Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
498
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
9.75 Mб
Скачать

з

9

ВСТУП

Будівництво - це одна з найважливіших галузей народного госпо­дарства. У розвинутих країнах на частку будівництва припадає від 8 до 16% внутрішнього валового продукту, у цій галузі зайнято від 4 де 9%загальної чисельності робітників.

Загальна криза економіки України в період переходу до ринкових відносин призвела до зменшення обсягів інвестицій, значного скоро­чення об'ємів будівельно-монтажних робіт, зменшення кількості об'єктів, які будуються. Проте в теперішній час, починаючи з 2000 p., стан економіки покращується, відбувається щорічне зростання внутріш­нього валового продукту. Таким чином, з'явилися економічні пере­думови для зростання обсягів інвестицій і збільшення завантаження будівельних організацій.

Для подальшого розвитку економіки і підвищення рівня життя населення України нині основними напрямами виробничої діяльності будівельників є такі:

  1. Реконструкція і технічне переозброєння промислових підпри­ємств, значна частка устаткування і технологічних процесів яких заста­ріла і потребує модернізації для випуску конкурентоспроможної про­дукції.

  2. Збільшення обсягів будівництва і реконструкції житлових будівель й інших об'єктів соціальної сфери в містах і сільській місцевості, оскільки за кількістю житлової площі в розрахунку на одну людину і за рівнем побутового обслуговування Україна значне відстає від розвинутих щодо економіки країн.

  3. Конверсія частини підприємств оборонного комплексу, переве­дення їх на випуск мирної продукції.

  4. Будівництво нових сучасних промислових підприємств, особ­ливо для перероблення сільськогосподарської продукції.

  5. Реконструкція діючих, будівництво нових автомобільних і заліз­ничних шляхів, вокзалів, аеропортів, річкових і морських портів.

  6. Будівництво нових газо- і нафтогонів тощо.

Перехід до ринкових відносин у сфері економіки, підвищення рівня конкуренції ставлять перед будівельними організаціями такі проблеми, як удосконалення організаційних структур (зміцнення або створення підрозділів, які займаються маркетинговими дослідженнями ринку і рекламою); перепідготовка і підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників, навчання основам менеджменту, роботі з персональним комп'ютером, освоєння прогресивних технологій будівництва об'єктів; упровадження ефективних схем фінансування, створення сприятливого інвестиційного клімату; підвищення кваліфікації робітників у напрямах освоєння прогресивних

10 Організація будівництва

технологій виконання робіт, суміжних професій, роботи з новими будівельними матеріалами, виробами, конструкціями тощо.

Для успішної практичної роботи інженер-будівельник, який спеціа­лізується на промислово-цивільному будівництві, повинен гарно розби­ратися в питаннях організації і планування будівництва як при роз­робленні проектно-кошторисної документації, так і при керуванні зведенням різних об'єктів.

Відповідно до затвердженої робочої програми вивчаються такі питання, як суть і основні принципи організації будівельного вироб­ництва; склад будівельного комплексу; види й організаційні струк­тури будівельних організацій; взаємовідносини основних учасників будівництва. Майбутній інженер повинен розбиратися в основних принципах проектування в будівництві, знати склад проектної доку­ментації, порядок узгодження, експертизи та затвердження проектно-кошторисної документації.

Згідно із затвердженими нормами (ДБН А.3.1-5-96. Організація будівельного виробництва) будівництво нових, розширення і рекон­струкція діючих об'єктів можуть виконуватися тільки після органі­заційно-технічної підготовки, яка здійснюється усіма учасниками будів­ництва (замовником, проектними, будівельними організаціями, забудов­никами, інвесторами та ін.); у підручнику наведено основні функції учасників будівництва як при підготовці, так і при будівництві об'єктів.

Далі в підручнику викладено основи потокової організації будів­ництва різних об'єктів, а також теоретичні питання розроблення органі­заційно-технологічних моделей, які є основою календарного плану­вання як окремих будівель і споруд, так і комплексів об'єктів.

Планування будівництва розглянуто в комплексі, починаючи із стратегічного планування, потім наведено склад і принципи розробки річних планів, календарних планів і сітьових графіків, а також основи оперативного планування робіт на будівельному майданчику.

Через великі потреби в реконструкції підприємств наведено особ­ливості організації робіт за цих умов.

У зв'язку з тим, що ефективність роботи будівельників зумов­лена правильною організацією будівельних майданчиків, у підруч­нику велику увагу приділено проектуванню будівельних генеральних планів і тимчасових об'єктів на будівельному майданчику.

У результаті здійснюваного в Україні переходу до ринкових відносин докорінно змінилися принципи матеріально-технічного забезпечення будівництва; у зв'язку з цим у підручнику висвітлено такі питання, як нова структура завдань матеріально-технічного забезпе-

Вступ

чення, організаційні форми закупівель будівельних матеріалів, виро­бів, устаткування, організація і проведення торгів, складання кон­трактів тощо.

Наведено раціональні методи організації експлуатації будівельних машин і транспорту.

В останніх розділах розглянуто організацію управління якістю і здавання об'єктів в експлуатацію, а також наведено основи науково-технічного прогресу, винахідництва і раціоналізації в будівництві.

Для розв'язання низки завдань з організації виробництва, де це доцільно, запропоновано методику і порядок застосування економіко-математичних методів і комп'ютерів із метою вибору раціонального (оптимального) варіанту з великої кількості можливих рішень.

Вивчення дисципліни включає в себе лекції, практичні і лабора­торні заняття, самостійну роботу студентів під контролем викладача, виконання курсового проекту.

