- •Наукові основи землеустрою
- •Тов «цзру»
- •Передмова
- •Розділ 1. Землеустрій як навчальна дисципліна
- •1.1. Виникнення землеустрою (землерозподілу) і перші землевпорядні дії
- •1.2. Землеустрій як самостійна галузь наукового пізнання
- •1.3. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни
- •Склад загальнопрофесійних і спеціальних наукових дисциплін у землеустрої
- •Землеустрій у системі спеціальних землевпорядних дисциплін
- •Розділ 2. Землеустрій у зарубіжних країнах
- •2.1. Земельні реформи в зарубіжних країнах
- •2.2. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах
- •2.3. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
- •2.4. Державні, регіональні та муніципальні програми використання і охорони земель
- •2.5. Межування земель
- •2.6. Землеустрій з удосконалення землеволодінь і землекористувань
- •2.7. Землеустрій на сільськогосподарських землях
- •2.8. Система підготовки спеціалістів із землевпорядкування
- •Розділ 3. Теоретичні основи землеустрою
- •3.1. Мета, характер і зміст землеустрою
- •3.2. Принципи та завдання землеустрою
- •3.3. Основні поняття та визначення системи землеустрою в Україні
- •Класифікація об'єктів землеустрою
- •Етапи рогнозування і планування
- •Передпроектний етап
- •Етап освоєння проектів
- •3.4. Сутність, складові та функції системи землеустрою
- •3.5. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Виконавці землевпорядних робіт
- •Розділ 4. Землеустрій у системі суспільного виробництва
- •4.1. Земельно-територіальний ресурс у системі суспільних інтересів і відносин
- •4.2. Земельна власність
- •Функції права власності
- •Комплекс речових прав на земельні ділянки
- •4.3. Земля як товар у ринковій економіці
- •Специфічні властивості землі як товару
- •Характеристика суті і змісту землеустрою
- •4.5. Землеустрій як складова частина господарського механізму країни
- •Взаємозв'язок функцій управління земельними ресурсами із землевпорядними діями
- •4.6. Землеустрій в умовах ринкової економіки
- •Розділ 5. Властивості землі та природні, екологічні і соціальні умови, які враховуються при землеустрої
- •5.1. Властивості землі, що враховуються при землеустрої
- •5.2. Простір і рельєф
- •5.3. Ґрунтовий і природний рослинний покрив
- •5.4. Кліматичні, гідрогеологічні та гідрографічні умови
- •5.5. Економічні та соціальні умови
- •5.6. Зв'язок землеустрою з перспективами економічного і соціального розвитку
- •Розділ 6. Склад і види землевпорядних робіт
- •6.1. Вивчення стану земель
- •6.2. Планування використання і охорони земель
- •6.3 Землевпорядні роботи на загальнодержавному та регіональному рівнях
- •1. Демілітація державного кордону України.
- •2. Встановлення меж державного кордону України.
- •3. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •4. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень.
- •5. Проекти встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, міст і інших поселень.
- •6. Проекти організації та встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.
- •6.4 Землевпорядні роботи на місцевому рівні
- •3. Проекти створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
- •4. Проекти землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь (внутрішньогосподарський землеустрій).
- •5. Проекти впорядкування території в межах міст та інших поселень.
- •8. Підготовка документів, що посвідчують право власності, або право користування землею.
