Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи землеустрою_ Третяк.docx
Скачиваний:
162
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
1.51 Mб
Скачать

5.6. Зв'язок землеустрою з перспективами економічного і соціального розвитку

Землевпорядна документація (і в першу чергу схеми і проекти землеустрою) служить для обґрунтування і планування заходів щодо соціального й економічного розвитку територій, здійснюва­них органами місцевого самоврядування й адміністрацією сільськогосподарських підприємств. Разом з тим контрольні цифри по розвитку території закладаються замовниками землевпоряд­ної документації в схеми і проекти землеустрою.

У даний час повноваження органів місцевого самоврядування й місцевих держадміністрацій з питань організації використання і охорони земель істотно розширилися, набули гостроти завдання планування використання земель у районі, економічного і соціаль­ного розвитку територій. До компетенції районних адміністрацій тепер входять практично всі питання використання земель, що тор­каються інтересів сільського населення. До них відносяться:

  1. володіння, використання і розпорядження земельними й іншими природними ресурсами, які знаходяться за межами насе­лених пунктів, контроль за використанням земель у границях ра­йону;

  2. комплексний соціально-економічний розвиток села;

  3. регулювання планування, забудови, благоустрою й озеле­ніння, використання водяних об'єктів, родовищ загальнопоширених корисних копалин, дорожнє будівництво і зміст доріг;

  4. охорона навколишнього середовища й ін.

Для планування заходів у цій сфері місцеві органи влади мо­жуть використовувати матеріали схем землеустрою.

Схема землевпорядження адміністративного району, наприк­лад, використовується для:

  1. планування заходів щодо сільськогосподарського освоєння, трансформації та поліпшення земель;

  2. обґрунтування виділення земель несільськогосподарським користувачам;

  3. організації землеволодінь селянських господарств, коопе­ративів, землекористуванні, орендарів і т.д.;

  4. здійснення протиерозійних і природоохоронних заходів;

  5. узгодження програм розвитку господарств і об'єднань з ура­хуванням якості та місця розташування закріплених за ними зе­мель,

  6. обґрунтування розподілу засобів, що надходять за рахунок земельного податку.

Науково-дослідні установи рекомендують широко використо­вувати принципи науково обґрунтованого планування економіч­ного і соціального розвитку реформованим сільськогосподарсь­ким підприємствам і в даний час. Насамперед, це розробка бізнес- планів підприємств, а також перспективних, планів розвитку ви­робництва і соціального розвитку, виробничо-фінансових і опе­ративних планів господарств і їх виробничих підрозділів.

Бізнес-план сільськогосподарського підприємства (організації) - це інструмент обґрунтування підприємницької, комерційної діяльності, що неможлива без обліку перспектив використання й охорони земельних ресурсів, розвитку господарств, зазначених у проектах землевпорядження.

Перспективні плани повинні складатись на всіх підприємствах (включаючи селянські господарства); вони визначають основні напрямки їх економічного та соціапьного розвитку на той чи інший період і узгоджуються з наявними засобами. Без цього неможли­во раціонально організувати роботу, правильно розподілити ре­сурси, максимально продуктивно використовувати робочий час.

Розвиток сільськогосподарського виробництва, поява нових форм землеволодіння і землекористувань, організації й оплати праці, інтенсифікація нерідко вимагають додаткових заходів по охороні природи, меліорації, захисту ґрунтів від ерозії, перебу­дові території, оскільки рішення, прийняті при раніше проведено­му землеустрої, не завжди відповідають новим напрямкам діяль­ності підприємства.

