Розділ 3. Теоретичні основи землеустрою

3.1. Мета, характер і зміст землеустрою

Відповідно до статті 182 Земельного кодексу України метою землеустрою є забезпечення раціонального використання і охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища, поліпшення природних ландшафтів.

У зв’язку з тим, що основа ефективності землеустрою лежить у суспільному виробництві, він повинен бути головним важелем дер­жави н здійсненні земельних перетворень.

Це дозволяє зробити такі висновки:

1. Землеустрій є головним механізмом утворення землеволодінь і землекористувань в усіх галузях народного господарства. Зокрема, без проведення землеустрою, складання проекту, його розгляду, погодження, затвердження, відведення земельних діля­нок в натурі (на місцевості), видача документів, які посвідчують право землеволодіння або землекористування, не можна розпочати виробництва.

2. При землеустрої проходить взаємопристосування виробниц­тва і території, зокрема, здійснюється територіальна організація виробництва, в процесі якої, з врахуванням придатності ґрунтів, місцерозміщення земель, обґрунтовується найкраще і найбільш вигідне використання землі та організовується територія земле­володіння або землекористування. Тому, субстанція ефективності землеустрою лежить в економіці землекористування (виробництві підприємства). Це положення підтверджує також те, що в про­цесі землеустрою вирішуються питання охорони земель та екологізації землекористування. У цьому полягає основний інтерес держави.

3. При землеустрої створюються оптимальні (для даного рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин) організаційно-територіальні умови землеволодіння і землекористування, що важливо на стадії формування ринкової економіки і ринкового приватного землекористування.

4. Землеволодіння і землекористування, як і властиві їм систе­ми організації виробництва і території, функціонують у загальній системі земельно-господарського устрою країни. Між ними є ба­гато економічних, організаційних, технологічних і соціальних взає­мозв'язків. Також, враховуючи госпрозрахунковий (а в умовах ринку - комерційний) характер економічних взаємовідносин у народному господарстві, ефективність землеустрою слід розгля­дати з точки зору всього суспільного виробництва і по відношен­ню до конкретного підприємства (або громадянина).

Отже, землеустрій має народногосподарську і госпрозрахунко­ву (комерційну) ефективність. У першому випадку землеустрій виступає в якості державного важеля регулювання земле­володіння і землекористування при будь-яких змінах земель­них відносин Госпрозрахунковий (комерційний) ефект земле­устрою властивий, в першу чергу, сільськогосподарським підприємствам, які використовують землю як головний засіб ви­робництва.

Із наведених висновків випливає, що під час широкомасштаб­них земельних і економічних перетворень, повсюдної реоргані­зації виробництва і територій, перерозподілу земель першочер­гового значення набуває землеустрій. У процесі землеустрою по­винен забезпечуватись перехід до нового земельного ладу з но­вими формами господарювання, землеволодіння і землекористування, оскільки основним змістом його, відповідно статті 184 Земельного кодексу України, є:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністратив­но-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробка загальнодержавної та регіональних програм вико­ристання і охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-еконо- мічних обґрунтувань використання і охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ) складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних діля­нок;

є) підготовка документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколо- го-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а та­кож розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням і охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання і охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунто­вих, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.