Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи землеустрою_ Третяк.docx
Скачиваний:
162
Добавлен:
15.11.2018
Размер:
1.51 Mб
Скачать

10.2. Методологія побудови системи показників оцінки

Для визначення системи показників економічної оцінки ефек­тивності проектів організації території землеволодінь і землекористувань необхідно враховувати:

  • структуру і стадії процесу виробництва, у якому організуєть­ся земля, починаючи від територіальної організації проце­су праці і закінчуючи процесом відтворення суспільно не­обхідного продукту на рівні господарства в цілому;

  • роль землі на різних рівнях (стадіях) процесу виробництва, що може виступати як предмет праці, головного засобу ви­робництва і просторового операційного базису;

  • перелік основних питань, які підлягають обґрунтуванню в різних складових частинах і по елементам проектів земле­впорядкування.

Якщо розчленувати процес виробництва кожного сільськогос­подарського підприємства на стадії (рівні, структурні складові), то він складається з виробництва взагалі, галузей виробництва й окремих виробничих процесів.

Метою виробництва взагалі є виробництво суспільно необхід­ного продукту, обумовленого виробничою програмою господарства і вимогами розширеного відтворення. Тому час виробництва сусп­ільно необхідного продукту узгоджується з часом (періодом) відтво­рення в сільськогосподарському підприємстві і включає в себе всі його стадії (власне виробництво, розподіл, обмін і споживання).

У результаті функціонування галузей виробництва створюєть­ся готовий продукт, а час його виробництва збігається з робочим періодом галузі, що являє собою визначене число пов'язаних між собою робочих днів, необхідних у даній галузі для одержання го­тового продукту.

Виконання окремих виробничих процесів не пов'язане з вироб­ництвом конкретного продукту, а обумовлено особливостями сільського господарства, в якому процес виробництва і процес праці не збігаються. Тому операції посіву, догляду за посівами, збирання врожаю, незважаючи на те, що здійснюється на одній площі і є складовими частинами однієї технології, за часом не збігаються з періодом виробництва зерна, картоплі тощо.

Кожній частині виробництва відповідає і своя форма земель­ного устрою. Виробництву взагалі - земельний масив виробничо­го підрозділу, окремому виробництву або процесу, групі процесів - поле, робоча ділянка (табл. 10.1)[7].

Рівень виробництва визначає відповідну йому інфраструктуру. Разом з тим одні й ті ж самі елементи інфраструктури властиві різним галузям виробництва. Наприклад, в умовах зрошення гос­подарству виділяється вода, для забору і розподілу якої служать водозабірні споруди, загальногосподарські магістральні канали, скидна мережа. Кожній бригаді надається свій забір води, а об­слуговування земельних масивів зрошування здійснюється з гру­пових каналів. Для здійснення поливу в полі використовуються дільничі розподільники, тимчасові зрошувачі, відвідні й поливні борозни. Те ж саме відноситься до дорожньої мережі та інших елементів інфраструктури, які розміщуються при організації те­риторії.

Так, для обслуговування виробництва (відтворення) господар­ства в цілому використовується магістральна дорожня мережа, яка з'єднує центральну садибу сільськогосподарського підприєм­ства з пунктами збуду сільськогосподарської продукції, населе­ними пунктами, виробничими центрами.

Таблиця 10.1.