Класифікація об'єктів землеустрою

Класифі­каційна ознака	Значення ознаки	Об'єкт землеустрою
1	2	3
1. Рівень адміні стративно-територіального і господарського поділу	Країна в цілому	Земельний фонд (територія) країни
	Автономна республіка Крим і області	Земельний фонд (територія) АРК, області
	Райони, ради населених пунктів або господарське утворення	Земельний фонд (територія) адміністративно- територіального утворення, територія групи землеволодінь взаємопов'язаних підприємств
	Землеволо­діння (землекористування)	Територія землеволодінь (землекористувань) сільськогоспо- дарського або несільськогосподарського призначення
2. Види земле­устрою	Територіальний (міжгосподарсь­кий)	Територія множини землеволо­дінь (землекористувань) сільсь­ко- і несільськогосподарського призначення, сукупності земе­льних ділянок або їх частин. Територіальна зона несільсько­господарського підприємства
	Внутрішньо­господарський	Територія або угіддя конкретних землеволодінь та землекорис­тувань
	Зокремлене землевпорядкування	Земельна ділянка як частина землеволодіння або землеко­ристування
3. На­правле­ність органі­зації терито­рії	Природо охорон­на	Ландшафт, урочище, підурочище, фація
	Економічна	Землеволодіння (землекорис­тування)
	Соціальна	Землеволодіння (землекорис­тування)
	Технічна	Земельна ділянка
	Організаційно- господарська	Господарство (селянське, фер­мерське, сільськогосподарське підприємство)
	Внутрішньо­господарське формування виробничих підрозділів	Земельний масив (ділянка)

Така класифікація дозволяє пояснити структуру системи землеустрою, види землевпорядних робіт, обґрунтувати стадії землевпорядного процесу, визначити склад землевпорядної документації.

Суб'єктами землеустрою (землевпорядного процесу та діяль­ності) є:

1. Верховна Рада України в частині прийняття законів у сфері землеустрою, визначення засад державної політики в галузі ви­користання і охорони земель, затвердження загальнодержавних програм щодо використання і охорони земель, встановлення і зміни меж районів і міст, погодження питань, пов'язаних з вилу­ченням (викупом) особливо цінних земель.

2. Кабінет Міністрів України в частині розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом; реалі­зації державної політики у галузі використання і охорони земель; викупу земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, ви­значеному цим Кодексом; координації проведення земельної ре­форми, розроблення і забезпечення виконання загальнодержав­них програм використання і охорони земель.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим в частині роз­порядження землями, що знаходяться у спільній власності те­риторіальних громад; забезпечення реалізації державної політи­ки в галузі використання і охорони земель; погодження загально­державних програм у галузі використання і охорони земель, участі у їх реалізації у межах території Автономної Республіки Крим; зат­вердження та участі у реалізації республіканських програм вико­ристання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земель­них ділянок із земель державної власності, що проводяться орга­нами виконавчої влади; внесення до Верховної Ради України про­позицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встанов­лення і зміни меж сіл, селищ.

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим в частині розпо­рядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участі у розробленні та забезпеченні виконання загаль­нодержавних і республіканських програм з питань використання і охорони земель; підготовки висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викупу земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим кодексом.

5. Центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів участині розробки та реалізації загальнодер­жавних і репональних програм використання і охорони земель, участі у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів; здійснення державної екологіч­ної експертизи землекористування; внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціональ­ного використання земель; здійснення міжнародного співробіт­ництва з питань охорони земель.

6. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин в частині внесення пропо­зицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координації робіт з прове­дення земельної реформи; участі у розробленні та реалізації за­гальнодержавних, регіональних програм використання і охорони земель; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів; розроблення економічного і правового механізму регу­лювання земельних відносин; участі у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель.

7. Обласні ради в частині розпорядження землями, які знахо­дяться у спільній власності територіальних громад; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних діля­нок із земель державної власності, що проводяться органами ви­конавчої влади; забезпечення реалізації державної політики в га­лузі використання і охорони земель; погодження загальнодержавних програм використання і охорони земель, участі в їхній реалізації на відповідній території; затвердження та участі у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родю­чості ґрунтів, охорони земель; внесення до Верховної Ради Ук­раїни пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення і зміни меж сіл, селищ.

8. Київська і Севастопольська міські ради в частині розпоряд­ження землями територіальної громади міста; передачі земель­них ділянок комунальної власності у власність громадян та юри­дичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних діля­нок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель кому­нальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; вику­пу земельних ділянок для суспільних потреб міста; припинення права користування земельними ділянками у випадках, передба­чених цим Кодексом; підготовки висновків щодо вилучення (вику­пу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів у містах; організації землеустрою; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення ви­користання земельної ділянки громадянами та юридичними осо­бами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст.

9. Місцеві державні адміністрації в частині розпорядження зем­лями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участі у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержав­них і регіональних (республіканських) програм з питань викорис­тання і охорони земель; підготовки висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; підготовки висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст.

10. Обласні та районні (міські) управління (відділи) земельних ресурсів Держкомзему України в частині державної експертизи програм і проектів землеустрою.

11. Міські управління (відділи) земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування, землевпорядники сільських і селищ­них Рад в частині організації землеустрою.

12. Інститут землеустрою УААН та його філіали в частині нау­ково-методичного забезпечення організації та здійснення земле­устрою.

13. Районні ради в частині розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад; підготов­ки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних діля­нок із земель державної власності, що проводяться органами ви­конавчої влади; забезпечення реалізації державної політики в га­лузі охорони та використання земель; організації землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл.

