- •Наукові основи землеустрою
- •Тов «цзру»
- •Передмова
- •Розділ 1. Землеустрій як навчальна дисципліна
- •1.1. Виникнення землеустрою (землерозподілу) і перші землевпорядні дії
- •1.2. Землеустрій як самостійна галузь наукового пізнання
- •1.3. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни
- •Склад загальнопрофесійних і спеціальних наукових дисциплін у землеустрої
- •Землеустрій у системі спеціальних землевпорядних дисциплін
- •Розділ 2. Землеустрій у зарубіжних країнах
- •2.1. Земельні реформи в зарубіжних країнах
- •2.2. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах
- •2.3. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
- •2.4. Державні, регіональні та муніципальні програми використання і охорони земель
- •2.5. Межування земель
- •2.6. Землеустрій з удосконалення землеволодінь і землекористувань
- •2.7. Землеустрій на сільськогосподарських землях
- •2.8. Система підготовки спеціалістів із землевпорядкування
- •Розділ 3. Теоретичні основи землеустрою
- •3.1. Мета, характер і зміст землеустрою
- •3.2. Принципи та завдання землеустрою
- •3.3. Основні поняття та визначення системи землеустрою в Україні
- •Класифікація об'єктів землеустрою
- •Етапи рогнозування і планування
- •Передпроектний етап
- •Етап освоєння проектів
- •3.4. Сутність, складові та функції системи землеустрою
- •3.5. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Виконавці землевпорядних робіт
- •Розділ 4. Землеустрій у системі суспільного виробництва
- •4.1. Земельно-територіальний ресурс у системі суспільних інтересів і відносин
- •4.2. Земельна власність
- •Функції права власності
- •Комплекс речових прав на земельні ділянки
- •4.3. Земля як товар у ринковій економіці
- •Специфічні властивості землі як товару
- •Характеристика суті і змісту землеустрою
- •4.5. Землеустрій як складова частина господарського механізму країни
- •Взаємозв'язок функцій управління земельними ресурсами із землевпорядними діями
- •4.6. Землеустрій в умовах ринкової економіки
- •Розділ 5. Властивості землі та природні, екологічні і соціальні умови, які враховуються при землеустрої
- •5.1. Властивості землі, що враховуються при землеустрої
- •5.2. Простір і рельєф
- •5.3. Ґрунтовий і природний рослинний покрив
- •5.4. Кліматичні, гідрогеологічні та гідрографічні умови
- •5.5. Економічні та соціальні умови
- •5.6. Зв'язок землеустрою з перспективами економічного і соціального розвитку
- •Розділ 6. Склад і види землевпорядних робіт
- •6.1. Вивчення стану земель
- •6.2. Планування використання і охорони земель
- •6.3 Землевпорядні роботи на загальнодержавному та регіональному рівнях
- •1. Демілітація державного кордону України.
- •2. Встановлення меж державного кордону України.
- •3. Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •4. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання і охорони земель адміністративно-територіальних утворень.
- •5. Проекти встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних утворень, міст і інших поселень.
- •6. Проекти організації та встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.
- •6.4 Землевпорядні роботи на місцевому рівні
- •3. Проекти створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
- •4. Проекти землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обґрунтування сівозмін і впорядкування угідь (внутрішньогосподарський землеустрій).
- •5. Проекти впорядкування території в межах міст та інших поселень.
- •8. Підготовка документів, що посвідчують право власності, або право користування землею.
