Глава 11. Календарні (сітьові) графіки зведення окремих об'єктів 313

11.6. Проектування календарного графіка будівництва об'єкта і визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах

У календарному графіку будівництва об'єкта встановлюються послідовність і терміни виконання будівельно-монтажних робіт, потреба в людях, будівельних машинах, конструкціях, матеріалах, устаткуванні. Він розробляється у вигляді таблиці, у лівій частині якої наведені вихідні дані (на підставі вибору методів виконання робіт і будівельних машин), а в правій частині - лінійний графік роботи в масштабі часу (рис. 11.12).

Визначення складу й обсягів робіт, вибір методу їхнього вико­нання й основних будівельних машин, визначення складу робочих бригад, змінності і тривалості будівельно-монтажних робіт, а також послідовності виконання робіт здійснюється так само, як і при побудові комплексного сітьового графіка (див. параграфи 11.3. 11.4).У випадку, якщо запроектована відповідно до календарного плану тривалість будівництва об'єкта виявиться більше за норма­тивну (чи задану директивно), вживаються заходи для її змен­шення, що здійснюється за рахунок скорочення тривалості про­відних процесів (таких, як земляні роботи, монтаж будівельних кон­струкцій, монтаж технологічного устаткування, влаштування підлог, покрівлі, впоряджувальні роботи). Скорочення тривалості робіт може здійснюватися тим самочином,що й у випадку сітьового графіку за часом (див. параграф 11.5).

На основі комплексного сіткового графіка (із використанням таблиці вихідних даних) або календарного графіка складають такі графіки:

• надходження на об'єкт будівельних конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування (табл. 11.9);

• РУХУ робочих кадрів по об'єкту (табл. 11.10);

• руху основних будівельних машин по об'єкту (табл. 11.11).

Глава 11. Календарні (сітьові) графіки зведення окремих об'єктів 315

послідовністю і ступенем сполучення будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт. У цьому випадку економічна ефектив­ність різних варіантів проектних рішень порівнюється із зістав­ленням наведених витрат, при цьому кращому варіанту відповідає мінімум приведених витрат:

С, = Е„К, =min, де С_і -собівартість 1-го варіанта виробництва будівельно-мон­тажних робіт, зокрема, прямі витрати (основна заробітна плата робіт­ників; витрати на матеріали, напівфабрикати, конструкції; витрати на експлуатацію будівельних машин і транспорту) і накладні вит­рати; Е„ - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день; К і - капітальні вкладення в основні виробничі фонди й обігові кошти будівельної організації.

Крім наведених витрат, одним із важливих показників проекту є прийнята тривалість будівництва об'єкта. Скорочення тривалості будівництва дозволяє у низці випадків одержувати додатковий економічний ефект за рахунок таких чинників:

1.При достроковому введенні промислового об'єкта може випускатися додаткова продукція; у цьому випадку розмір економічного ефекту £„визначається за формулою:

£_в=Я_р(Г,-Г₂),грн,

де /7_р -середньорічний прибуток за період дострокового введення

об'єкта; Т_х і Т₂ - тривалість будівництва за порівнюваними варіан­тами.

Якщо дані для розрахунку прибутку відсутні, то розмір еконо­мічного ефекту визначають за формулою:

Е. =Я_НФ(Г,-Г₂), де Е_п - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у галузі, для якої будується об'єкт; Ф - вартість виробничих фондів, достроково введених у дію.

2.Дострокове вивільнення основних виробничих фондів буді­ вельної організації і скорочення обігових коштів, зокрема витрат на незавершене будівництво, дає економічний ефект у розмірі:

Е.=Е_н(К,Т_х-К₂Т₂),грн,