3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці

Загальний принцип, якому підлеглий розвиток дитини, такий: сенсорний розвиток випереджає моторний, і це істотно відрізняє дитину від дитинчат тварин, у яких навпаки: сенсорика відстає від моторики.

Розвиток моторики дитини підлеглий певній схемі: рухи удосконалюються від грубих, великих, розгонистих до більш дрібних і точних, причому спочатку удосконалюються рухи ручок і верхньої половини тіла, потім — ніжок і нижньої частини тіла.

В інтервалі від 2,5—3 міс. до 5,5—6 міс. стає можливим хапання, піднімання голови, лежачи на спині, повертання на бік, обмацування грудей матері під час годівлі.

Психологічно найбільш важливим є розвиток акту хапання — це предтеча предметно-маніпулятивної діяльності дитини. Динаміка формування хапання така: на 10—14-й тиждень — обмацування своїх рук; на 13—16-й тиждень — обмацування інших предметів; на 11—17-й тиждень — реакція розглядання своїх рук; на 15-18-й тиждень — реакція утримання схопленого предмета; на 17-20-й тиждень — власне хапання, на 17—23-й тиждень — хапання ніг; на 18-21-й тиждень — хапання предметів при їх наближенні; на 20—24-й тиждень — розмахування брязкальцем збоку убік.

З інших моторних реакцій першого півріччя життя відзначимо реакції, які готують до сидіння (на 22—30-й тиждень дитина здатна сидіти без підтримки) і стояння (на 19—25-й тиждень дитина стоїть, тримаючи за руки дорослого).

В другому півріччі з'являються повторні, ланцюгові реакції і реакція наслідування.

Повторні реакції — це поплескування рукою, предметом, постукування предметом об предмет, розгойдування сидячи, трясіння перильців ліжечка, поплескування ногою, проголошення повторних складів.

Ланцюгові реакції — повзання, сидіня, уставання, ходьба.

Наслідування — це рухи рук дитини, які наслідують дії дорослих («ладусі», «до побачення», «полетіли, на голівоньку сіли» і т.д.); рухи голови (погойдування); рухи ніг (переступання), а також мова і модуляції голосу.

Якщо повторні і ланцюгові реакції з'являються разом, то реакції наслідування — дещо пізніше. Новим у цих реакціях є те, що один диференційований рух йде за іншим у певному порядку. Один рух пов'язується з іншим. Усе це складає основу для розвитку більш складних рухів — повзання, сидіння, а головне — для розвитку предметно-маніпулятивної діяльності.

Розвиток моторики досить докладно описано в літературі, тому ми відстежимо лише загальну його лінію. Так, у віці 1 міс., будучи покладеною на живіт, дитина може трішки підняти підборіддя; до 2 міс. вона намагається підняти голівку, тримає її, намагається піднімати груди; у 2,5—3 міс. вона тримає голівку; до 3 міс. дитина тягнеться за предметом, але, як правило, промахується. У 4 міс. дитина може сидіти з підтримкою (буде сідати тим раніш, ніж швидше опанує умінням повертатися зі спини на живіт), у 4—5 міс починає перевертатися зі спинки на живіт (це і передумова для повзання). У 5 міс. дитина точно схоплює предмети рукою. До 6 міс. вона може сидіти у високому стільці і захоплювати предмети. До 7—9 міс. з'являється здатність схоплювати двома пальцями дрібні предмети, а звідси — з'являється інтерес до дослідження дірочок, отворів, виїмок, тріщин і т.п. У 6— 7 міс. вона здатна сидіти без підтримки, а до 8 міс сідає без сторонньої допомоги, спираючись на ручки.

З 9 до 12 міс. удосконалюється повзання, при цьому тулуб утримується в горизонтальному положенні, а голова високо піднята. З такого положення дитина прагне діставати предмети. До 7—9 мі. вона навчається стояти з підтримкою і плазувати на животі — у цей час формується реакція рівноваги. До 10 міс. може ходити, тримаючи двома руками і широко розставляючи ноги, і швидко плазувати, спираючи на руки і коліна; 11-місячна дитина може стояти без підтримки, а однорічна — ходити, тримаючись однією ручкою.

Але як би швидко не розвивалися моторні реакції, вони по темпах значно відстають від розвитку сенсорики.

Сенсорний розвиток. Хоча на нервову систему дитини діє багато різних подразників, лише незначна їх частина, і тільки поступово, починає викликати відчуття. Пізнання світу починається з відчуттів, але в дитини їх виникнення утруднені слабкою розвиненістю нервової системи, особливо коркової частини аналізаторів, а також перевагою збудження над гальмуванням (лише до 4-му місяці вони дещо врівноважуються).