- •6.5. Територіальний землеустрій
- •6.6. Внутрішньогосподарський землеустрій
- •6.7. Зокремлене землевпорядкування
- •Розділ 7. Землеустрій в період реформування земельних відносин
- •7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
- •7.2. Особливості внутрішньогосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій у містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •7.5. Особливості землеустрою в районах експлуатації сировинних ресурсів
- •7.6. Землеустрій земель природо-заповідного, природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного та іншого охоронного призначення
- •Розділ 8. Землевпорядне проектування та його удосконалення
- •8.1. Поняття та зміст землевпорядного проектування
- •8.2. Принципи землевпорядного проектування
- •8.3. Землевпорядна документація
- •Класифікація основних проектів територіального землеустрою
- •Класифікація основних проектів внутрішньогосподарського землеустрою
- •Класифікація основних проектів внутрішньогосподарського землеустрою
- •8.4. Методи землевпорядного проектування
- •Структурна схема етапів землевпорядного проектування
- •Розділ 9. Управління системою землеустрою
- •9.1. Державне управління землеустроєм
- •9.2. Упорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
- •9.4. Науково-технічний прогрес у землеустрої
- •9.5. Правове забезпечення землеустрою
- •9.6. Державний контроль за проведенням землеустрою і здійсненням землевпорядних заходів
- •9.7. Інформаційний банк даних системи землеустрою
- •9.8. Кадрове забезпечення землеустрою
- •Розділ 10. Оцінка соціально-економічної ефективності землеустрою
- •10.1. Суть, види і принципи оцінки ефективності землеустрою
- •10.2. Методологія побудови системи показників оцінки
- •Взаємозв’язок форм організації території та виробництва на різних рівнях його процесу
- •10.3. Критерії та показники оцінки народногосподарської (суспільної) і комерційної (госпрозрахункової) ефективності землеустрою
- •10.4. Методика визначення народногосподарської та комерційної (госпрозрахункової) ефективності землеустрою
- •Література
10.2. Методологія побудови системи показників оцінки
Для визначення системи показників економічної оцінки ефективності проектів організації території землеволодінь і землекористувань необхідно враховувати:
-
структуру і стадії процесу виробництва, у якому організується земля, починаючи від територіальної організації процесу праці і закінчуючи процесом відтворення суспільно необхідного продукту на рівні господарства в цілому;
-
роль землі на різних рівнях (стадіях) процесу виробництва, що може виступати як предмет праці, головного засобу виробництва і просторового операційного базису;
-
перелік основних питань, які підлягають обґрунтуванню в різних складових частинах і по елементам проектів землевпорядкування.
Якщо розчленувати процес виробництва кожного сільськогосподарського підприємства на стадії (рівні, структурні складові), то він складається з виробництва взагалі, галузей виробництва й окремих виробничих процесів.
Метою виробництва взагалі є виробництво суспільно необхідного продукту, обумовленого виробничою програмою господарства і вимогами розширеного відтворення. Тому час виробництва суспільно необхідного продукту узгоджується з часом (періодом) відтворення в сільськогосподарському підприємстві і включає в себе всі його стадії (власне виробництво, розподіл, обмін і споживання).
У результаті функціонування галузей виробництва створюється готовий продукт, а час його виробництва збігається з робочим періодом галузі, що являє собою визначене число пов'язаних між собою робочих днів, необхідних у даній галузі для одержання готового продукту.
Виконання окремих виробничих процесів не пов'язане з виробництвом конкретного продукту, а обумовлено особливостями сільського господарства, в якому процес виробництва і процес праці не збігаються. Тому операції посіву, догляду за посівами, збирання врожаю, незважаючи на те, що здійснюється на одній площі і є складовими частинами однієї технології, за часом не збігаються з періодом виробництва зерна, картоплі тощо.
Кожній частині виробництва відповідає і своя форма земельного устрою. Виробництву взагалі - земельний масив виробничого підрозділу, окремому виробництву або процесу, групі процесів - поле, робоча ділянка (табл. 10.1)[7].
Рівень виробництва визначає відповідну йому інфраструктуру. Разом з тим одні й ті ж самі елементи інфраструктури властиві різним галузям виробництва. Наприклад, в умовах зрошення господарству виділяється вода, для забору і розподілу якої служать водозабірні споруди, загальногосподарські магістральні канали, скидна мережа. Кожній бригаді надається свій забір води, а обслуговування земельних масивів зрошування здійснюється з групових каналів. Для здійснення поливу в полі використовуються дільничі розподільники, тимчасові зрошувачі, відвідні й поливні борозни. Те ж саме відноситься до дорожньої мережі та інших елементів інфраструктури, які розміщуються при організації території.
Так, для обслуговування виробництва (відтворення) господарства в цілому використовується магістральна дорожня мережа, яка з'єднує центральну садибу сільськогосподарського підприємства з пунктами збуду сільськогосподарської продукції, населеними пунктами, виробничими центрами.
Таблиця 10.1.