- •Наукові основи землеустрою
- •Тов «цзру»
- •Передмова
- •Розділ 1. Землеустрій як навчальна дисципліна
- •1.1. Виникнення землеустрою (землерозподілу) і перші землевпорядні дії
- •1.2. Землеустрій як самостійна галузь наукового пізнання
- •1.3. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни
- •Склад загальнопрофесійних і спеціальних наукових дисциплін у землеустрої
- •Землеустрій у системі спеціальних землевпорядних дисциплін
- •Розділ 2. Землеустрій у зарубіжних країнах
- •2.1. Земельні реформи в зарубіжних країнах
- •2.2. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах
- •2.3. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
- •2.4. Державні, регіональні та муніципальні програми використання і охорони земель
- •2.5. Межування земель
- •2.6. Землеустрій з удосконалення землеволодінь і землекористувань
- •2.7. Землеустрій на сільськогосподарських землях
- •2.8. Система підготовки спеціалістів із землевпорядкування
- •Розділ 3. Теоретичні основи землеустрою
- •3.1. Мета, характер і зміст землеустрою
- •3.2. Принципи та завдання землеустрою
- •3.3. Основні поняття та визначення системи землеустрою в Україні
- •Класифікація об'єктів землеустрою
- •Етапи рогнозування і планування
- •Передпроектний етап
- •Етап освоєння проектів
- •3.4. Сутність, складові та функції системи землеустрою
- •3.5. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Виконавці землевпорядних робіт
- •Розділ 4. Землеустрій у системі суспільного виробництва
- •4.1. Земельно-територіальний ресурс у системі суспільних інтересів і відносин
- •4.2. Земельна власність
- •Функції права власності
- •Комплекс речових прав на земельні ділянки
- •4.3. Земля як товар у ринковій економіці
- •Специфічні властивості землі як товару
- •Характеристика суті і змісту землеустрою
- •4.5. Землеустрій як складова частина господарського механізму країни
- •Взаємозв'язок функцій управління земельними ресурсами із землевпорядними діями
- •4.6. Землеустрій в умовах ринкової економіки
- •Розділ 5. Властивості землі та природні, екологічні і соціальні умови, які враховуються при землеустрої
- •5.1. Властивості землі, що враховуються при землеустрої
- •5.2. Простір і рельєф
- •5.3. Ґрунтовий і природний рослинний покрив
- •5.4. Кліматичні, гідрогеологічні та гідрографічні умови
- •5.5. Економічні та соціальні умови
- •5.6. Зв'язок землеустрою з перспективами економічного і соціального розвитку
- •Розділ 6. Склад і види землевпорядних робіт
- •6.1. Вивчення стану земель
- •6.2. Планування використання і охорони земель
- •6.3 Землевпорядні роботи на загальнодержавному та регіональному рівнях
- •1. Демілітація державного кордону України.
- •2. Встановлення меж державного кордону України.
- •3. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •4. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень.
- •5. Проекти встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, міст і інших поселень.
- •6. Проекти організації та встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.
- •6.4 Землевпорядні роботи на місцевому рівні
- •3. Проекти створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
- •4. Проекти землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь (внутрішньогосподарський землеустрій).
- •5. Проекти впорядкування території в межах міст та інших поселень.
- •8. Підготовка документів, що посвідчують право власності, або право користування землею.
- •6.5. Територіальний землеустрій
- •6.6. Внутрішньогосподарський землеустрій
- •6.7. Зокремлене землевпорядкування
- •Розділ 7. Землеустрій в період реформування земельних відносин
- •7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
- •7.2. Особливості внутрішньогосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій у містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •7.5. Особливості землеустрою в районах експлуатації сировинних ресурсів
- •7.6. Землеустрій земель природо-заповідного, природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного та іншого охоронного призначення
- •Розділ 8. Землевпорядне проектування та його удосконалення
- •8.1. Поняття та зміст землевпорядного проектування
- •8.2. Принципи землевпорядного проектування
- •8.3. Землевпорядна документація
- •Класифікація основних проектів територіального землеустрою
- •Класифікація основних проектів внутрішньогосподарського землеустрою
- •Класифікація основних проектів внутрішньогосподарського землеустрою
- •8.4. Методи землевпорядного проектування
- •Структурна схема етапів землевпорядного проектування
- •Розділ 9. Управління системою землеустрою
- •9.1. Державне управління землеустроєм
- •9.2. Упорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
- •9.4. Науково-технічний прогрес у землеустрої
- •9.5. Правове забезпечення землеустрою
- •9.6. Державний контроль за проведенням землеустрою і здійсненням землевпорядних заходів
- •9.7. Інформаційний банк даних системи землеустрою
- •9.8. Кадрове забезпечення землеустрою
- •Розділ 10. Оцінка соціально-економічної ефективності землеустрою
- •10.1. Суть, види і принципи оцінки ефективності землеустрою
- •10.2. Методологія побудови системи показників оцінки
- •Взаємозв’язок форм організації території та виробництва на різних рівнях його процесу
- •10.3. Критерії та показники оцінки народногосподарської (суспільної) і комерційної (госпрозрахункової) ефективності землеустрою
- •10.4. Методика визначення народногосподарської та комерційної (госпрозрахункової) ефективності землеустрою
- •Література
2.8. Система підготовки спеціалістів із землевпорядкування
Система підготовки землевпорядників у зарубіжних країнах не є аналогічною українській. Там організація підготовки спеціалістів із землевпорядкування і кадастру прив'язана, в основному, до певних напрямів. Ці напрями мають спеціальності в галузі геодезії, геоматики, сільського і лісового господарства, економіки майнових відносин, архітектури і будівництва (для землевпорядкування міських земель).
