- •За загальною редакцією д.Е.Н., професора Звєрякова м.І.
- •Тема 1. Предмет та метод політичної економії 11
- •Тема 2. Форми суспільного виробництва. Економічні структури, що базуються на натуральному виробництві 42
- •Тема 3. Товарне виробництво. Товар і гроші 53
- •Тема 4. Капітал та наймана праця 83
- •Тема 5. Заробітна плата 97
- •Тема 6. Процес нагромадження капіталу 110
- •Тема 7. Кругооборот і оборот капіталу 126
- •Тема 8. Відтворення та обіг усього суспільного капіталу 151
- •Тема 9. Витрати виробництва і прибуток 166
- •Тема 10. Торговий капітал і торговий прибуток 182
- •Тема 11. Позичковий капітал і позичковий відсоток 200
- •Тема 12. Акціонерний капітал та його функціонування 226
- •Тема 13. Аграрні відносини та земельна рента в умовах
- •Тема 14. Національний дохід у капіталістичному суспільстві 265
- •Тема 15. Економічні цикли та кризи 276
- •Тема 16. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної
- •Тема 17. Світове господарство 311
- •Тема 1 «Предмет та метод політичної економії» знайомить студентів з предметом і методом політичної економії як самостійного розділу економічної теорії та понятійним апаратом дисципліни.
- •Тема 1. Предмет та метод політичної економії План
- •1.1. Виникнення науки політичної економії
- •1.2. Матеріальне виробництво як умова існування та розвитку суспільства
- •Засіб праці являє собою річ, об'єкт за допомогою якого люди впливають на природу.
- •1.3. Спосіб виробництва. Соціально-економічна система
- •1.4. Економічні закони
- •1.5. Предмет політичної економії
- •1.6. Метод політичної економії
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Форми суспільного виробництва. Економічні структури, що базуються на натуральному виробництві План
- •2.1. Суть та риси натурального господарства
- •2.2. Первіснообщинний лад, його основні риси
- •2.3. Особливості рабовласницького суспільства
- •2.4. Феодальне суспільство. Історичні межі натурального господарства
- •2.5. Виникнення умов переходу до ринкового господарства
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Товарне виробництво. Товар і гроші План
- •3.1. Основні риси товарного виробництва. Просте і капіталістичне товарне виробництво
- •3.2. Товар і його властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість
- •3.3. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Основне протиріччя товарного виробництва
- •3.4. Величина вартості. Вплив продуктивної сили праці й інтенсивності праці на величину вартості товару
- •3.5. Форма вартості. Розвиток форми вартості
- •3.6. Сутність і функції грошей
- •3.7. Закон вартості та його дія в умовах простого товарного виробництва
- •3.8. Товарний фетишизм
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Капітал та наймана праця План
- •4.1. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу та її протиріччя
- •4.2. Робоча сила як товар
- •4.3. Процес праці та процес утворення і зростання вартості
- •4.4. Сутність капіталу. Постійний та змінний капітал
- •4.5. Норма і маса додаткової вартості та способи її збільшення
- •4.6. Стадії підвищення продуктивності праці
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Які умови необхідні для перетворення грошей у капітал?
- •Тема 5. Заробітна плата План
- •5.1. Сутність заробітної плати
- •5.2. Форми і системи заробітної плати
- •5.3. Рівень заробітної плати і закономірності його змін
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Процес нагромадження капіталу План
- •6.1. Зміст і типи відтворення
- •6.2. Нагромадження капіталу і фактори, які визначають розміри нагромадження
- •6.3. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу, тенденції їх динаміки
- •6.4. Форми нагромадження капіталу
- •6.5. Нагромадження капіталу та зайнятість. Безробіття та його форми
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Кругооборот і оборот капіталу План
- •7.1. Кругооборот капіталу і його три стадії. Функціональні форми промислового капіталу
- •7.2. Виробництво та обіг. Витрати обігу та їх види
- •7.3. Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал. Швидкість обороту капіталу
- •7.4. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Амортизація
- •7.5. Час обороту і його складові частини
- •Час обороту промислового капіталу
- •7.6. Оборот змінного капіталу та річна маса і норма додаткової вартості
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Відтворення та обіг усього суспільного капіталу План
- •Індивідуальний та суспільний капітал, проблема їх відтворення
- •8.2. Сукупний суспільний продукт та його структура по вартості і натуральній формі. Два підрозділи суспільного виробництва
- •8.3. Умови реалізації при капіталістичному простому відтворенні
- •Умови реалізації при капіталістичному розширеному відтворенні
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Витрати виробництва і прибуток План
- •9.1. Капіталістичні витрати виробництва і прибуток
- •9.2. Норма прибутку
- •9.3. Фактори, що визначають норму прибутку
- •9.4. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товарів у ціну виробництва.
