14.4.2. Визначення розмірів запасу будівельних матеріалів

Розміри запасів матеріалів можуть визначатися за часом у натуральних показниках або визначені у грошах.

Визначають такі види виробничих запасів: підготовчий, поточ­ний, страховий та сезонний.

Підготовчий запас - це запас, який створює можливість своє­часного початку робіт. Розміри його в днях встановлюють згідно із терміном виконання відповідних технологічних процесів і за даними хронометражу.

14.4.3. Розрахунок потреби у складських площах

Розрахунок площ тимчасових складів на будівельному майдан­чику залежить від способу зберігання матеріалів та їх кількості. Площа тимчасового складу складається з визначення її корисної площі, яка зайнята безпосередньо під зберігання матеріалів, а також допоміжної площі приймальних та відпускних площадок з Урахуванням проїздів і проходів.

Метод розрахунку площ тимчасових складів залежить від стадії проектування.

Під час розробки ПОБ розрахункова площа складу визна­чається:

1. Для основних матеріалів та виробів розрахунок корисної площі складу проводять за формулою:

S_p=P_c„q, (14.2)

Збб Організація будівництва

де Р_сжл -розрахунковий запас матеріалів у натуральних вимірах; q - нормативна площа на одиницю матеріалу, що складується, при­ймають за нормативами табл.. 14.2.

Таблиця 14.2. Розрахункові норми для визначення площі складів відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструк­цій та деталей

2. Для інших матеріалів та виробів розрахунок ведуть за нормами на 1 млнгрн річного обсягу БМР за формулою:

s,=sSb»_v, (и.з)

де S_H - нормативна площа, м²/млн грн вартості БМР; С_6ир -річ­ний обсяг будівельно-монтажних робіт (млн грн),визначений за календарним графіком будівництва об'єкта;

Під час розробки ПВР площі приоб'єктних відкритих складів розраховують детально, виходячи з фактичних розмірів складо­ваних матеріалів і коефіцієнтів, що враховують проїзди, проходи і допоміжні приміщення з дотриманням правил безпеки і протипо­жежних вимог.

Глава 14. Проектування будівельних генеральних планів 367

Загальну площу (м²) розраховують за формулою:

де к„ -коефіцієнт, що враховує проїзди, проходи та допоміжні приміщення (при відкритому зберіганні матеріалів навалом k = = 1,15-1,25,в штабелях - 1,2-1,3,у закромах табункерах - 1,3-1,4;для універсальних складів 1,5-1,7);5_р -фактична площа ресур­су, що складується.

14.5. Тимчасові споруди виробничого,

адміністративного та санітарно-побутового

призначення

14.5.1. Тимчасові споруди на будівельних майданчиках

З метою забезпечення виконання будівельно-монтажних робіт та створення належних умов праці на будівельному майданчику розміщують комплекс тимчасових будівель виробничого, адміністра­тивного та санітарно-побутового призначення. Такі тимчасові бу­дівлі споруджують лише на період будівництва.

Тимчасові споруди, на відміну від постійних, мають власні особливості, пов'язані з використанням, конструктивними вирішен­нями, методами зведення, експлуатації та порядку фінансування.

За призначенням тимчасові будівлі класифікують як:

• будівлі та пристрої виробничого призначення (різноманітні майстерні, бетонні вузли, трансформаторні підстанції, котельні, штукатурні та малярні підстанції, склади, комори, навіси тощо);

• адміністративні будівлі (контори управління будівництвом ьМУ, начальника дільниці, виконроба, диспетчерські, прохідні тощо);

• будівлі санітарно-побутового призначення (медичні ^пУНкти, гардеробні, їдальні та буфети, приміщення для відпо­чинку та обігріву, приміщення для просушування одягу, вбираль­ні тощо).

За конструктивними вирішеннями, методами будівництва та ^експлуатації тимчасові будівлі бувають інвентарними та неінвен-^т<*рними.

Організація будівництва

• інвентарні будівлі за ступенем мобільності та конструк­тивними вирішеннями класифікують за трьома типами: збірно-розбірні, контейнерні та пересувні. Вони розраховані на багато­разове використання в межах одного будівництва та на різних будівництвах.

• будівлі збірно-розбірного типу використовують для орга­нізації закритого складування матеріалів, розміщення апарату управ­ління будівництвом, підприємств громадського харчування. Пере­ваги збірно-розбірних будівель такі: можливість монтажу будівель будь-якої площі та конфігурації, відносно невелика вартість квад­ратного метра. Недоліки: значні витрати праці та часу на зведення та демонтаж порівняно з контейнерними та пересувними, а також додаткові витрати праці та матеріалів на влаштування фундамент­ів, прокладання систем внутрішнього електрозабезпечення та інші спеціальні роботи.

До збірно-розбірного типу інвентарних будівель належать також каркасно-панельні та панельні збірно-розбірні будівлі.

Каркасно-панельні будівлі використовують частіше для розмі­щення об'єктів виробничого призначення та інколи для побуто­вого призначення. Несучий каркас таких будівель виконують із металу, деревини або залізобетону.

Панельні збірно-розбірні будівлі використовують для розмі­щення побутових, адміністративних приміщень або складів. Вико­нують такі будівлі з дерев'яних щитів.

У деяких випадках доцільним є застосування тимчасових будівель надувного типу. їх умовно можна віднести до збірно-розбірного типу, застосування яких інтенсивно розширюється.

Застосовують такі різновиди надувних будівель: повітро-опорні, пневматичні та комбіновані. Перевагами пневматичних конструкцій є мінімальна маса (до 2-3 кг/м каркасної площі з включенням масивного комплекту споруди), висока транспор­табельність, швидкість і мала трудомісткість виготовлення і мон­тажу, а також відносно менша вартість порівняно з традиційними спорудами. До недоліків цього типу будівель можна віднести високу вартість експлуатації, особливо в зимовий період.

- контейнерні будівлі являють собою конструкцію, яка скла­ дається з одного або кількох блок-контейнерів. Несучий каркас