1.3. Предмет, метод і завдання навчальної дисципліни

Таким чином, у процесі суспільного розвитку землеустрій набув характеру багатогранної діяльності, яка охоплює земельну політику, організацію раціонального використання і охорони землі, управління земельними ресурсами, в т. ч. регулювання земель­них відносин; яка проводиться в поєднанні з питаннями розселення і переселення людей, здійсненням меліоративних, культуротехнічних і протиерозійних заходів, обліком і реєстрацією зе­мельних ділянок, оцінкою землі, геодезичними і картографічними роботами. Отже, землеустрій - це складна система практич­них і теоретичних знань.

Тому його необхідно вивчати як комплекс наукових дтециплін, про що вказували багато вчених ще у період зародження земле­впорядної науки (кінець XIX - початок XX ст ).

Із теоретичної точки зору перелік дисциплін, які формують землевпорядну науку, не змінюється. Вдосконалюється і розвивається такий їх зміст, який визначається науково-технічним прогресом у галузі і завданнями держави щодо регулювання землеволодіння і землекористування. Класифікацію спеціальних землевпорядних наукових дисциплін, які мають свій предмет дослідження і сферу практичної діяльності, можна вивести з таких міркувань:

• землеустрій є наукою і повинен мати теорію, методологію, методику, історію:

• землеустрій - це сфера практичної діяльності, яка має тех­нічну, технологічну, організаційну, методичну, економічну, правову сторони.

Враховуючи встановлене нами раніше [18] відношення до об'єктів землеустрою, землевпорядні наукові дисципліни та їх предмети згруповані в систему (рис. 1.2, 1.3).

Поява нових технологій, вивчення земельних ресурсів, авто­матизоване проектування, впровадження нових освітніх стан­дартів вимагають удосконалення класифікації наукових дисциплін, які входять до складу землевпорядної науки.

Існують дві групи наукових дисциплін.

1. Загальноосвітні дисципліни - не входять до землевпоряд­ної науки, але без них неможливий розвиток землеустрою. Вони дозволяють правильно і науково обґрунтовано здійснювати зем­левпорядні дії в різних галузях народного господарства, у всіх сферах управління земельними ресурсами з використанням різних засобів і методів.

2. Спеціальні наукові дисципліни - вивчають мету і завдан­ня землеустрою та основи професійної діяльності фахівця-зем- левпорядника.

Загальноосвітні дисципліни поділяються на три підгрупи:

1. галузеві;

2. науки про землю (які традиційно вивчаються землевпоряд­никами);

3. прикладні [19].

Рис. 1.2. Система спеціальхи землевпорядних дисциплін у землевпорядній науці

Рис. 1.3. Предмети досліджень у сфері спеціальних дисциплін

Склад загальноосвітніх і спеціальних наукових дисциплін в зем­левпорядній науці приведений в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Склад загальнопрофесійних і спеціальних наукових дисциплін у землеустрої

Група	Назва дисципліни	Основні предмети
1	2	3
І	1.1. Загальноосвітні:	Економіка Екологія Основні технології виробництва (землеробство і рослинництво, луківництво, тваринництво, механізація, переробка продукції) Організація виробництва
	1.2. Науки про землю	Геодезія Геологія Ґрунтознавство Меліорація Агролісомеліорація Геоінформатика Картографія Фотограмометрія і дешифрування знімків
	1.3. Прикладні	Земельне, цивільне, екологічне і господарське право Земельний кадастр Земельно-інформаційні системи Моніторинг земель Оцінка землі та майна Прогнозування, планування використання та охорони земель Охорона земель Планування сільських населених пунктів Основи лісовпорядування та садово-парового господарства Інженерне облаштування території Управління земельними ресурсами
ІІ	Спеціальні наукові	Історія землеустрою Теоретичні основи землеустрою Землевпорядне проектування Геодезичні роботи при землеустрої Економіко-математичні методи і моделювання в землеустрої Землевпорядний процес (як частина земельного права) Економіка землеустрою Організація землевпорядних робіт Менеджмент і маркетинг у землеустрої Методика наукових досліджень у землеустрої

Головне місце в системі спеціальних наукових дисциплін, які вивчають землеустрій, займають теоретичні основи землеустрою, землевпорядне проектування, економіка землеустрою та земле­впорядний процес (як частина земельного права). У процесі вив­чення цих дисциплін, на основі аналізу закономірностей функціо­нування землеустрою, організації території, прояву економічних законів, принципів і методів територіальної організації виробниц­тва та його розміщення пізнаються способи та методи складання проектів землеустрою, напрями організації раціонального вико­ристання і охорони земель, створення екологічно стійких ланд­шафтів, регулювання земельних відносин (табл. 1.2).

Таблиця 1.2