- •9.5. Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Торговий капітал і торговий прибуток План
- •10.1. Торговий капітал як відокремлена частина промислового капіталу: сутність та особливості
- •10.2. Торговий прибуток та механізм його утворення
- •10.3. Витрати обігу. Додаткові й чисті витрати, їх відшкодування
- •Механізм відшкодування чистих витрат обігу може бути представлений таким чином.
- •10.4. Сучасні форми торгівлі. Товарні біржі
- •10.5. Роль торгового капіталу в сучасній економіці
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Позичковий капітал і позичковий відсоток План
- •11.1. Лихварський капітал як історичний попередник позичкового капіталу при капіталізмі
- •11.2. Особливості позичкового капіталу як такого. Розпад середнього прибутку на позичковий відсоток і підприємницький дохід
- •11.3. Капіталістичний кредит і його форми
- •11.4. Роль кредиту в розвитку ринкової системи
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12. Акціонерний капітал та його функціонування План
- •12.1. Сутність та причина виникнення акціонерного капіталу
- •12.2. Цінні папери корпорацій: сутність, види, ринкова ціна
- •12.3. Роль акціонерного капіталу у сучасній ринковій економіці
- •Розглянемо детальніше деякі з названих обставин, що дозволяють скласти більш повне уявлення про місце акціонерних компаній у розвинутій ринковій економіці.
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13. Аграрні відносини та земельна рента в умовах капіталістичної економіки План
- •13.1. Аграрні відносини у докапіталістичних формах виробництва та при капіталізмі
- •13.2. Приватна власність на землю та рентні відносини. Рента та орендна плата
- •13.3. Монополія на землю як об'єкт господарювання і диференціальний додатковий прибуток орендаря.
- •13.4. Монополія приватної власності на землю та абсолютна земельна рента
- •13.5. Монопольна рента та причини її виникнення. Монопольна ціна
- •13.6. Ціна землі та її динаміка
- •13.7. Шляхи формування капіталістичних відносин в аграрній сфері
- •13.8. Агропромисловий комплекс
- •1 Сфера: галузі промисловості, які постачають сільському господарству знаряддя праці
- •2 Сфера: галузі сільського господарства
- •3 Сфера: галузі, які обслуговують сільське господарство (переробка, транспортування, реалізації
- •4 Сфера: виробнича і соціальна інфраструктура
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Національний дохід у капіталістичному суспільстві План
- •14.1. Національний дохід і його виробництво при капіталізмі
- •14.2. Розподіл, перерозподіл і кінцеве використання національного доходу
- •14.3. Національний дохід в Україні: особливості та динаміка статистичних показників
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 15. Економічні цикли та кризи План
- •15.1. Циклічний характер відтворення в ринковій економіці
- •15.2. Протиріччя капіталістичного відтворення
- •15.3. Періодичність економічних криз
- •15.4. Економічний цикл. Фази циклу
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи План
- •16.1. Етапи розвитку капіталістичного способу виробництва
- •16.2. Економічна система монополістичного капіталізму і її основні ознаки
- •16.3. Панування монополій як нова стадія усуспільнення виробництва. Форми монополій. Монополя і конкуренція
- •16.4. Фінансовий капітал: сутність, форми функціонування і панування. Фінансова олігархія
- •16.5. Вивіз капіталу. Міжнародна міграція капіталу, її можливість і необхідність
- •Розподіл припливу прямих іноземних інвестицій поміж трьох груп країн (фактичні обсяги за 1995-2000 рр. Та прогноз до 2015 р., у %)
- •16.6. Генезис державно-монополістичного капіталізму. Сутність і функції державно-монополістичного капіталізму
- •Поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 17. Світове господарство План
- •17.1. Світове господарство: сутність, структура та особливості дії економічних законів на його рівні
- •17.2. Міжнародні економічні відносини: історія та сучасність.
- •17.2.1. Сучасна міжнародна торгівля
- •17.2.2. Міжнародна міграція капіталу
- •17.2.3. Міжнародна трудова міграція
- •17.2.4. Міжнародні валютні відносини: історія та сучасність
- •17.3. Проблеми інтеграції української економіки у світове господарство
- •17.4. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Поняття та категорії
- •За загальною редакцією д.Е.Н, проф. Михайла Івановича Звєрякова
17.2.3. Міжнародна трудова міграція
Як відомо, головною в системі продуктивних сил є робоча сила, її розвиток і міграція – об’єктивний процес незалежно від того, розвивається він стихійно чи регулюється державою. Але історично за ним закріпилися два терміни: міграція – для стихійного або непрямого керованого процесу і переселення – для організованого процесу. Під міграцією населення розуміють зміну постійного місця проживання між різними адміністративними одиницями.
