- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту чернігівський державний технологічний університет вікова психологія
- •Змістовий модуль 1. Загальні питання вікової психології
- •Тема 1. Вікова психологія як наука
- •1. Об’єкт, предмет і завдання вікової психології
- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Тема 3. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу
- •2. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах Анни Фрейд
- •3. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Тема 4. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Загальні положення теорії розвитку мислення і інтелекту дитини в теорії ж. Піаже
- •2. Умови розвитку інтелекту за ж.Піаже
- •3. Періодизація розвитку інтелекту за ж.Піаже
- •4. Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Тема 5. Культурно-історичний напрямок у трактуванні вікового розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •5. Модель розвитку спілкування м. І. Лисіної
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Змістовий модуль 2. Психічний розвиток у дитячому і юнацькому віці
- •Тема 6. Перинатальний і пренатальний періоди розвитку і народження
- •1. Поняття про пренатальний і перинатальний розвиток. Порушення розвитку
- •2. Психічний розвиток у пренатальний період
- •3. Розвиток нервової системи в пренатальний період
- •4. Психологічний аспект народження
- •Тема 7. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Характеристика психічного життя новонародженого. Соціальна ситуація розвитку
- •4. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Тема 8. Психологічний розвиток у Немовлячий період
- •1. Соціальна ситуація розвитку. Границі віку
- •2. Розвиток комплексу пожвавлення і його значення
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •5. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Шпиталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Тема 9. Психічний розвиток у період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Тема 10. Психічний розвиток дитини у Дошкільний період
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства
- •2. Гра й інші види діяльності дошкільника
- •3. Спілкування з дорослими й однолітками
- •4. Когнітивний розвиток
- •5. Розвиток особистості дошкільника. Новоутворення дошкільного віку
- •Тема 11. Психологічні особливості розвитку дитини в Молодшому шкільному віці
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Початкові форми рефлексії. Формування самооцінки
- •6. Особливості морального розвитку і розвитку емоційно-вольової сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками
- •Тема 12. Психологічні особливості розвитку у Підлітковому віці
- •1. Загальна характеристика підліткового віку. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в підлітковому віці. Зони розвитку й завдання підліткового періоду
- •2. Криза підліткового віку
- •3. Соціальна ситуація розвитку у підлітковому віці
- •4. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •5. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів
- •6. Зміни в особистісному розвитку
- •7. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •8. Становлення «я»-ідентичності і основні форми та прояви порушень поведінки у підлітків
- •9. Основні новоутворення у підлітковому віці
- •Тема 15. Юнацький вік
- •1. Юність у контексті життєвого шляху особистості, завдання віку
- •2. Криза юнацького віку
- •3. Соціальна ситуація розвитку і провідна діяльність у юнацькому віці
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Психосоціальний розвиток у юнацькому віці
- •Розвиток я-концепції і самосвідомості
- •Новоутворення раннього юнацького віку
- •Труднощі юнацького віку
- •Тема 16. Молодість
- •Тема 17. Дорослість (зрілість)
- •Тема 17. Старіння й старість
- •18 Рекомендована література
4. Розвиток говоріння й розуміння мови
На 10-12-й день у дитини з'являється реакція на звуки людського голосу. На 2-му міс. звук голосу, музичні звуки (наприклад, скрипки) можуть викликати навіть гальмування харчового і рухового рефлексів: дитина завмирає, почувши голос матері.
На 4-му міс. дитина не тільки чує звуки, але і може локалізувати їх у просторі: повертає очі і голову вбік звуку.
Після 4-5 міс. виробляється реакція диференціювання звуків: дитина розрізняє голоси близьких людей. В другій половині першого року життя ця диференціювання стає більш тонким і точним: дитина розрізняє інтонації, з якими до неї звертається дорослий. У 7-9-місячних дітей можна спостерігати чітко різну реакцію на веселу і сумну музику, на різний темп і ритм.
