3.3. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Основне протиріччя товарного виробництва

Вище, ми уже відзначали, що товари являють собою продукти людської праці. Але, якщо товар має двоїсту природу, то і праця товаровиробника за своїм характером двоїста.

Різнорідність товарів як споживчих вартостей обумовлена тим, що різна праця, витрачена на їхнє виробництво. По-перше, різні знаряддя праці, по-друге, предмети праці, по-третє, різний характер трудових операцій. У результаті і продукти праці мають різну споживну вартість. Праця, результатом якої є споживна вартість, називається конкретною працею. Вона має місце у всякому людському суспільстві. Праця як творець споживних вартостей, як корисна праця, є незалежна від усяких суспільних форм умова існування людей, вічна, природна необхідність: без неї не був би можливий обмін речовин між людиною і природою, тобто не було б можливе саме людське життя.

Але якщо ми абстрагуємось від корисної форми праці, то праця стане перед нами як витрата робочої сили у фізіологічному розумінні слова, тобто як людська праця взагалі, як витрата енергії м'язів, нервів, мозку тощо. Таким чином, тим загальним, що є в товарах, є витрата людської праці взагалі, праця абстрактна.

Однак поняття абстрактної праці як економічної категорії не вичерпується працею взагалі. Так, наприклад, праця кріпака, безсумнівно, являючи собою витрату енергії у фізіологічному значенні, не була абстрактною працею, що створює вартість. Праця взагалі, у значенні витрати людської робочої сили, мала місце за будь-яких історичних умов. Але лише в умовах товарного виробництва і товарного обміну вона виступає як економічна категорія абстрактної праці. Справа в тім, що в умовах натурального господарства, коли продукти праці споживалися всередині того господарства, де вони були вироблені, праця виступала у безпосередньо суспільній формі, мала безпосередньо суспільний характер. Такий характер носила і праця кріпака, що працював на поміщика. Виробник-кріпак знав, хто буде споживати його продукти. Праця селянина із самого початку мала своє суспільно цільове призначення: частина її належала поміщикові. Таким чином, праця кріпака вже у своїй конкретній формі виступає як праця суспільна. Відносини між селянином і поміщиком були із самого початку ясними і прозорими.

Зовсім по-іншому ці відносини здійснюються у товарному виробництві. Умовою його виникнення, є суспільний поділ праці, якому властива спеціалізація, закріплена станом економічної відокремленості. Через це праця всякого виробника потенційно має суспільний характер, але, хоча виробники працюють один на одного, вони в той же час відносно відокремлені один від одного. Економічна відокремленість виробників додає праці приватний характер. Основне протиріччя товарного виробництва і визначається як протиріччя між приватною і суспільною працею. Воно означає, що праця товаровиробника, хоча і носить суспільний характер, але останній безпосередньо в процесі виробництва не виявляється. У самому процесі виробництва праця товаровиробника виступає безпосередньо як приватна.

Як же виявляється суспільний характер праці? Суспільний характер праці виявляється на ринку, у процесі обміну. Тільки через прирівнювання продуктів праці виявляється те загальне, що втілено в різних товарах. Тільки за допомогою ринку виявляється, що праця товаровиробника – це не тільки корисна конкретна праця даного виробника, не тільки його приватна праця, але і те, що це суспільна праця, людська праця взагалі, абстрактна праця.

Таким чином, абстрактна праця, по-перше, є витрата праці взагалі; по-друге, специфічно-історична форма прояву суспільної праці, властива товарному виробництву. Далі ми побачимо, що це ще не повна характеристика абстрактної праці. Тільки у формі абстрактної праці праця товаровиробника виступає як праця суспільна, тобто стає часткою сукупної суспільної праці, необхідної для задоволення суспільної потреби. Економічна категорія абстрактної праці є категорією історичною, що виражає виробничі відносини товарного виробництва.

Виходячи із даної характеристики абстрактної праці, ми можемо повною мірою розкрити і зміст категорії вартості. Тепер вона виступає як результат витрати праці у певних суспільних умовах. Отже, абстрактна праця і вартість як результат абстрактної праці характеризують відносини, що існують між товаровиробниками в умовах товарного виробництва. Абстрактна праця і вартість є способом, за допомогою якого встановлюється зв'язок між різними виробниками, способом вираження суспільної праці. От чому вартість товару – це не річ, а суспільне виробниче відношення товарного виробництва, прикрите речовою оболонкою.

Отже, ми встановили, що товари виступають як споживні вартості і як вартості. За цим ховається двоїстий характер втіленої в них праці. Праця товаровиробника виступає як праця конкретна і як праця абстрактна.

Цей двоїстий характер праці є результатом протиріччя між приватною і суспільною працею. Все це дозволило визначити вартість як суспільні відносини між товаровиробниками.