Зміна місця розташування індивіда можна аналізувати як щодо місця початку руху, так і щодо місця його завершення. Це становить основу розподілу міграцій на еміграцію та імміграцію.
Як індивідуальні, так і групові міграції є формою задоволення потреб, реалізація яких вимагає зміни місця проживання. Незважаючи на те, що в деяких міграціях важливу роль може відігравати випадковий фактор, вони, як масові явища, підкоряються певним закономірностям. Міграції відображають історію розвитку суспільства і прагнення окремих осіб, які сформувалися в конкретних соціально-політичних і економічних умовах. Серед найважливіших спонукальних мотивів і причин міжнародної міграції трудових ресурсів знаходяться різні фактори економічного і неекономічного характеру.
До причин економічного характеру слід віднести такі: 1) розбіжності в рівні економічного розвитку окремих країн. Як свідчить практичний досвід, робоча сила мігрує, в основному, з країн з низьким рівнем життя в країни з вищим рівнем; 2) наявність національних розбіжностей у розмірах заробітної плати; 3) існування органічного безробіття в деяких країнах і насамперед слаборозвинених; 4) міжнародний рух капіталу і функціонування міжнародних корпорацій. До причин міграції робочої сили неекономічного характеру фахівці відносять політичні, національні, релігійні, расові, сімейні тощо.
Значний розвиток засобів зв’язку і транспорту, у свою чергу, здійснив стимулюючий вплив на активізацію процесів сучасної міжнародної трудової міграції.
Поряд з міграцією всього населення розрізняють міграцію окремих груп – етнічних, статевовікових і т.д., виділяють міграцію робочої сили – переміщення працездатного населення, яке викликається змінами в розміщенні виробництва, умовами існування. За класифікацією ООН, постійними працюючими мігрантами вважаються особи, які прибувають у країну, щоб знайти оплачувану роботу на термін, що не перевищує одного року. Провідними економічними факторами трудової міграції є наявність безробіття, експорт капіталу, діяльність ТНК, а також розвиток транспортних засобів.
Економічні наслідки міграції робочої сили різноманітні й неоднозначні. Приймаючі країни використовують іноземну робочу силу як фактор розвитку своїх продуктивних сил. Іммігранти використовуються в основному в трудомістких галузях і на тих виробництвах, які не користуються попитом у місцевого населення (автомобілебудування, будівництво, шахтарі). Переливання ж національної робочої сили в найбільш динамічні галузі економіки веде до зростання її кваліфікації. У результаті розвитку процесів трудової міграції в розвинених країнах формується подвійний ринок праці. На одному йде продаж національної робочої сили, а на іншому – іноземної. Місцеві підприємці виграють від імпорту робочої сили і з погляду стримування росту заробітної плати.
Розвиток імміграції дозволяє країнам-реципієнтам заощаджувати значні кошти на підготовці кадрів. За приблизною оцінкою США заощадили в такий спосіб до 15 млрд. дол.
Що стосується країн-експортерів робочої сили, то дослідження дали в основному позитивний результат. Виїзд частини населення сприяє нормалізації ситуації на ринках праці. Так, у Пакистані, Індії, Бангладеш еміграція скоротила безробіття на одну третину. Слід ураховувати і такий фактор, як зростання кваліфікації робочої сили, яка виїжджає, що при поверненні позитивно позначається на соціально-економічному розвитку країни. Ще одним позитивним наслідком є приплив іноземної валюти, яку переводять іноземні робітники на батьківщину. Іноді вони становлять значну частину доходів країни, сприяючи нормалізації фінансового становища. Наприклад, у Португалії дохід від експорту робочої сили становить 4,5 млрд. дол., а у Польщі – 1,4 млрд. дол.
Розглядаючи вплив еміграції, необхідно враховувати, що мігранти є насамперед малокваліфікованими працівниками; міграція фахівців підвищує шанси освіченої молоді.
