Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з віковой психології.doc
Скачиваний:
471
Добавлен:
02.10.2016
Размер:
1.32 Mб
Скачать

2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва

Використовуючи поняття інтеріоризації (переносу дії ззовні в середину) і екстеріоризації (перенос зсередини на зовні), О. М. Леонтьєв розглядає психіку як інтеріоризовану діяльність, яка екстеріоризується, як тільки виникають якісь перешкоди її внутрішнього перебігу. Тому будь-які форми психічного відображення є, згідно О. М. Леонтьєву, видами (чи підвидами) діяльності (наприклад, спілкування — це комунікативна діяльність, сприймання — перцептивна діяльність і т.д.). Принцип діяльності і був покладений в основу теорії онтогенезу психіки.

О. М. Леонтьєв проектує розроблену Л. С. Виготським структуру віку (поняття вікового новоутворення, соціальної ситуації розвитку, центральної і побічної функції розвитку) на структуру діяльності. Тоді рушійною силою розвитку виступає протиріччя між потребами дитини і її можливостями. При цьому центральною лінією розвитку для даного віку виступає провідний вид діяльності, а побічними — інші види діяльності, які в інших вікових періодах стають провідними, а значить, центральними.

Вирішальну роль у психічному розвитку грає присвоєння окремим індивідом історичного досвіду людей, найважливішу частину якого складають суспільно вироблені психічні здібності, опредмечені в матеріальній і духовній культурі.

О. М. Леонтьєв вважав, що головним специфічним внутрішнім протиріччям психічного розвитку дитини виступає протиріччя між необхідністю і потребою здійснення якої-небудь діяльності і відсутністю тих мотивів, цілей, дій і операцій, за допомогою яких вона може бути дитиною реалізована. Це протиріччя поступове вирішується завдяки тому, що дитина починає виконувати цю діяльність за рахунок засобів іншої подібної діяльності, — у процесі ж її здійснення ця діяльність створює свої власні засоби і тим самим розвивається сама, а на її основі в дитини розвиваються відповідні здібності.

Кожному віковому етапу відповідає певний (провідний) тип діяльності. Провідна діяльність характеризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяльності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості на даній стадії її розвитку.

Зміст і форма провідної діяльності залежить від конкретно-історичних умов, у яких відбувається розвиток дитини. У сучасних суспільно-історичних умовах, коли в багатьох країнах діти охоплені єдиною системою суспільного виховання, провідними у розвитку дитини стають наступні види діяльності: емоційно-безпосереднє спілкування дитини з дорослими; знарядійно-предметна діяльність дитини раннього віку; сюжетно-рольова гра дошкільника; навчальна діяльність у молодшому шкільному віці; інтимно-особистісне спілкування підлітків; професійно-навчальна діяльність у ранній юності. Зміна провідних типів діяльності готується довгостроково і пов’язана з виникненням нових мотивів, які формуються усередині провідної діяльності, що передує даній стадії розвитку, і які спонукують дитину до зміни положення у системі відносин з іншими людьми.