Другий рік навчання

Мета. Продовжувати формувати активне мовлення. Провідним завданням даного етапу є формування різноманітних засобів мовлення у дітей і підго­товка їх до самостійної оповіді. Створювати умови для активного функціону­вання мови дітей, стежити за використанням словникового запасу у спіл­куванні.

Чого навчати? Розвивати навички діалогічного мовлення. Вчити скла­дати речення відповідно до запитання, ситуації, зображеного. Привчати ко­ристуватися-фразами із кількох слів (2, 3, 4), які містять у собі назву предмета, назву дії та ознаки, обставину місця (на стіні, на столі, в коробці, в мішку, в шафі).

Привчати і тренувати дітей звертатися із запитаннями, проханнями, по­відомленнями до дорослих, до однолітків.

Вправляти дітей супроводжувати свої дії відповідними словесними пояс­неннями: «Я мшо руки. Я малюю яблуко».

Вчити давати відповідь на запитання із двох-трьох речень стосовно того самого предмета, за змістом картини, літературного твору.

Розвивати вміння складати коротенькі описи та розповіді, доповнюючи та повторюючи фрази педагога. Складати розповідь за двома-трьома вза­ємопов’язаними малюнками (серією): «Хлопчики пішли до лісу. Вони знайшли їжачка і принесли його додому».

Вчити дітей використовувати займенники у мене, у нього, у нас. Спону­кати до самостійних розповідей дітей про предмети, події, які пов’язані з сильними враженнями, позитивними емоційними переживаннями з допо­могою запитань: «Що тобі купила мама? Що любить твоя киця? Що бачив у селі у бабусі?»

Розглядаючи малюнки в дитячих книжках, відповідати на запитання, розповідати за малюнками на основі прослуханого тексту.

Вимагати від дитини короткого пояснення здійсненої ним практичної дії або щодо побудови іграшки: «Навіщо закачував рукава, коли мив руки? На­віщо потрібно вдягати пальто? Навіщо мама взяла парасольку? Розкажи, що с у машини ? Навіщо спинка у стільця ?»

Сприяти внесенню в розповідь дитини приказок, повторів з тексту казок, сталих виразів (вовчик-братик, лисичка-сестричка, зайчик-побігайчик тощо)

.Збагачувати словниковий запас дітей прикметниками. Спонукати їх до відповідей на запитання: який, яка, яке, які? Сприяти залученню слів-ознак у мовлення. Вчити правильно називати дитинчат свійських тварин, корис­туватися словами із зменшувально-пестливими суфіксами (теля — телят­ко, лоша — лошатко, порося — поросятко).

Назвати людей за фахом: продавець, водій, перукар, повар, медсестра. Роз­вивати уміння розрізняти предмети за характерними ознаками: столова ложка, чайна ложка; виділяти основні частини меблів (будова).

Стимулювати дітей до вживання узагальнюючих слів у власному мовленні: меблі, посуд, взуття, одяг, квіти, дерева. Розвивати уміння групувати предме­ти за характерними ознаками: одяг для хлопчиків, для дівчаток, зимовий, літній.

Спонукати до вживання назв предметів з означеннями: червоне платтяч­ко, біла хустинка, зелене листячко, ясне сонечко, хмарне небо, дощовий день.

На цьому етапі розвитку мовлення ставляться вимоги і до граматичного оформлення висловлювань.

Закріплювати вміння вживати та розуміти слова-назви у різних відмін­ках: стіл, столом, столи. Вправлятися в розрізненні та вживанні слів назв предметів з прийменниками: під стільцем, за шафою, біля дверей, на стіні.

Вчити узгоджувати слова — назви предметів із словами один, одна, одне:, змінювати слова за зразком один — багато (гриб — грибів, яблуко — яблук, кубик — кубиків, лялька — ляльок).

Продовжувати роботу над розвитком умінь слухати і чути звуки навко­лишнього середовища, а також звуки та інтонації мовлення, розрізняти їх, наслідувати та з їх допомогою відтворювати різні настрої. Закріплювати уміння говорити чітко, виразно, чітко вимовляти доступні дітям звуки.

Вчити розрізняти слова, подібні за звучанням: «покажи, де котик, ротик, животик; ніжки, ріжки; бик, бік; мама, рама; сапка, шапка; санки, банки; палиця, полиця?» тощо.

Індивідуально-корекційна робота. Закріплювати навички діалогу, розви­вати вміння складати відповіді-розповіді здвох-трьох речень, відтворюючи в них головний зміст явища чи об’єкта. Здійснювати корекцію недоліків вимови. Вчити будувати висловлювання у відповідних граматичних формах.

Орієнтовний зміст тем занять.

Поповнювати й уточнювати уявлення дітей за темами І року навчання, розширюючи відомості про функціональне призначення предметів, їх ознак та побудови. Вчити описувати іграшки та предмети за запитаннями типу: «Що це? Який? Де живе? Де росте? Що їсть? З чого зроблений? Якого кольору, форми, розміру?»

Тварини. Познайомити з деякими дикими тваринами. Вчити розрізняти дитинчат домашніх тварин, правильно називати їх: собака — цуценятко, кінь — лошатко, свиня — поросятко. Переглядаючи діафільми, розглядаючи картини, знайомити дітей з характерними діями тварин: стрибає, мурчить, хлебче, лиже.

Спостерігати за рослинами на подвір’ї дитячого садка. Розглянути різні види дерев та квітів на клумбах, у парку, лісовій галявині, на лузі. Спосте­рігати за змінами в рості, розпусканням, відмиранням; за зміною кольору листя в різні пори року. Познайомити дітей з тим, як доглядати за кімна-

)

тними рослинами (поливати, витирати листочки, пересаджувати) і росли­нами на території дитячого садка. З’ясувати, що є спільїюго в догляді за ними.

Формувати висловлювання типу: «Це липа (каштан, калина). Каштан високий і гіллястий. Голочки у ялини колючі. На клумбі розцвіли чорно­бривці, мальви, троянди. Квіти треба поливати. Листя пожовкло. Зимою на деревах листя немає. Дерева стоять голі».

Уточнити знання про професійні дії людей близького оточення. Озна­йомити з працею водія, повара, медсестри, двірника. Дати уявлення про працю продавця, перукаря. Вчи ги дітей відтворювати в грі їх трудові дії. Ви­ковувати позитивне і шанобливе ставлення до праці, впізнавати людей певних професій на малюнках.

Ознайомити з деякими відомими дітям видами транспорту (автобус, тролейбус, потяг), встановити спільне й відмінне між ними. Організувати спостереження за діями людей, шо керують машинами. Співвідносити зоб­раження транспортних засобів з такими ж іграшками.

Свята. Залучати дітей до посильної участі у святах, вчити перейматися святковим настроєм: готуватися, чекати, радіти святковому вбранню. За­охочувати розповідати віршики, потішки. Вчити вітати з Новим роком, днем народження, готувати подарунки. Навчати простим колядкам.

Показники засвоєння змісту.

1. Розуміють звернену до них мону, виконують доручення. Знаходять за описом іграшки, впізнають людей за статтю, зображення предметів.

2. Називають предмети оточення, говорять про їх призначення, розріз­няють назви тварин та їх дитинчат, спосіб життя.

3. Уміють запитати, розповісти про те, що відбулося.

4. За запитанням педагога можуть описати предмет: передати зміст про­стого малюнка, ігрового чи побутового сюжету.

5. При нагадуванні: «Що треба сказати?» — вживають слова ввічливості, висловлюють подяку, прощаються, вітаються.