У Німеччині, наприклад, фундаментальні наукові дослідження і класичне утворення землемірів зосереджені в університетах, а прикладне професійне землевпорядкування - у вищих спеціальних школах (Fachhochschule) по землевпорядкуванню. Серед вищих навчальних закладів можна відзначити Мюнхенський університет, вищу спеціальну школу у Вюрсбюрзі (Західна Німеччина) і Анхальте (Східна Німеччина).
У Швейцарії і Франції землевпорядні справи пов'язані, в першу чергу, з майновими відносинами, тому землевпорядними центрами є економічні та технічні кафедри університетів (Королівського політехнічного в Стокгольмі, Швеція), Паризького і Дижонского університетів, університету м. Ніцца (Франція) та ін. Екологічна спрямованість землевпорядкування вивчається в сільськогосподарському університеті (м. Упсала, Швеція).
У Швейцарії землевпорядників готують федеральні вищі технічні школи в Цюріху і Лозанні, а в Данії - університет м. Апаборга, у Польщі - Політехнічний університет м. Варшави; університет м. Ольштина (раніше сільськогосподарська академія), сільськогосподарські академії м. Вроцлава і м. Кракова. У цих країнах останнім часом розвивається такий напрямок землевпорядкування, як геоматика, орієнтований на застосування нових інформаційних технологій у сфері землекористування, гeo- і земельно- інформаційних системах (ГІС і ЗІС).
У Чехії та Словаччині землевпорядні кадри готують будівельні факультети політехнічних вузів, кафедри геодезії, землевпорядкування і меліорації Праги, Броно, Братислави. У Болгарії - ви щий університет архітектури і будівництва (м. Софія), в Угорщині - факультет геодезії і землевпорядкування Університету лісового господарства і деревообробної промисловості (м. Секешфехер- вар) і будівельний факультет Політехнічного универстета м. Будапешта.
В цілому, в європейських країнах землевпорядкування є спеціалізацією, яка починається з 4 і 5 курсів геодезичних спеціальностей. Останнім часом вона розвивається і на спеціальностях інформаційного, економічного, сільськогосподарського і природоохоронного профілів.
У Китаї землевпорядна підготовка спеціалістів зосереджена в аграрних університетах міст Пекіна, Уханя, Панкина, у Монголії- Аграрному університеті м. Улан-Батора і сільськогосподарському інституті м. Дархана, у В'єтнамі - у Ханойському сільськогосподарському інституті.
У США і Канаді чистого землевпорядного профілю, в нашому розумінні, немає. Подібне навчання зосереджене в університетах, які мають ґрунтові та географічні факультети і кафедри природоохоронного напрямку, економічні та будівельні підрозділи (планування використання земель, ландшафтна архітектура, економіка нерухомості та прикладна геодезія), а також в аграрних університетах (облаштування сільських земель).
Таким чином, підготовка спеціалістів із цього профілю в зарубіжних країнах розвивається у різних напрямах, забезпечуючи землевпорядникам широту своєї професії.
Контрольні запитання:
-
Охарактеризуйте земельні реформи в зарубіжних країнах.
-
Як формувався землеустрій у зарубіжних країнах?
-
Охарактеризуйте планування використання земель адміністративно-територіальних утворень в зарубіжних країнах.
-
Яка роль держаних, регіональних і муніціпальних програм в організації використання та охорони земель в зарубіжних країнах?
-
Яке поняття вкладається в межування земель в зарубіжних країнах?
-
Охарактеризуйте землеустрій з удосконалення землеволодінь і землекористувань в зарубіжних країнах.
-
Яке поняття вкладається вземлеустрій на сільскогосподарсь- ких землях в зарубіжних країнах?
-
Яка система підготовки спеціалістів з землевпорядкування в зарубіжних країнах?