§20. Питальні займенники (Interrogativpronomen)

До питальних займенників належать: wer (хто), was (що), welcher (який), was für ein (що, за).

Займенники wer, was відмінюються наступним чином:

N.	wer? was? (хто? що?)
G.	wessen? (чий?, -я?, -є?, -ї?)
D.	wem? (кому? чому?)
A.	wen? was? (кого? чого?)

Займенники wer, was не змінюються за родами і числами:

– Wer ist diese Frau? – Das ist meine Nachbarin.	– Хто ця жінка? – Це моя сусідка.
– Wer sind diese Leute? – Das sind unsere Geschäftspartner.	– Хто ці люди? – Це наші ділові партнери.
– Was schreibst du? – Ich schreibe einen Brief.	– Що ти пишеш? – Я пишу листа.

У питанні про професію використовується займенник was:

– Was ist er? – Er ist Lehrer.

– Хто він за професією? – Він вчитель.

Займенник was в питанні до неживих істот іменника з прийменником (в дативі і аккузативі) замінюється прислівником:

Er spricht von seinem Bruder. – Von wem spricht er?	Він говорить про брата. – Про кого він говорить?
Er spricht von seiner Arbeit. – Wovon spricht er?	Він говорить про свою роботу. – Про що він говорить?

Займенник welcher,welche, welches, welche (який) відмінюється як означений артикль і використовується здебільшого, коли мова йде про вибір одного з ряду предметів:

Welche Schuhe gefallen dir besser, die schwarzen oder die braunen?

Які туфлі тобі більше подобаються, чорні чи коричневі?

У займеннику was für ein (was für eine) відмінюється тільки остання частина (ein) як неозначений артикль. У множині використовується форма was für. Цей займенник вживається, коли запитують про властивості або інші ознаки особи чи предмета:

Was für ein Buch ist das? – Das ist ein Kriminalroman.	Що це за книжка? – Це детектив.
Was für Menschen sind deine Nachbarn?	Що за люди твої сусіди?

§21. Займенник „es” (Unpersönliches Pronomen „es“)

Займенник es в німецькій мові багатозначний. Це може бути:

a) особовий займенник середнього роду:

Sie hat ein Kind, es ist noch klein. (das Kind – сер. рід)

У неї є дитина, вона ще маленька.

б) вказівний займенник (= das):

Ich verstehe es nicht.= Ich verstehe das nicht.

Я цього не розумію.

в) безособовий займенник. Безособовий займенник es є формальним підметом в безособових реченнях (тобто в реченнях, в яких виконавець дії не називається і не припускається):

Es ist spät.	Пізно.
Es dunkelt.	Темніє.
Es regnet.	Іде дощ.
Es gibt hier einen Garten.	Тут є сад.

г) вставна частка. У поданому нижче прикладі підметом є слово „Mädchen“, узгоджене з присудком в числі (мн.). Частка es тут не перекладається. Вона використовується лише для того, щоб зайняти перше місце в реченні, в цей час як підмет переміщено ближче до кінця речення, оскільки є новим (тобто тим, про що повідомляється) у реченні. (В українській мові в цьому випадку підмет також ставиться після присудка).

„Es zogen auf sonnigen Wegen drei lachende Mädchen vorbei...” (Volkslied)

„По сонячних дорогах йшли три дівчинки, які сміялися...”