За останні роки відбулися глибокі зміни в економічних відноси­нах і методах керування народним господарством, у тому чиспі в агропромисловому комппексі. Структура виробництва, обсяги продажу продукції, інші виробничі й економічні показники тепер визначаються підприємствами самостійно, виходячи з попиту споживачіів, необхідності збільшення доходів працівників. прибутку і рентабельності, досягнення повної самооплатності та самофінансування. Тим самим різко підвищується їхня відповідальність за розробку ефективних планів розвитку, в тому числі з використан­ня земельних ресурсів,

При внутрішньогосподарському землеустрої в першу чергу не­обхідно

  1. оцінити біокліматичний потенціал потенціал земель господарства і його забезпеченість виробничими ресурсами; визначити, яку продук­цію та у якому обсязі найбільше вигідно йому виробляти;

  2. скласти реальну виробничу та соціальну програму, яка буде збалансована по ресурсах і забезпечить розширене відтворення, одержання прибутку в необхідних розмірах, неухильне підви­щення родючості ґрунтів і максимальну економічну ефективність виробництва;

  3. раціонально організувати територію господарства з враху­ванням прийнятої виробничої програми.

У процесі землеустрою сільськогосподарських підприємств і селянських господарств матеріали перспективного, поточного й оперативного планування можуть уточнюватися. Це пов'язано з проведенням детальних ґрунтових, ґрунтово-ерозійних, геобота­нічних дорожніх, водогосподарчих обстежень, а при робочому проектуванні - й інших інженерних обстежень і вишукувань. При цьому враховуються особливості кожної земельної ділянки - її конфігурація, площа, віддаленість від господарського центру, тех­нологічні властивості (довжина гону, наявність перешкод, культуротехнічний стан)

Інформація, що міститься в проектах внутрішньогосподарсь­кого землеустрою, може бути використана також для розробки виробничих госпрозрахункових завдань бригадам, орендним ко­лективам. кооперативам. Для цього дані про земельний податок, орендній платі за землю, врожайносі і сільськогосподарських культур, нормах внесення добрив, витрати палива й ін. диференціюють з урахуванням якості закріплених за підрозділом ділянок. Погоджена організація виробництва, праці та використання землі багато в чому визначає ефективність прийнятих землевпорядних рішень.

З погляду теорії землеустрою, виявлення його місця і ролі в суспільстві важливе значення мають визначення ефективності, економічне обґрунтування заходів щодо організації раціонально­го використання землі.

За допомогою землеустрою забезпечується збалансованість, кількісна і якісна пропорційність основних факторів виробництва - землі, праці та капіталу, здійснюється їхня взаємопов'язана організація Корисність тих або інших заходів оцінюється в зв'яз­ку з розвитком суспільного виробництва і використанням природ­них ресурсів, тому розрізняють екологічну, економічну та соціаль­ну ефективність землеустрою.

Екологічна ефективність виражається в поліпшенні стану навколишнього середовища і розширеному відтворенні природ­них ресурсів, що досягається за рахунок меліорації, рекультивації порушених земель, захисту ґрунтів від ерозії, здійснення різних природоохоронних мір і т.д..

Економічна ефективність характеризується збільшенням ви­ходу продукції, зростанням доходів працівників і прибутку підприємств у результаті оптимізації структури виробництва і його територіального розміщення, більш інтенсивного використання земельних ресурсів.

Соціальна ефективність пов'язана, насамперед з розвитком і зміцненням земельних відносин, охороною прав землеволодін­ня і землекористування в інтересах усього суспільства Тим са­мим забезпечуються раціональне використання землі як найважливішого елемента національного багатства, поліпшення соціаль­них умов життя людей.

Контрольні запитання:

        1. Які властивості землі враховуються при землеустрої?

        2. Які характеристики просторових умов і як вони впливають на використання землі?

        3. Охарактеризуйте показники рельєфу та його дію на сільсько­господарське виробництво.

        4. Яке значення має просторовий і природний рослинний по­крив?

        5. Які кліматичні, гідрогеологічні і гідрографічні умови мають найбільше значення для організації соціального використан­ня земель?

        6. Які економічні і соціальні умови враховуються при землеуст­рої?

        7. Охарактеризуйте зв'язок землеустрою з планами економіч­ного і соціального розвитку села.