувала і помилявся, то тепер може комбінувати схеми дій подумки й раптово приходити до правильного рішення.

Доопераційна стадія

Близько 2 років формується внутрішній план дій. На цьому закінчується сенсомоторний період, і дитина вступає в новий період - мислення за допомогою уявлень. Сильний образний початок при недостатньому розвитку словесного мислення приводить до своєрідної дитячої логіки.

На стадії доопераційних уявлень дитина не здатна до доказу, міркування. Дитина не бачить речі в їх внутрішніх відносинах, вважає їх такими, якими їх дає безпосереднє сприймання. (Дитина думає, що вітер дме тому, що розгойдуються дерева). Ж. Піаже назвав це явище реалізмом. Дошкільник повільно, поступово переходить від реалізму до об'єктивності, до врахування інших точок зору й розумінню відносності оцінок.

Для дитини, яка має доопераційне мислення, характерні також нечутливість до протиріч, відсутність зв'язку між судженнями, перехід від часткового до часткового, минаючи загальне, тенденція пов'язувати все з усім й ін. Така специфіка дитячої логіки так само, як і реалізм, обумовлені головною особливістю мислення дитини - егоцентризмом.

На цій стадії спочатку відбувається розвиток символічних функцій у дітей 2- 4 років: символічної гри, де один предмет може заміняти інший (кубик може бути машиною, паровозиком і т.п.), дитина може діяти «начебто», відбувається розвиток мови як символічної функції, де слово, замінює відсутні об'єкти, події, дії. Подібний розвиток символічних функцій дозволяє дитині перейти до дій подумки, що необхідно для побудови міркувань. Діти 5-7 річного віку вже здатні будувати умовиводи, які поки що відрізняються від логіки дорослої людини, у силу центральної особливості мислення дитини даного віку - егоцентризму. Дитина не здатна враховувати різні аспекти ситуації. В уявленні дитина не виділяє істотні й другорядні ознаки. Звідси своєрідність дитячих суджень на даній стадії розвитку. На питання: “Чому Сонце не падає?”, дитина відповідає: “Тому що пекуче, воно тримається”. “Як?” “Тому що воно жовте”. Тобто дитина пояснює причину явища, спираючись на синкретичність уявлень про Сонце, і однією ознакою, пояснює іншу.

Стадія конкретних операцій

Дитина здатна до логічних умовиводів, однак за умови конкретності завдання. Наприклад, дитина правильно може вирішити логічне завдання типу: «Мишко вище за Марійку, Марійка вища за Миколку. Хто вищий за всіх?», якщо умови будуть дані в конкретному варіанті, а не абстрактно.

Стадія формальних операцій

Стадія формальних операцій триває приблизно з 11-15 років і до кінця життя. На цій стадії діти здатні виконувати розумові операції без опори, здатні до абстрактного мислення й побудови логічних суджень за правилами індукції й дедукції.

Згідно Піаже ця стадія досягає повного розвитку до 14-15 років. Однак після Піаже в багатьох дослідженнях було показано, що тільки частина людей (25-50%) дійсно може мислити абстрактно. Очевидно, розвиток формального мислення залежить не тільки від рівня освіти людини, але також від її життєвого досвіду, мотивацій й інтересів.

Таким чином, Піаже вважав інтелектуальний розвиток дитини основою всіх інших аспектів психічного життя. Так, розвиток моральності тісно пов'язаний з когнітивними можливостями. Для того, щоб виносити якісь моральні судження, дитина винна засвоїти правила міркування в розумовому плані.

Піаже одним з перших почав досліджувати моральний розвиток, пропонуючи дітям моральні дилеми. Наприклад, Джон, допомагаючи мамі, ненавмисно розбив 15 чашок, а Анрі навмисно розбив 1 чашку. Хто більше провинився Джон чи Анрі? Діти 7-річного віку вибирають Джона, думаючи, що відповідальність за поведінку заснована на заподіяному збитку. Однак діти 9 років вибирають Анрі, тому що він вчинив навмисно.

Дослідження Піаже продовжив англійський психолог Лоренц Кольберг, використовуючи такі ж моральні дилеми.