У другому півріччі інтенсивно розвивається розуміння дитиною мови навколишніх дорослих, тому в цей час треба створювати спеціальні умови для такого розуміння. До цього мова вже була включена у догляд за дитиною, була своєрідним супроводом взаємодії дорослого з дитиною. Значення звертання дорослого надзвичайно велике: дитина прислухається до мови, розуміє її загальний емоційний тон, а пізніше — виділяє в ній окремі слова. Тому на етапі домовленнєвого спілкування, формується особливе ставлення до звуків мови внаслідок їх нерозривного зв'язку з дорослим.
Особливий інтерес як передумови майбутнього розвитку мови мають вокалізації. Спочатку вони короткі, а пізніше співучі звуки, у яких виражається стан дитини, починаючи від захвату, радості, задоволення (зойки, скиглення) до напруженого зосередження (гукання). Вокалізації дитини — домовленнєві, хоча деякі можуть нагадувати знайомі слова. Так, дитина може белькотати «дя-дя», але цей звукокомплекс не відрізняється фіксованим звучанням, не має предметної співвіднесеності і не несе номінативного навантаження — дитина ще не називає брата одного з батьків. Вокалізації часто виникають як супровід активних дій дитини, служать головним чином голосовим акомпанементом предметних дій. До кінця 1-го року вокалізації використовуються для спілкування з дорослими з метою утримати їх біля себе.
Слухання мови дорослих і вокалізації М. І. Лисіна назвала голосовим спілкуванням — особливим різновидом особистісного ситуативного спілкування. При розвитку голосового спілкування формується мовленнєвий слух і відпрацьовуються мовні артикуляції. Дитина виділяє словесну мову з усіх інших звуків і більш емоційно реагує на неї.
Розвиток мовленнєвого слуху йде по шляху збільшення вибірковості до мовних звуків. Це перша ступінь мовленнєвого розвитку.
До кінця першого року життя в дітей спостерігається поглиблення аналізу самих мовних звуків: виділяються два різних параметри — тембровий і тональний. Для мовних звуків головними утворюючими і константами є специфічні тембри. Мовний слух європейця — слух у своїй основі тембровий.
У другому півріччі дитина переходить до більш складної взаємодії з дорослим, тому з'являються і нові засоби комунікації. Таким засобом стає мова, спочатку пасивна (розуміння), потім активна (говоріння).
М. Л. Фігурин і М. П. Денисова спробували описати етапи розвитку говоріння: 1) етап гуління, 2) етап лепетного говоріння, 3) етап появи перших псевдослів, слів-речень.
На першому році дитина може активно використовувати (після 10 міс.) від 1-5 до 7-16 слів. Перші слова Д. Б. Ельконін вважав одним зі свідчень переходу дитини від немовляти до раннього дитинства. Перші слова чудові ще і тим, що дитина, вживаючи їх, робить найбільше за змістом, найважливіше для її подальшого розвитку відкриття: вона довідується, що всяка річ, взагалі все має своє ім'я. Точніше кажучи, з цього моменту їй відкривається зв'язок між знаком і значенням, починає розвиватися знаково-символічна функція свідомості.
Перші слова називаються псевдословами, які відрізняються такими особливостями: 1) слова, не схожі на слова дорослих; 2) дитячі слова характеризуються багатозначністю, так, «ака» може позначати цукерки, ягоди, фішки мозаїки; «ука» може означати ціле речення «Качки плавають у воді» і т.д.
Виходячи з зазначених особливостей, дитячу мову цього періоду називають автономною. У цей час спілкування виявляється можливим тільки між дитиною і тими людьми, що розуміють значення слів дитини у конкретній ситуації, коли предмет знаходиться перед очима.
Автономна дитяча мова — необхідний період у мовленнєвому розвитку кожної нормальної дитини. По ній можна навіть провести ранню психологічну діагностику рівня мовленнєвого розвитку. Наприклад, недорозвинення дитини часто проявляється в зміні періоду автономної мови. Для нормальної дитини автономна мова завжди є мостом, по якому дитина переходить від безмовного періоду до мовленнєвого. Початок і кінець автономної мови знаменують собою початок і кінець кризи першого року життя.