6.3. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу, тенденції їх динаміки

Індивідуальні капітали, інвестовані в певну галузь виробництва, відрізняються своєю будовою. Будову капіталу можна розглядати з двох точок зору: натурально-речової і вартісної. Капітал, який функціонує в процесі виробництва по натурально-речовій формі поділяється на засоби виробництва і робочу силу. Відношення між масою застосовуваних засобів виробництва і кількістю праці, необхідної для їх застосування, називається технічною будовою капіталу. Наприклад, для того, щоб 100 верстатів безперервно функціонували, необхідно найняти 120 робітників. Чому 120, а не 100? Тому, що хтось із робітників захворів, або має піти у відпустку, крім того – потрібні допоміжні робітники: прибиральники, ремонтники тощо.

Технічна будова капіталу показує ступінь технічної озброєності праці. Сама техніка, її рівень визначають, яка кількість робітників необхідна для її обслуговування. Прагнення до збільшення додаткової вартості спонукає виробників застосовувати більш досконалу техніку, шукати найсучасніші засоби виробництва.

З боку вартості капітал поділяється на вартість засобів виробництва (постійний капітал) і вартість робочої сили (змінний капітал). Відношення, в якому капітал розпадається на постійний капітал і змінний капітал називається вартісною будовою капіталу. Її можна виразити як C:V. Між технічною будовою капіталу і вартісною будовою капіталу існує певна залежність.

У сучасних умовах технології стають все більш складними; на заміну простим, ручним знаряддям праці прийшла система машин. Це означає, що на кожного робітника приходиться все більша кількість знарядь праці. Користуючись більш досконалими знаряддями праці, робітники переробляють все більшу кількість сировини і виробляють більшу кількість товарів.

Відбувається зростання технічної будови капіталу, внаслідок чого в авансованому капіталі зростає частка постійного капіталу, а частка змінного – відносно зменшується.

Вартісна будова капіталу, яка визначається технічною будовою капіталу і відбиває зміни в технічній будові, називається органічною будовою капіталу.

– органічна будова капіталу.

Якщо зміни у вартісній будові викликані змінами в технічній будові, відбуваються зміни в органічній будові капіталу. Зростання органічної будови відбиває той факт, що в авансованому капіталі зростає частка постійного капіталу і відносно зменшується частка змінного капіталу, це означає, що більш досконала техніка потребує менше робочої сили.

Зростання органічної будови капіталу – об’єктивний закон товарного виробництва.

Технічна будова капіталу залежить від розвитку техніки, технології виробництва, рівня продуктивності праці, особливостей тієї чи іншої галузі виробництва.

Якщо нагромадження відбувається при незмінній технічній будові капіталу, тобто, якщо потрібна таж сама маса робочої сили для того, щоб функціонувала певна маса засобів виробництва, то попит на працю зростає пропорційно зростанню капіталу.

З розвитком науково-технічного прогресу технічна будова капіталу зазнає змін. Унаслідок збільшення рівня продуктивності суспільної праці зростає маса засобів виробництва у порівнянні з масою робочої сили, яка приводить їх у рух, що свідчить про зростання технічної будови капіталу.

Як правило, зміна технічної будови капіталу, відбивається на зміні вартісної будови капіталу. Вона проявляється у зростаючому збільшенні постійної частини капіталу в порівнянні зі змінною частиною (в зменшенні змінної частини капіталу відносно постійної частини).

Це свідчить про те, що відносна величина того елемента ціни, який представляє вартість спожитих засобів виробництва, буде прямо пропорційна, а відносна величина елемента ціни, який оплачує працю, буде обернено пропорційна прогресу нагромадження.

Поміж тим, ступінь зміни вартісної будови капіталу може не збігатися зі зміною його технічної будови. Зі збільшенням продуктивності праці не тільки зростає обсяг спожитих засобів виробництва, але й знижується їхня вартість у порівнянні з їхнім обсягом. Таким чином, вартість їх абсолютно підвищується, але не пропорційно їх розмірам. Тому різниця між постійним і змінним капіталом зростає в меншій мірі, ніж різниця між масою засобів виробництва і масою робочої сили. Протидіє зростанню органічної будови капіталу застосування менш капіталомістких засобів виробництва, збільшення видатків на загальноосвітню і фахову підготовку робочої сили. Але в цілому має перевагу тенденція збільшення засобів виробництва в порівнянні з кількістю робочої сили, попит на яку визначається не розміром усього капіталу, а лише змінної його частини.

Не виключаються і випадки, коли динаміка вартісної будови капіталу не відбиває зміни технічної будови капіталу. Так, ринкові ціни на засоби виробництва і робочу силу можуть змінюватися без змін у технічній будові капіталу. Відповідно вартісна будова капіталу може буди різною при однаковій технічній його будові. Однак, як правило, структура капіталу з боку вартості змінюється відповідно змінам його технічної будови.

Не дивлячись на використання нової складної техніки, конкуренція між підприємцями робить невигідними для них інвестиції в «людський капітал». Це пов’язано з тим, що видатки на освіту, підвищення кваліфікації робітників перестають бути приватною власністю виробника. Робітник може звільнитись і найнятися на роботу до конкурента. Але, навіть, якщо цього не відбудеться, видатки капіталу на освіту, підвищення кваліфікації робітників неминуче призведуть до зростання витрат виробництва. Ось чому в інтересах підприємця найняти вже кваліфікованого робітника, а не здійснювати його підготовку за рахунок нагромадження капіталу. Навпаки, видатки на розширення постійного капіталу збільшують приватну власність, зміцнюють позиції власника у конкурентній боротьбі.