Орієнтування в часі

Визначення частин доби, пори року за описом (загадка, віршик, малюнок). Закріплення назв та їх послідовність.

Четвертий рік навчання

Закріплення, розширення і поглиблення уявлень про рахунок у межах 10-ти, просторові ознаки і співвідношення, орієнтування у часі. Продовжувати тре­нувати дітей оперувати наочними множинами (урівнювати, збільшувати, зменшувати). Знайомити зі складом чисел 2- 5-ти. -

Порівнювати множини, які складаються з однакової кількості елементів, що розташовані на різній відстані один від одного, орієнтуючись при цьому не на розташування, а на їхню кількість.

Пояснювати, чому ці множини рівні (або не рівні). При оперуванні мно­жинами використовувати необхідну термінологію.

Закріплювати протягом року вміння розв’язувати приклади і задачі в межах засвоєного складу числа. Ознайомлення з математичними знаками, записом прикладів і задач, використовуючи картки з вивченими цифрами і знаками +, —, =. Ознайомлення із зворотним рахунком від 5-ти.

І КВАРТАЛ Кількість і рахунок

Перелік предметів у межах 7-ми, підсумовуючи відповідати на запитання «Скільки разом?».

Продовжувати тренувати дітей у визначенні заданої кількості предметів без попереднього перерахунку, по-різному розташованих елементів (у ме­жах 5-ти), а також після перерахунку.

Співвідносити визначену кількість предметів з кількістю пальців на руці (обох руках). Ознайомлення зі складом числа 2(1 + 1)іЗ(І + 1 + 1,І+2,

2. + 1). Розв’язувати задачі на знаходження підсумку і залишку на наоч­ності, демонструвати її на фланелеграфі.

Складати текст задачі на наочній ситуації. Вчити дітей виділяти і розпо­відати умову задачі, формулювати запитання. Відповідати на запитання. Формувати розуміння знаків +, —, =. Ознайомити зі способами розв’язування задач і їх записом, використовуючи картки з цифрами і арифметичними знаками. Розв'язувати приклади на основі засвоєного складу числа

.Розмір

Закріплювати, розширювати уявлення дітей про розмір, його віднос­ність. Порівнювати предмети за розміром, користуючись словами великий, середній, маленький; більше, менше, великі, дрібні; більше, дрібніше-, довгий, ко­роткий, широкий, вузький, довше, коротше, ширше, вужче, товстий, тонкий, товще, тонше, високий, низький, вище, нижче.

Форма

Продовжувати вчити дітей виділяти, підбирати парні фігури і форми, групувати предмети і геометричні форми, співвідносити форми предметів і еталонів. Проводити ігри на запам’ятовування назв об’ємних фігур і гео­метричних форм.

Орієнтування у просторі

Учити відтворювати різні розташування об’ємних і плоских фігур (те са­ме через 10-—15 секунд).

Тренувати дітей у вмінні пересуватись у просторі за усною командою («Іди вперед, назад, праворуч, ліворуч», «Куди він пішов?»).

Визначати напрям руху, а також місцезнаходження об’єкта під час його пересування відносно самої дитини або якогось нерухомого об’єкта).

Орієнтування в часі

Закріплення назви днів тижня, їх послідовність. Переказувати по поряд­ку події, які відбулися напередодні (вчора), відбуваються протягом дня ■^г (сьогодні), розповідати, що буде завтра.

Закріплення знання частин доби, а також основних подій, занять, харак­терних для кожної частини доби.

Продовжувати формувати уявлення про швидкість руху, темп опдесків, ударів у бубон, музичних звуків.

2. КВАРТАЛ Кількість і рахунок

Перелік предметів до 10-ти, одночасно називати, перекладати або торка­тися їх пальцем. Тренувати в рахуванні множин, елементи яких розташова­ні хаотично. Учити підсумовувати, рахувати від заданого до заданого числа.

Ознайомлення зі складом числа 4 (І + 1 + 1 + 1, 3 + 1, 2 + 2, 1 + 3). І Іо- рівиювати число в межах 4, використовуючи порівняння обмежених мно­жин. Вчити пояснювати, чому число 4 більше, ніж І, 2, 3, доводячи це зіставленням множин, використовуючи накладання і прикладання.

