Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з віковой психології.doc
Скачиваний:
471
Добавлен:
02.10.2016
Размер:
1.32 Mб
Скачать

4. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку

Поведінка новонародженої дитини фрагментарно, складається з невеликого числа недосконалих і ізольованих рефлексів (пошук ротом і смоктання, схоплювання, випадкові погляди на близькі предмети і т.п.). Рефлекси включаються і виключаються швидко, автоматично і ніяк не контролюються довільно. Тільки поступово завдяки повторенню реакції стануть більш надійними і скоординованими (піднесення кулачка до рота, сморктання кулачка). Немовля діє за принципом: «Геть із руки (з ока, рота) — геть із розуму!»

Центральним новоутворенням немовляти є поява індивідуального психічного життя дитини. Л. С. Виготський звертав увагу на 2 моменти, пов’язані з цим. Перший: новим, виникаючим після народження, є те, що життя стає індивідуальним існуванням, відділеним від організму матері й уплетеним у соціальне життя оточуючих людей. Другий: життя немовляти стає не тільки індивідуальним, але і психічним.

Питання про зміст психічного життя немовляти довгий час залишається дискусійним. Для психічного життя немовляти характерні два головних моменти — перевага нерозчленованих переживань і відсутність виділення себе із середовища. Головною ж особливістю психічного життя немовляти є те, що в перший місяць життя для нього не існує ні хтось, ні щось; дитина переживає тільки як суб'єктивні стани. Чуттєве й емоційне неподільно злиті; дитина не виділяє себе із середовища, не відокремлює себе від матері.

Немовля майже нічим не цікавиться, тому йому даремно купувати і показувати іграшки. У перші тижні його взагалі не цікавить зовнішнє середовище. Єдине, що турбує, — відсутність дискомфорту. А в стан дискомфорту дитина попадає дуже часто: перед і після годування, перед і після зміни мокрих пелюшок, від шуму, від раптової зміни положення. Вона постійно прагне повернутися в стан сонливості, і тільки з 2-го місяця буде активно шукати зовнішніх впливів.

Репертуар настроїв не відрізняється розмаїтістю. Немовляти, якщо воно здоровий, у принципі легко заспокоїти, узявши на руки і покачавши, давши посмоктати соску. Задоволення від заколисування і смоктання — цілковите в цьому віці.

На першому місяці життя в дитини переважають негативні емоційні реакції, що свідчать про переживання дискомфорту, вони виявляються у вигляді лементу і плачу.

Легко зрозуміти, немовля не демонструє ніяких специфічних форм соціальної поведінки, і перше спілкування дитини з дорослим лежить далеко за межами новонародженості. Адже для справжнього спілкування потрібно хоча б примітивне «усвідомлення», що хтось з дитиною бавиться. Тільки завдяки такому усвідомленню дитина буде реагувати на людину інакше, ніж на все навколишнє. Про реакції дитини на дії, мову дорослого вперше можна говорити лише за межами 1—3-го місяця життя. Немовлята в цьому плані практично цілком пасивні.

Інші новоутворення:

1. Комплекс пожвавлення:

1.1.Виникнення здатності зосереджуватися на об’єктах навколишнього, що означає початок перебудови рухової активності дитини, перетворення рухів із органічних актів на акти поведінки. Це перша власна поведінка дитини, дитина віддаляється від матері не тільки фізично, а й психологічно. (Поведінка – це рухи, пов’язані із виділенням якогось елементу із оточуючого середовища. Вони мають дві частини: орієнтовну і виконавську. Без орієнтування немає поведінки). Це перший акт поведінки і перший акт спілкування.

1.2. Поява позитивних емоційних реакцій на дорослого (посмішка) як показника виникнення нової потреби – потреби спілкування з дорослим, що лежить в основі подальшого психічного розвитку.

2. Утворення умовних рефлексів на окремі подразники майже через всі аналізатори.

По сукупності всіх цих ознак новонародженість і виділяють в окремий критичний період. Питання ж про границі новонародженості постійно дискутується. Як ми зазначали, у вітчизняній психології критерієм вікового етапу вважається основне, центральне новоутворення, яке характеризує певну ступінь у соціальному розвитку дитини. У цьому сенсі верхня границя новонародженості припадає на кінець першого-початку другого місяця життя, коли настає поворот у психічному розвитку, пов’язаний зі зміною соціальної ситуації розвитку. Цей поворот знаменується появою «комплексу пожвавлення», тобто першою специфічною реакцією дитини на людину. Про це детальніше мова піде в наступній темі.

Питання для самоконтролю

1. Коли триває період новонародженості?

2. Яка головна особливість новонародженості, з чим вона пов’язана?

3. Якими системами спадково закріплених механізмів — безумовних рефлексів володіє дитина до моменту народження?

4. Яке значення мають вроджені рефлекси?

5. Назвіть центральне новоутворенням новонародженості.