- •6.5. Територіальний землеустрій
- •6.6. Внутрішньогосподарський землеустрій
- •6.7. Зокремлене землевпорядкування
- •Розділ 7. Землеустрій в період реформування земельних відносин
- •7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
- •7.2. Особливості внутрішньогосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій у містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •7.5. Особливості землеустрою в районах експлуатації сировинних ресурсів
- •7.6. Землеустрій земель природо-заповідного, природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного та іншого охоронного призначення
- •Розділ 8. Землевпорядне проектування та його удосконалення
- •8.1. Поняття та зміст землевпорядного проектування
- •8.2. Принципи землевпорядного проектування
- •8.3. Землевпорядна документація
- •Класифікація основних проектів територіального землеустрою
- •Класифікація основних проектів внутрішньогосподарського землеустрою
- •Класифікація основних проектів внутрішньогосподарського землеустрою
- •8.4. Методи землевпорядного проектування
- •Структурна схема етапів землевпорядного проектування
- •Розділ 9. Управління системою землеустрою
- •9.1. Державне управління землеустроєм
- •9.2. Упорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
- •9.4. Науково-технічний прогрес у землеустрої
- •9.5. Правове забезпечення землеустрою
- •9.6. Державний контроль за проведенням землеустрою і здійсненням землевпорядних заходів
- •9.7. Інформаційний банк даних системи землеустрою
- •9.8. Кадрове забезпечення землеустрою
- •Розділ 10. Оцінка соціально-економічної ефективності землеустрою
- •10.1. Суть, види і принципи оцінки ефективності землеустрою
- •10.2. Методологія побудови системи показників оцінки
- •Взаємозв’язок форм організації території та виробництва на різних рівнях його процесу
- •10.3. Критерії та показники оцінки народногосподарської (суспільної) і комерційної (госпрозрахункової) ефективності землеустрою
- •10.4. Методика визначення народногосподарської та комерційної (госпрозрахункової) ефективності землеустрою
- •Література
2.3. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
Роботи з планування використання земель аналогічні схемам землеустрою різного рівня, які розробляються в Україні.
Необхідність розробки планів, які намічають використання земель на перспективу в Західній Європі, визначалася розширенням меж міст і природоохоронними цілями. Саме міста у 80-х роках XX ст. стали впливати на земельну політику держав, тому що землі, які намічені під забудову, є найдорожчими. Плани використання земель одночасно вирішували питання охорони довкілля, перерозподілу земель між міським, сільським та лісовим господарством, промисловими, транспортними та іншими галузями, містобудування і земельно-господарської облаштованості в межах і за межами міських територій.
В основі розробки таких планів було спеціальне законодавство. Наприклад, у Франції в 1996 р. були прийняті "Національні директиви облаштованості території", у Швеції - закон "Планування і будівництва" (1987 р.), у Швейцарії - Федеральний закон "Про регіональне планування" (1979 р.) тощо.
Плани поділяються на генеральні, що складаються, як правило, на регіон з терміном дії 20 - 25 років і місцеві (муніципальні) з терміном дії від 5 до 15 років. Базою будь-якого плану є зонування. Тобто, вся територія, яка землевпорядковується, поділяється на зони: сільськогосподарську, лісову, забудовану, першочергової забудови для індивідуальних і суспільних потреб і т.ін. Після публічного обнародування таких планів, при наявності позитивної суспільної думки, вони затверджуються і є обов'язковими для виконання.
Наприклад, у Франції на територію приморських Альп розроблено три генеральних плани: регіон Ніцци (36 комун), регіон Грас- са, Канн, Актину (25 комун), регіон Монто (13 комун).
У генеральному плані облаштування території регіону Ніцци, складеному в масштабі 1:50 000 виділені зони: міська (ІА ВЕРБ і т. ін.) і природні (NА. N6. NC і т. ін ), а також підзони і сектори (промислові, ділові, торгові, зарезервовані, сільськогосподарські, природоохоронні, які не підлягають забудові тощо). Показано місця Оудівництва автомобільних доріг, аеропорту, інших елементів інфраструктури.
Генеральний план конкретизується в планах впорядкування територій комун ("Plan d'occupation des sols"), які розробляються не термін 5 років у масштабах 1:2 500, 1:5 000 в залежності від площі цих муніципальних утворень. У Франції 15,4 тис. комун із 36 тис. уже мають такі затверджені плани. Об'єктом землеустрою тут виступає територія комуни (від 500 до 2 000 га) з числом жителів від 1 500 до 2 500 чоловік. Плановою основою служить земельно-кадастрова карта.
Намічене в таких планах зонування є обов'язковим. Наприклад, у зоні, наміченій для розширення промислового будівницва, приватні ділянки підлягаются вилученню (викуповуються комуною), а житлові будинки - відселенню. У зонах розширення будівництва спочатку прокладають дороги і всі комунікації.
Зонування визначає і процеси ціноутворення. Наприклад, якщо ділянка сільськогосподарських земель попадає в зону зміни цільового призначення і на ній можливе будівництво, то її ціна зростає в кілька разів.
В останні роки такі плани облаштованості земель складаються не тільки у Західній Європі, але й у інших країнах, наприклад, у Китаї,