До 0,5-1 міс. дитині доступне тільки короткочасне слухове і зорове зосередження.

Зір і зорово-рухова координація. У 2—3 тижні з'являється конвергенція очей, але на предметі зупинити погляд дитині ще дуже важко. У 3—5 тижнів виникають дуже короткочасні затримки погляду на предметі. У 4-5 тижнів дитина може стежити за предметом на відстані 1-1,5 м, а в 2 міс. навчається стежити за предметом, що рухається, на відстані 2-4 м, у 3 міс. — на відстані 4-7 м. У період від 6 до 10 тижнів дитина може простежити за предметом, що рухається по колу (тому корисні карусельки з яскравими предметами чи картинками).

Надалі встановлюються різні функціональні зв'язки ока з органами руху й інших органів чуття. До 4 міс. акт стеження стає вже досить сформованим. У цьому віці рухи предмета викликають рух очей, але рухів очей по предмету ще немає, тому маля не може нічого розглядати і не здійснює зорового пошуку предметів. Ці функції більш тісно пов’язані з моторикою і розвиваються пізніше, з одного боку, у зв'язку з рухами рук, з іншого боку - у зв'язку з наростаючим розумінням мови. Ми вже говорили про появу до 4 міс. обмацувальних рухів ручок. Принциповий зміст цієї реакції полягає в тому, що рука рухається не за предметом, а по предмету. До 5 міс. формується хапання, що пов’язане з утворенням зорово-рухових координації, які знаменує формування маніпуляцій із предметом.

До 7 міс. координація між зоровим сприйманням предмета і рухом до нього установлюється швидко. Предмети, що рухаються, особливо яскраві, помітні, легко привертають до себе погляд дитини і фіксуються більш тривалий час, ніж безбарвні і нерухомі.

Чутливість до кольору розвивається досить рано. Експериментально встановлено, що 3-місячна дитина розрізняє червоний колір. У другій половині першого року життя стає помітно, що дитина здатна розрізняти червоний, жовтий і синьо-зелений кольори.

Певні види зображень мають для дитини велику привабливість. Так, діти до року будуть більше дивитися на зображення концентричної форми, приділяти більше уваги зображенням з вигнутих елементів, ніж із прямолінійних, більше зацікавляться переходом прямої лінії у вигнуту.

Слух. Термін появи слухової чутливості в дитини встановити дуже важко. У перші 2-3 дні життя дитини порожнини її середнього і внутрішнього вуха заповнені навколоплодним слизом, євстахієва труба не наповнена повітрям, а просвіт барабанної перетинки майже закритий набряклою слизуватою оболонкою. Першими реакціями, які свідчать про те, що немовля відчуває звуки, є здригування вік, рук, мимовільні рухи лицьових м'язів і тулуба у відповідь на сильний звук біля самого вуха, стукіт дверей, шум від упалого поруч з ліжечком дитини ключа і т.д.

Нюх, смак, тактильна чутливість. Дослідження показують, що вже до кінця 1-го міс. у дитини виробляється позитивний рефлекс на запах. До кінця 3-го міс. діти чітко диференціюють приємні і неприємні запахи. Настільки ж рано своєю мімікою дитина реагує на солодкий, гіркий і кислий смак (на солоний — значно пізніше).

Відчуття дотику в дитини дуже тонкі і проявляються дуже рано. Найменші складки на пелюшці й одязі здатні викликати негативну реакцію — плач, рухи всього тіла.

На 3-му міс. проявляється чутливість до розрізнення температури: наприклад, на температуру води у ванні в 33 градуси дитина реагує позитивно, а вже на 32 — негативно.

Пасивність, з яким немовля ставилося до світу, у немовлячому віці поступається місцем активному інтересу, і ця активність уможливлює розвиток сприймання, пам'яті, уваги і т.д. Багато авторів вважають, що моторика афективного типу в немовлячому віці змінюється сенсомоторною активністю. Л. С. Виготський пише, що до початку цього періоду в дитини виникає можливість вийти у своїй активності за межі безпосередніх потягів і інстинктивних тенденцій. Для неї виникає зовнішній світ.

Між 5-м і 6-м міс., за спостереженнями багатьох психологів, з'являється наслідування, а до 10 міс. — перші застосування знарядь і вживання слів, що виражають бажання. Виходячи з цього весь немовлячий період умовно поділяють на 3 стадії; період пасивності (до 2—3 міс.), період рецептивного інтересу (до 5—6 міс.) і період активного інтересу (останній починається з 5—6 міс., а закінчується далеко за межами дитинства). З 10-го міс. можна чекати проявів кризи 1-го року, що служить сполучною ланкою між немовлячим періодом і раннім дитинством.