Землеустрій у системі спеціальних землевпорядних дисциплін

Землевпорядні дисципліни	Предмет навчання	Домінуюча галузь знаннь (навчання)
1	2	3
1. Історія землеуст­рою	Історичні закономірності ви­никнення і розвитку землеустрою	Історія
2. Теоретич­ні основи землеустрою	Структура і об'єкт землеуст­рою, його завдання і прин­ципи, зміст і види земле­впорядних робіт, систему зем­леустрою та управління ним	Теорія
3. Геодезич­ні роботи в землеустро	Методи і способи геодезичних робіт при використанні зем­левпорядних робіт	Техніка
4. Землевпо­рядне проек­тування	Теорія, методи і методика розробки, обґрунтування і здійснення проектів та іншої землевпорядної документації, їх склад і зміст	Методи
5. Землевпо­рядний про­цес	Методи і способи документа­льного ведення землевпо­рядного процесу	Право
6. Економіко-математичні методи і мо­делювання в землеустрої	Способи і прийоми моделю­вання типів і видів землеко­ристування, технологія вико­нання робіт із застосуванням ГІС^1 і комп'ютерних технологій	Технологія
7. Організація землевпорядних робіт	Закономірності організації землевпорядного виробниц­тва, методи і способи пла­нування та організації	Організація
8. Економіка зомлеустрою	Економічні закони, законо­мірності і форми їх прояву при організації використан­ня і охорони землі; методи підвищення ефективності землеустрою та його інвес­тиційна суть	Економіка

Тому дисципліна "Наукові основи землеустрою" вважаєть­ся основною і відноситься до числа теоретичних землевпоряд­них курсів. Як у кожній науковій дисципліні, тут застосовується широкий спектр методів. Зокрема, тут використовуються тра­диційні методи теоретичного пізнання - наукової абстракції, Індукції та дедукції, аналізу і синтезу.

Шляхом абстракції відкриваються і формуються закони, ви- імнчаються механізми їх дії, встановлюються наукові поняття, ка­тегорії, які виражають суть досліджуваних об'єктів.

Індукція являє собою рух думки від конкретного до загального, дедукція - навпаки, перехід від загальних положень до конкретних визначень. Під час практичної діяльності методи індукції та дедукції трансформуються в метод послідовних приближень. Так, наприклад, при обґрунтуванні ефективності проекту внутрішньо­господарського землевпорядкування спочатку оцінюються розмі­щення інженерного облаштування території, а потім - організація угідь і сівозмін, влаштування території сівозмін.

Відповідно методи аналізу і синтезу пов'язані з поділом об'єкту, який вивчається, на складові елементи і сумуванням в єдине ціле.

Більш складний математичний аналіз, як правило, враховує вплив деяких факторів (величин, аргументів) на залежну змінну (функцію, результат). Наприклад, при встановленні розміру зем­леволодіння або землекористування, які виступають у ролі функ­ціонального показника, можна оцінити його залежність від таких факторів, як місце розміщення земель і спеціалізація господар­ства, придатність земель тощо.

При цьому зазвичай використовуються економіко-статистичні методи (кореляційно-регресійного аналізу, виробничих функцій, дисперсійного аналізу тощо).

У зв'язку з тим, що організація внутрішньогосподарської тери­торії є складним процесом, для його вивчення застосовують ме­тод математичного моделювання. Це - один із системних ме­тодів дослідження. Він дає можливість у формалізованому ви­гляді (з допомогоюі рівнянь, нерівностей тощо) виявити законо­мірності організації території, розкрити причини її змін, намітити шляхи її вдосконалення в різних умовах і за рахунок цього підви­щити ефективність використання землі.

Математичне моделювання може бути доповнене іншими економіко-математичними методами (класичний, диференційних розрахунків, математичного програмування тощо).

У дослідженнях із землеустрою широко використовують метод експериментального проектування, коли досягнення науки, прак­тики і передового досвіду апробуються на реальних об'єктах зем­леустрою. На основі одержаних результатів робляться висновки про напрями реорганізації інших об'єктів. Певне значення для землеустрою має монографічний метод, у процесі якого вивча­ються окремі типові або найбільш характерні об'єкти землеуст­рою, явища, процеси тощо, на їх основі робляться наукові вис­новки і пропозиції. При цьому оцінюється, як правило, вплив орга­нізації території на ефективність землекористування або органі­зації виробництва сільськогосподарської продукції, а також най­ефективніші методи, способи, технології, прийоми здійснення зем­левпорядкування.

Виходячи з предмету, який розглядається, у курсі „Наукові ос­нови землеустрою" поставлені завдання:

1. розкрити соціальну, економічну, організаційно-господарську та правову суть землеустрою і його соціально-економічний зміст;

2. вивчити об'єктивні соціальні та економічні закони природи, встановлені форми і закономірності їх прояву щодо організації території та оцінці впливу на землеустрій;

3. розкрити суть землеустрою в зарубіжних країнах;

4. визначити роль особливості в період здійснення земельної реформи, реформування земельних відносин на землях різних категорій та призначення;

5. вивчити теорію землеустрою, склад і види землевпорядних робіт, зміст, принципи та методи землевпорядного проектування;

6. обґрунтувати методи соціальної, економічної та екологічної оцінки ефективності землевпорядних рішень,

7. розкрити систему землеустрою в Україні та управління нею.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте походження поняття "землеустрій".

2. У чому полягали перші землевпорядні дії?

3. Назвіть відомих вчених землевпорядників та їх теорій 4 Яке сучасне визначення землеустрою?

4. Дайте визначення предмету та методів навчальної дисцип­ліни "Наукові основи землеустрою".

5. Назвіть завдання навчальної дисципліни "Наукові основи землеустрою".