Музика Слухання музики

Програма виховання розумово відсталих дошкільнят з розділу «Слухання музики» має конкретні завдання: знайомити дітей з художніми, доступними їхньому сприйманню зразками сучасної, класичної та народної музики; розвивати музичну сприйнятливість дітей, емоційний відгук на музику, сприяти поглибленню переживання образного змісту музики,

У дошкільному віці, закладаючи елементарні основи музичної культури, треба враховувати вкрай обмежені вікові особливості розумово відсталих Дітей. Тобто репертуар, рекомендований для слухання музики в різних вікових групах спеціального дитячого садка, складається із творів, у яких послідовно ускладнюються музичні образи, розширюється коло життєвих явищ, переданих у музиці. В результаті виконання цієї програми у дітей розвивається музична пам’ять, накопичується запас музичних вражень, який дає їм змогу самостійно згадувати улюблений твір. Послідовне виконання вимог з розділу «Слухання музики» зумовлює гармонійний музичний розвиток розумово відсталих дошкільнят.

Співи

Основна вимога цього розділу — навчити дитину виразно, щиро співати зрозумілі, цікаві їй нескладні пісні. Основні завдання в процесі занять такі: формувати у дітей співоче вміння і навички, які сприяють виразному виконанню; розвивати голос і чітку артикуляцію; вчити дітей співати пісні з допомогою вихователя і самостійно в супроводі і без супроводу інструменту на заняггях і поза ними; розвивати музичний слух, чути себе під час співу, помічати і виправляти помилки.

Ллє розумово відсталі діти дошкільного віку з порушенням мови не ви­мовляють багатьох звуків, у них відсутня слухова увага, координація між голосом і слухом. Слід враховувати ці специфічні особливості, починаючи навчання розумово відсталих дошкільнят співу. Підчас розучування пісень слід звертати особливу увагу на ясність і чіткість вимови звуків. Співацькі вправи слід давати із звуками, які поставив логопед.

Від правильного навчання співу на заняттях багато в чому залежить уся наступна співоча діяльність розумово відсталої дитини — в дитячому садку, в сім’ї.

Ритміка

Сформулюємо конкретні завдання виховання та навчання на заняттях ритмікою: навчати дітей узгоджувати рухи з характером музичних образів, вмінню переключатися з одного темпу на інший, римтічпо і виразно руха­тися, гратись у музичні ігри, водити хороводи, виконувати танці; розвивати відчуття ритму: вчити дітей відчувати в музиці ритмічну виразність, відтво­рювати її в рухах.

У процесі занять ритмікою розвивається емоційна чутливість до музики, набувається навичка сприйняття, відтворення музично-ритмічної основи твору.

Слід пам’ятати, що не всі необхідні дитині рухи можуть бути використані їли музично-ритмічного виховання, а лише ті, які вимагають активної координації кистей і пальців рук, плечового поясу, ніг, тулуба.

Вправи на орієнтування у просторі

Ці вправи являють легкі, елементарні завдання, в більшості випадків у вигляді марширування в різних напрямках. Вони передбачені з метою на­вчити дітей орієнтуватись у просторі, дотримуватись указаного вихователем напрямку і темпу рухів, вчити узгоджувати рухи рук з рухами ніг і тулуба, виховувати правильну поставу.

У процесі роботи над рухом бадьорим кроком у дітей виховуються такі корисні навички: ходьба в колоні з правильними інтервалами (на відстані витягнутої руки, не торкаючись того, хто йде попереду), вміння чітко почи­нати рух з початком музичного супроводу, закінчувати його з закінченням маршу, приставляючи ногу до ноги.

Вправи на орієнтування у просторі являють собою визначну складову частину музично-ритмічних занять. Характер їх реалізації значною мірою визначить успішну роботу з розумово відсталими дітьми. Вони повинні бути організуючим початком музично-ритмічних занять.