Розв’язувати приклади на знаходження суми і залишку (додавання і від­німання) на основі засвоєного складу числа. Розв’язувати нескладні задачі на додавання і віднімання в межах 4-х на наочності й абстрактно. Пораху-

пати на пальцях і рахівному матеріалі хід рішення. Використовувати графіч­ні зображення (малюнки) змісту і розв’язування задач.

Розмір

Продовжувати тренувати дітей у порівнянні предметів за розміром, гру­пувати їх, відволікаючись від кольору, форми, функціонального призна­чення. Ознайомити з поняттям маси предметів. Порівнювати і визначати, який предмет легший, який важчий при істотній різниці в масі (немовби зважуючи на руці, на обох руках).

Порівнювати масу предметів, однакових за розміром, але виготовлених з різних матеріалів (кулька дерев’яна, пластмасова, металева...).

Форма

' Групувати за формою справжні предмети, маючи 2—3 зразки, поясню­ючи принцип групування. Групувати моделі геометричних фігур, зображен­ня предметів за зразком і усною командою.

Роздивлятись сюжетні малюнки для визначення форми зображених об’єктів.

Орієнтування у просторі

Ознайомлення з деякими видами ліній — прямою, ламаною, хвилястою. Вчити зображувати ці лінії за зразком і усною командою (за необхідності виконувати їх спільно). Зображувати за усною командою прості предмети на папері, розташовуючи їх згідно з завданням. Зображувати різні лінії у заданому напрямі («У вас на папері стоїть червона крапка. Поставте на неї олівець і проведіть униз пряму лінію. Тепер від крапки проведіть ламану лінію праворуч»).

Орієнтування в часі

Закріпити уявлення про циклічність пір року, днів тижня, частин доби. Пов’язувати часові уявлення з жиггям у дитячому садку, вдома, у сім’ї...

Продовжувати учити розповідати про враження вчорашнього дня, вико­ристовуючи в мові слова рано, пізно.

Продовжувати формувати уявлення про швидкість і напрям руху.

111. КВАРТАЛ

Кількість і рахунок

Перелік реальних і зображених предметів до 10-ти, розташованих у ряд і хаотично, називання підсумку, зіставлення з пальцями і з іншими предме­тами.

Зворотний рахунок від 5-ти (перераховувати предмети в межах 5-ти, до­даючи і віднімаючи по одному).

Ознайомити зі складом числа 5(1 + 1 + 1 + 1 + 1,2+3, 1 + 4, 3 + 2, 4 + І).

Уміти пояснювати, чому число 5 більше, ніж І, 2, 3, 4, доводячи цс зіставленням множин, використовуючи накладання, прикладання.

Розв’язувати приклади на знаходження суми і залишку (додавання і від­німання) на основі засвоєного складу числа.

Розв'язувати нескладні задачі на додавання і віднімання в межах 5-ти на наочності та абстрактно, моделюючи хід рішення на пальцях і паличках, використовувати графічні зображення (малюнки) змісту і розв'язування задач. Тренувати в складанні задач.

Розмір

Групування предметів 4-х розмірів за зразками, виставлення іграшок за зростом, знаходження місця іграшки в ряду.

Форма

Групування реальних предметів та їх зображень відповідно до геомет­ричної форми. Зіставлення контурних зображень з реальними предметами, з малюнками. Вибір неправильної геометричної форми з 5-ій з періодич­ністю 5-ти — 10-ти сек.

Орієнтування у просторі

Вчити кроками вимірювати відстань до певного предмета, пов'язуючи відстань з кількістю кроків. Учити розуміти, що чим більше кроків, тим далі знаходиться предмет. Вимірювати довжину, ширину, висоту предметів па­личками, олівцями...

Орієнтування в часі

Закріплення понять частин доби, а також основних подій, занять, харак­терних для кожної частини доби, пори року, днів тижня, їх послідовність, ознаки та назви.

Розділ II

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Недорозвиток мовлення є одним із проявів розумової відсталості у дітей. Він зумовлений раннім ураженням центральної нервової системи та специ­фічними особливостями функціонування психічних процесів. Властиві цим дітям пізнавальна пасивність, знижений інтерес до навколишнього, а відтак і недостатній розвиток предметної діяльності негативно позначаються на формуванні потреби у спілкуванні дітей-олігофрснів з дорослими, розвит­кові емоційного ставлення до них. Для цих дітей властиве пасивне, байдуже ставлення до дорослих. Внаслідок цього порушується природний механізм оволодіння дитиною мовою. Адже саме потреба у спілкуванні, зацікавлене емоційне ставлення до дорослого, бажання розуміти й у всьому наслідувати його є важливою психологічною умовою виникнення усного мовлення у дітей.