Однак, глобальні наслідки міграції робочої сили двоїсті. З одного боку, вона забезпечує перерозподіл трудових ресурсів відповідно до потреб країн, дає можливість освоювати нові райони, зосередити найбільш активне населення в економічних центрах. З іншого, призводить до надмірної урбанізації, загострення екологічної ситуації, виникають проблеми, що пов’язані з адаптацією мігрантів до нових умов життя. Тому світовим співтовариством визнано доцільною і необхідною умовою дотримуватись певних правових норм і стандартів, закріплених у документах міжнародних організацій. Ратифікуючи міжнародні конвенції, країни, які регламентують процес трудової міграції, визнають пріоритет норм міжнародного права над національним законодавством, що має важливе значення як для країни, так і для мігрантів, чиї права за кордоном істотно розширюються. Якщо країна-імпортер робочої сили в основному відповідає за прибуття і використання мігрантів, то до функцій країни-експортера робочої сили насамперед входять регулювання відпливу і захист інтересів своїх громадян-мігрантів за кордоном. Тому багато в чому інтереси країн-експортерів та імпортерів робочої сили виявляються тісно переплетеними.
Нині значне число глобальних установ і організацій (насамперед у рамках ООН), а також регіональних угруповань продовжує займатися проблемами, пов’язаними з міграцією населення і трудових ресурсів. Так, Комісія ООН з народонаселення має у своєму розпорядженні фонд, частина якого використовується на субсидування національних програм у галузі міграції населення. Діяльність Міжнародної організації праці (МОП) передбачає однією зі своїх цілей регулювання міжкрайової міграції населення. У документах ЮНЕСКО є положення, спрямовані на поліпшення освіти мігрантів і членів їхніх родин.
Основні документи міжнародних організацій мають велике значення стосовно до національного законодавства, оскільки при формуванні національної політики в галузі міжкраїнової трудової міграції повинні бути враховані норми міжнародних конвенцій. Відповідно до визначення МОП, цілі еміграційної політики країн-експортерів полягають у тому, що еміграція робочої сили повинна сприяти скороченню безробіття, надходженню валютних коштів від трудящих-емігрантів, які використовуються для збалансованості експортно-імпортних операцій. Емігрантам за кордоном повинний бути забезпечений відповідний життєвий рівень. Вимога повернення на батьківщину емігрантів поєднується з придбанням ними в закордонних країнах професії й освіти.
На сучасному етапі міжнародну міграцію трудових ресурсів характеризують активізація і ріст впливу країн-експортерів робочої сили, які використовують різні підходи до досягнення цілей еміграції: 1) методи і засоби захисту інтересів держави-експортера шляхом регулювання масштабів еміграції і якісного складу емігрантів, які виїжджають за межі країни (більшість держав демонструють своєю еміграційною політикою повагу прав своїх громадян на вільне переміщення, а деякі – проводять політику стримування еміграції, особливо щодо висококваліфікованих фахівців і при несприятливій демографічній ситуації, що для України досить актуально); 2) методи використання еміграції з метою забезпечення ресурсами економіки країни шляхом залучення валютних коштів трудящих-мігрантів (з цією метою в національних банках відкривають емігрантам валютні рахунки під вищу процентну ставку, створюють їм вигідні умови використання своїх валютних коштів для придбання товарів і виробничого устаткування, а ряд держав прямо зобов'язує трудящих-емігрантів переводити у свою країну значну частку отриманої за кордоном заробітної плати); 3) методи і засоби щодо захисту прав трудящих-емігрантів шляхом використання двосторонніх угод і контрактної форми наймання робочої сили для роботи за кордоном, яка покликана забезпечити певні економічні та соціальні гарантії, а також шляхом організації установ, фондів, представництв, призначення спеціальних посадових осіб з метою контролю за виконанням умов міжнародних угод з трудової міграції, вирішення спірних питань у країні перебування мігрантів і дотримання їхніх основних прав; 4) заходи, які сприяють сполученню як захисту державних інтересів, так і прав і свобод трудящих-мігрантів (одним з інструментів реалізації даного завдання служить введення порядку обов’язкового державного ліцензування діяльності з наймання громадян для роботи за кордоном. Мета ліцензування – наділення правом посередництва при працевлаштуванні за кордоном тільки тих організацій, які мають певний досвід роботи, надійні міжнародні зв’язки і здатні нести матеріальну і юридичну відповідальність за результати своєї діяльності); 5) заходи, спрямовані на взаємний захист інтересів країн-експортерів і країн-імпортерів трудових ресурсів (зокрема, при проведенні політики стримування масштабів міграції, нелегальних переміщень, стимулювання повернення мігрантів на батьківщину).
Нині країни-імпортери і країни-експортери робочої сили, міжнародні організації з міграції вдосконалюють законодавство, механізм регулювання цих процесів і потоків, керуючись принципами лібералізації з урахуванням національних інтересів. Тому важливим напрямком інтегрування України у світове співтовариство повинна стати ратифікація міжнародних конвенцій, які регламентують процеси трудової міграції.