Глава I. Основні положення з організації та планування

25

то організація практично працює виходячи тільки із спроможності та підприємливості окремих виконавців. У цих випадках, як правило, інтереси організації не враховуються, а на перший план виступають егоїстичні інтереси окремих виконавців -будівельної дільниці, бригади тощо.

Крім того, до недоліків такого підходу треба віднести й те, що такий план потребує відповідної спеціальної підготовки як керів­ників, так і виконавців, а також використання дорогого технологіч­ного та технічного забезпечення - наявності програмного й норма­тивно-довідкового забезпечення, обчислювальної техніки тощо.

Адаптивне планування. Суттєвість його полягає у створенні економічного і соціального механізму, який стимулює і забезпечує бажаний розвиток господарської системи. При використанні такого підходу, увага приділяється створенню механізму, який би стиму­лював виконавців розвивати систему в заданому (необхідному розробнику) напрямі. Наприклад, шляхом установлення тієї чи іншої ставки податків на розвиток соціальної або виробничої бази, впро­вадженням і розробленням нових технологій і будівельних матері­алів, зведенням об'єктів для потреб держави (держзамовлення) або для інших замовників.

Складність впровадження адаптивного підходу полягає в тому, що встановлення таких важелів (механізму) потребує значних обся­гів спеціальних досліджень і виконавців високої кваліфікації.

Нині у практиці будівельного виробництва, як уже зазначалося, використовують усі три підходи. Перший і третій, як правило, засто­совують при встановленні значення планових показників, другий - при плануванні виробничо-господарської діяльності організації, у тому числі при розробленні календарних планів і проектуванні будівельних генпланів.

Якість використання розроблених планів залежить і від мето-Д'в, які застосовують при розробленні можливих варіантів рішень і виборі з них тих, що закладаються в план. При цьому під методом планування прийнято розуміти сукупність робочих способів і техніч­них засобів, що використовуються у процесі конкретних планових розрахунків, тобто у процесі планування.

Узагальнюючою назвою комплексу методів, які використовую­ться для аналізу можливих варіантів рішень і вибору того варіанту,

26 Організація будівництва

що закладається в план, є назва "економіко-математичні методи". До їхнього складу включають такі основні групи наукових напрямів економічна статистика, моделювання, теорія ігор, сіткові методи планування і керування, системний аналіз та ряд інших. Суттєвість окремих напрямів вивчають у спеціальних дисциплінах. Узагальню­ючою назвою їх є економіко-математичні методи*.

Крім економіко-математичних методів при плануванні будівель­ного виробництва широко використовується балансовий метод. Суттєвість його полягає в розробленні системи балансів з ув'язу­вання потреби в наявних у організації або її підрозділі ресурсах та можливостей їх покриття, а також в узгодженні окремих розділів і показників плану між собою. Іноді балансовий метод розглядають як один із методів, що мають спільну назву "економіко-математичні методи".

На якість планів впливає і система нормативів, на основі якої встановлюють планові завдання, розраховують потребу в трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсах, а також дається техніко-економічні обгрунтування показників плану і здійснюється оцінка результатів виробничо-господарської діяльності будівельно-монтаж­них і спеціалізованих організацій.

У будівельному виробництві застосовують такі види нормативів: виробничі, нормативи організації й управління будівництвом, планові нормативи, планово-виробничі нормативи та комплектуючи відо­мості. Детальніше їх розглядатимуть у главі 8.

Основними технічними засобами, що використовують під час розглядання планових завдань є електронно-обчислювальні машини (ЕОМ). Задачі, які розв'язують із використанням ЕОМ можуть бути поділені на два основних види (класи) -задачі оброблення інформації й оптимізаційні задачі. Узагалі порядок вирішення пла­нових завдань із використанням економіко-математичних методів і ЕОМ може бути охарактеризований схемою, наведеною на рис. 1.3(додаток 1).

*У багатьох країнах термін "економіко-математичні методи" не застосо­вується, його заміняють термінами "економічна кібернетика", "дослідження операцій" і ряд інших, при цьому в зміст коленого з них вкладається та або інша комбінація зазначених напрямів.