При підготовці цього підручника було використано джерела норма­тивно-правового характеру, монографії і розробки вітчизняних та зарубіжних авторів, а також матеріали періодичної преси, авторські напрацювання.

Підручник підготовлено авторським колективом Київського націо­нального університету будівництва і архітектури: проф., докт. екон. наук

С.А. Ушацьким - загальна редакція, вступ, глава 9; доцентами, капд. техн. наук Ю.П. Шейком - глави 6 (за винятком 6.6). 9. 11 (за винятком П.4. 11.7), 18; Г. М. Тригер - глави 9, 10, 17, 14.12 глави 14, 16.6 глави 16: Н. А. Шебеком - глави З, 4 (за винятком 4.4, 4.5, 4.6. 4.7). 5, 14.1. 14.2, 14.3 глави 14, глава 16 (за винятком 16.6): В. Г. Лубенцем - глави 1, 12, 13; С. В. Матвісвським - глава 12, 14.10 глави 14; Н. 1. Нікоюеян -глави 2, 19; О.Ф.Кравченком - глава 8; проф. В. М. І Іогороіьцевим -

глава 15; доц.|М С. Ковальовим!- глава 7 (за винятком 7.3, 7.4, 7.7), 6.6 глави 6; проф., докт. тех. наук В.О. Поколенком - 4.6, 4.7 глави 4; доцентами, канд. техн. наук О.О. Демидовой) - 7.3, 7.4, 7.7 глави 7, 14.11 глави 14; В.Г. Петровим - 4.4, 4.5 глави 4; О.Г. Вільсоном - 11.4 глави 11, 14.9 глави 14; І.А. Шатровою - 3.3, 3.5 глави 3; доцентом Н.П. Красніковою - 14.4, 14.5, 14.7, 14.8, 14.9 глави 14; старшими викладачами Т.С. Рудником - 14.6 глави 14; В.В. Титок - глава 12; менеджером Т.Ю. Шейко -11.7 глави 11.

1.1. Суть, склад і принципи організації будівельного виробництва

Будівельне виробництво являє собою комплекс робіт, які об'єднуються певним чином і виконуються різноманітними співвико-навцями - замовниками, проектувальниками, будівельниками, поста­чальниками будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, техноло­гічного устаткування тощо. Кількість таких співучасників при зве­денні окремого об'єкта досягає кількох десятків, а іноді і сотень.

За цих умов кінцевий результат -одержання готової будівель­ної продукції у вигляді закінчених будинків і споруд -залежить від упорядкування й синхронізації виконання суміжних робіт окремими виконавцями, тобто від рівня організації виробництва.

Узагалі під організацією будівельного виробництва прийнято розуміти форму, порядок об'єднання праці окремих співвикона-ців із речовинними елементами виробництва та відокремл-них буді­вельно-монтажних і спеціалізованих процесів між собою у просторі і часі з метою забезпечення найповнішого використання існуючої і нової техніки, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів та підви­щення на цій основі рентабельності й ефективності виробництва.

Організація будівельного виробництва при зведенні окремих будинків, споруд або їхньої сукупності передбачає організацію:

- підготовчих робіт, тобто робіт, пов'язаних із розробленням організаційно-технологічної документації з технології виробництва будівельно-монтажних робіт, планування й контролю за ходом будівництва як окремих об'єктів, так і їхньої сукупності;

- загальнобудівельних робіт, тобто робіт із підготовки території будівництва об'єкта (споруди) - вертикального планування, зведення тимчасових будинків, споруд, комунікацій, а також зведення постій­ них будинків, споруд;

Глава I. Основні положення з організації' та планування

13

  • будівельно-монтажних робіт, пов'язаних із зведенням комуні­кацій, що використовуватимуться у процесі будівництва окремих будинків і споруд відповідно до укладених підрядних договорів;

  • виробничої бази будівництва (кар'єрів, виробничих підпри­ємств, парків будівельних машин і автотранспорту, складського господарства тощо).

Основними завданнями організації будівельного виробництва є:

- неухильне зниження собівартості робіт і підвищення рентабель­ ності виробництва;

- збільшення обсягів виконуваних робіт та випуску готової будівельної продукції;

  • усіляке підвищення продуктивності праці;

  • сувора економія й ощадлива витрата матеріальних ресурсів;

  • максимальне використання існуючих основних фондів;

  • раціональне використання оборотних коштів і прискорення їхньої оборотності;

  • поліпшення умов праці й підвищення технічного та матері­ального рівня робітників.

При розв'язанні питань організації будівельного виробництва необхідно керуватися такими основними положеннями (принципами): що випливають із тенденцій розвитку науково-технічного прогресу і передового досвіду будівництва (рис. 1.1).

Пропорційність виробництва, що передбачає відповідність одне одному всіх виробничих потужностей будівельних, монтаж­них і спеціалізованих організацій, що залучаються до зведення окремих об'єктів або їхньої сукупності у визначений (планований) відрізок часу.

Базою дотримання пропорційності є включення до складу кожної будівельної організації основних і допоміжних виробничих ланок, які відповідають одна одній. Наприклад, при створенні домо­будівних комбінатів мають бути погоджені поміж собою виробничі потужності промислового й будівельного підрозділів, які здійсню­ють відповідно випуск і монтаж конструкцій.

Одним із методів виконання пропорційності у виробництві с календарне й оперативне планування, у процесі якого здійснює­ться добір завдання для кожної виробничої ланки і виконавця, виходячи з його виробничої потужності.