Мовний дефект розумово відсталих дошкільників виявляється досить ра­но у відсутності або пізній появі у них лепету, перших слів, у нерозвиненості фонематичного сприймання, артикуляційного апарату, у сповільненому ово­лодінні фразовим мовленням. Без своєчасних корекційно-розвивальних за­ходів відставання в розвитку мовлення цих аномальних дітей зростає. На кінець дошкільного віку складання послідовного, пов’язаного єдиною дум­кою висловлювання є для них надмірно важким завданням.

Робота педагогів з розвитку мовлення в дошкільному закладі має на меті сформувати потребу у мовному спілкуванні дітей-олігофрснів та практичне оволодіння ними мовленням як засобом комунікації.

Систему формування мовлення у розумово відсталих дітей в дошкільно­му закладі можна представити в послідовності вирішення пріоритетних завдань відповідно до року навчання.

На першому році навчання головним завданням педагогів є формування мотивів та потреби розумово відсталих дошкільників у спілкуванні з дорос­лими, пробудження .у них мовної ініціативи, накопичення словника, за­кріплення його в активному мовленні дітей, формування у них навичок фразового мовлення.

На другому році навчання педагогічні зусилля мають бути спрямовані па закріплення навичок фразового мовлення та діалогу на фоні збагачення й поповнення словника і практичного оволодіння основними граматичними формами.

Провідними завданнями третього року навчання є закріплення різних форм діалогу та формування висловлювань із кількох взаємопов’язаних фраз.

Четвертий рік навчання передбачає оволодіння навичками активного монологічного мовлення, уміння розповідати про власні враження, почут­тя, переказувати казки, складати описи тощо.

Такий розподіл завдань стосовно років навчання, звичайно, є умовним через постійну актуальність певних завдань, зокрема активізації мовлення, формування потреби у спілкуванні, поповнення словникового запасу, роз­виток фонематичного слуху та слухового сприймання упродовж усього освітньо-виховного процесу дошкільного закладу.

Мовний недорозвиток розумово відсталих дошкільників неоднорідний. Серед них є діти, котрі зовсім Fie володіють мовою, діти з невеликим об’ємом слів та простих фр^із і діти з формально добре розвиненим мовленням.

Індивідуальні відмінності у розвитку мовленнєвих здібностей розумово відсталих дітей зумовлюють різні вимоги педагогів до своїх вихованців.

Суттєве значення у здійсненні корекційно-розвивального процесу мас вивчення та врахування актуального рівня сформованості мовленнєвих умінь кожної дитини. Лише спираючись на реальні досягнення дитини, можна забезпечити її подальший розвиток.

Відповідно до встановлених особливостей мовного дефекту вихованців кожної вікової групи планується система індивідуально-корекційних заходів.

Змістом індивідуально-корекційних занять повинні бути загальні зав­дання розвитку мовлення у дітей певного віку (відповідно до програми) та завдання індивідуального підходу (за даними спеціального обстеження).

Варто зазначити, що комунікативні можливості деяких розумово відста­лих дошкільників певної вікової групи можуть бути нижчими або вищими від тих, на які розрахований зміст програми. Це вимагає планування педа­гогами індивідуальних заходів розвитку та корекції недоліків кожної дити­ни, визначення мовного навантаження та адекватних її можливостям мір допомоги.

У цьому зв’язку показники засвоєння змісту, виділені в кінці кйжного року навчання, є, скоріше, предметом педагогічних домагань, орієнтирами розвитку, а не обов’язковими нормами сформованості мовленнєвих умінь.

За формою заняття з розвитку мовлення мають бути максимально на­ближеними до умов невимушеного мовного спілкування, насиченими ігро­вою, предметною чи розважальною діяльністю, яка б пробуджувала у дітей емоції і нестримне бажання висловитися.

Заняття з розвитку мовлення проводить учитель-дефектолог два рази на тиждень упродовж усіх років навчання.

Завдання розвитку мовленнєвих умінь є актуальним не лише для спе­ціальних занять, а й структурним компонентом інших занять та в різно­манітні моменти повсякденного життя.