14. Сільські, селищні, міські ради в частині розпорядження зем­лями територіальних громад; передача земельних ділянок кому­нальної власності у власність громадян і юридичних осіб відпо­відно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користу­вання із земель комунальної власності відповідно до цього Ко­дексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної влас­ності в порядку, передбаченому в цим Кодексом; викупу земель­них ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою; обмеження, тим­часової заборони (зупинення) використання земель громадяна­ми і юридичними особами у разі порушення ними вимог земель­ного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів.

15. Комунальні та приватні землевпорядні організації, підприємці-землевпорядники в частині здійснення землеустрою.

16. Громадяни та юридичні особи України, іноземні громадяни та особи без громадянства, іноземні юридичні особи як земле­власники та землекористувачі, в т. ч. орендарі в частині замов­лення, погодження та, в окремих випадках, затвердження про­ектів землеустрою.

Складова частина системи землеустрою, власне землеустрій, включає підсистеми землевпорядної діяльності та землевпоряд­ного процесу.

Землевпорядна діяльність - науково-методична, технічна, технологічна, виробнича й управлінська діяльність органів вико­навчої влади та місцевого самоврядування, системи Інституту землеустрою УААН та його філіалів, громадян і юридичних осіб, яка здійснюється у сфері землеустрою.

Вона спрямована на проведення землеустрою, являє собою землевпорядний процес.

Землевпорядний процес - встановлений державою загаль­ний порядок виконання окремих землевпорядних дій. Він складається з таких взаємопов'язаних і послідовних стадій:

а) порушення клопотання про проведення землевпорядної дії;

б) підготовчі роботи до складання проекту землеустрою;

в) складання проекту землеустрою та погодження;

г) розгляд проектної документації;

ґ) землевпорядна експертиза;

д) затвердження проекту;

е) перенесення проекту в натуру (на місцевість);

є) оформлення та видача землевпорядних матеріалів і документів;

ж) надання допомоги в порядку авторського нагляду за реалізацією проекту землеустрою власникам землі та землекористу­вачам (землевпорядне обслуговування).

Землевпорядний процес визначає правові форми проведення землеустрою через систему землевпорядних дій: соціально-еко­номічних, технічних, юридичних, організаційних та довідко-інформаційних (рис.3.2).

Разом з тим, землевпорядні дії на різних етапах землевпоряд­ного процесу мають різну питому вагу (рис.3.3). Так, якщо соціально-економічні дії переважають на етапі прогнозування і пла­нування використання і охорони земельних ресурсів, то юридичні і технічні дії переважають на етапі проектування. Стадії земле­впорядного процесу можуть змінюватися в залежності від видів землеустрою. Види землеустрою в залежності від його завдань і змісту розділяють: територіальний, внутрішньогосподарський і зо- кремлений.

Територіальний землеустрій − це система соціально-еконо­мічних, організаційно-правових і технічних заходів, спрямованих на створення територіальних умов для функціонування всіх галу­зей економіки, формування і вдосконалення раціональної систе­ми стійкого землекористування сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, точність і безперечність встановлення в натурі (на місцевості) меж землеволодінь, зем- лекористувань, адміністративно-територіальних утворень, спеці­альних земельних фондів, земель права державної та комуналь­ної власності, територій з особливими режимами використання й обмежених правами інших осіб.

Структурну схему системи землеустрою можна відобразити таким чином (рис. 3.4).

У межах ієрархічної структури організація та планування зем­леустрою здійснюється, виходячи з функцій, які він виконує на тому чи іншому рівні управління земельними ресурсами. Проведення землеустрою на загальнодержавному та регіональ­ному рівнях включає:

• делімітацію державного кордону України;

• встановлення меж державного кордону України;

• розробку загальнодержавних і регіональних програм вико­ристання і охорони земель;

• розробку схем землеустрою і техніко-економічних обґрун­тувань використання і охорони земель адміністративно-те­риторіальних утворень;

• розробку проектів встановлення і зміни меж адміністратив­но-територіальних утворень, міст та інших поселень;

• організацію проектів організації та встановлення меж тери­торій з особливим природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.

1. Соціально-економічні

1.1. Утворення нової земельної власності

1.2. Передача прав земельної власності

1.3. Поділ (врегулювання) земельної власномті

1.4. Збільшення земельної власності

1.5. Охорона земель

1.6. Упорядкування земельної власності з ліквідацією недоліків

1.7. Утворення землекористування

1.8. Упорядкування землекористування з організацією використання та охорони земель

1.9. Передачаземель в оренду

2. Технічні

2.1. Визначення та встановлення меж (демаркація)

2.2. Відмежування земель (делімітація)

2.3. Комасація (зведення земель у великі масиви при ліквідації парцелярного землеволодіння)

2.4. Консолідація (об’єднання, укрупнення земельних ділянок)

2.5. Проведення картографічних та вишукувальних робіт, оновлення планово-картографічного матеріалу

2.6. Оцінка земель, формування фондів земель спеціального призначення

2.7. Відведення земельних ділянок в натурі

3. Юридичні

3.1. Зміна цільвого призначення земель

3.2. Надання (продаж) земельних ділянок

3.3. Вилучення, викуп земельних ділянок

3.4. Встановлення земельних сервітутів і обмежень щодо використання земель

4. Організаційні (адміністративно-правові) і довідково-інформаційні

4.1. Видача документів, що засвідчують право землеволодіння (землекористування)

4.2. Підготовка інформації про кількість, якість і місце розташування земель

Рис. 3.2. Система землевпорядних дій